38. Порядок розслідування хронічних професійних захворювань і отруєнь.

Подію, яка викликала травму, називають нещасним випадком. Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівників небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися в процесі виконання ним трудових обов’язків і внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть. Розрізняють нещасні випадки, пов’язані з роботою та виробництвом, а також побутові нещасні випадки, пов’язані з роботою.

Метою розслідування нещасних випадків на виробництві є:

1.з’ясування умов, обставин та причин, які призвели до виникнення небезпечної чи аварійної ситуації на виробництві;

2.визначення причин, що призвели до нещасного випадку;

3.встановлення кола винуватих осіб і склад вини кожного;

4.розробка заходів щодо попередження аналогічних випадків.

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

39. Меланхолік - один з чотирьох типів темпераменту у класифікації Гіппократа. Людини меланхолійного темпераменту можна охарактеризувати як легко вразливого, схильного глибоко переживати навіть незначні невдачі, але зовні мляво реагує на навколишній. Тим не менше серед меланхоліків зустрічаються такі непересічні особистості, як французький філософ Рене Декарт, англієць Чарльз Дарвін, російський письменник Микола Васильович Гоголь, польський композитор Фредерік Шопен, російський композитор Петро Ілліч Чайковський . Вони зуміли подолати недоліки даного темпераменту і творчо використовувати переваги: високу чутливість нервової системи, тонку реакцію на найменші відтінки почуттів, глибокі емоційні переживання, що відрізняються великою стійкістю. Аристотель і зовсім стверджував, що всі знамениті і видатні люди були меланхоліками.

Меланхолік в якості панівної нахили має схильність до смутку. Абищиця його ображає, йому все здається, що їм нехтують. Його бажаннями носять сумний відтінок, його страждання здаються йому нестерпними і вище всяких розрад.

Меланхолік - це людина, погано чинить опір впливу сильних стимулів, тому він часто пасивний і загальмований. Вплив сильних стимулів на нього може призвести до порушень поведінки. У меланхоліка нерідко відзначається боязкість і занепокоєння в поведінці, тривожність, слабка витривалість. Незначний привід може викликати в нього образу, сльози. Він дуже схильний віддаватися переживанням, невпевнений у собі, боязкий, найменші труднощі змушують його опускати руки. Він неенергійний, ненаполегливий, нетовариський. Меланхоліка лякає нова обстановка, нові люди - він губиться, ніяковіє і тому боїться контактів з іншими людьми, йде у себе, замикається, усамітнюється. Подібно равлику, він постійно ховається у свою «мушлю».

Для меланхоліків характерний низький рівень психічної активності, сповільненість рухів, стриманість моторики і мови, а також швидка стомлюваність. Меланхоліків відрізняють висока емоційна чутливість, глибина і стійкість емоцій при слабкому зовнішньому вираженні, причому переважають негативні емоції. При несприятливих умовах у них може розвинутися підвищена емоційна вразливість, замкнутість, відчуженість

Меланхоліки володіють підвищеним інтуїтивним сприйняттям ставлення до себе оточуючих людей. Меланхоліки є інтровертами. Вони сором'язливі й нерішучі. Однак у спокійній, звичній для них обстановці, меланхоліки можуть успішно справлятися з життєвими задачами.