- •Навчальний посібник: історія україни
- •Тема 1 Українські землі на межі століть………………………………….. 4-21
- •Розділ 2. Україна між двома війнами: 1917-1945 pp.
- •Тема 2. Українська національно-демократична революція 1917-1920 pp……………………………………………………………… 22-50
- •Тема 3 україна в 20-х роках XX ст…………………………………....... 50-72
- •Тема 4 україна в 30-х роках XX ст……………………………………. 72-95
- •Тема 5 україна в роки другої світової та великої
- •5.5 Організація всенародного опору ворогові на українських землях
- •5.6 Визволення України від німецько-фашистських загарбників
- •Тема 6. Україна в повоєнне десятиріччя та в умовах десталінізації (1945-1964)……………………………………. 114-139
- •Тема 7 україна в 60-80-х роках XX ст. Перебудова та початок
- •Тема 8 україна на шляху незалежного розвитку……… 156-173
- •Розділ 1. Україна початку хх ст.
- •1.2 Утворення політичних партій і рухів
- •1.3 Україна в роки першої російської революції 1905-1907 років
- •1.4 Посилення політичної реакції в Україні після поразки революції
- •1.5 Столипінська аграрна реформа та її здійснення в Україні
- •1.6 Україна в роки Першої світової війни
- •Розділ 2 україна між двома війнами: 1917-1945 pp.
- •2.2 Українська Центральна Рада: боротьба за автономію
- •2.3. Утворення унр. Українсько-більшовицька війна
- •2.4. Окупація України австро-німецькими військами.
- •2.5. Гетьманат Павла Скоропадського
- •2. 6 Директорія унр. Закінчення громадянської війни в Україні
- •2.7 Західноукраїнські землі в 1918-1919 роки
- •3.2. Україна і утворення Союзу рср
- •3.3 Соціально-економічні перетворення в Україні на основі непу
- •3 .4 Суспільно-політичне та культурне життя в Україні.
- •Тема 4 україна в 30-х роках XX ст.
- •Культурне будівництво 30-х років в Україні.
- •4.1 Індустріалізація в Україні: завдання, труднощі, особливості, наслідки
- •4.2 Колективізація сільського господарства. Голод 1932-1933 років
- •4.3 Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні.
- •4.4 Культурне будівництво 30-х років в Україні
- •4. 5 Західноукраїнські землі в 30-ті роки
- •Тема 5 україна в роки другої світової та великої вітчизняної воєн (1939-1945)
- •4 Окупаційний режим в Україні (1941-1944).
- •5 Організація всенародного опору ворогові на українських землях.
- •6 Визволення України від німецько-фашистських загарбників.
- •5. 1 Українське питання напередодні та на початку Другої світової війни
- •5.2 Пакт Молотова-Ріббентропа. Входження Західної України до складу срср
- •5 . 3 Напад фашистської Німеччини на срср.
- •5. 4 Окупаційний режим в Україні (1941-1944)
- •5.5 Організація всенародного опору ворогові на українських землях.
- •5.6 Визволення України від німецько-фашистських загарбників
- •Розділ 3 україна в другій половині XX ст. Національно-державне відродження українського народу
- •Україна в повоєнне десятиріччя та в умовах десталінізації (1945-1964).
- •Україна 60-80-хроках XX cm. Перебудова та початок розпаду ссср.
- •Україна на шляху незалежного розвитку.
- •6.2 Повоєнна відбудова народного господарства України
- •6. 3 Голод 1946-1947 років
- •6.4 Суспільно-політичне та культурне життя республіки
- •6.5 Політичні та економічні перетворення в західноукраїнських землях
- •6.6 Соціально-політичні процеси 50-х - початку 60-х років.
- •6.7 Економічний розвиток України в 50-х - на початку 60-х років
- •Тема 7 україна в 60-80-х роках XX ст. Перебудова та початок розпаду срср
- •7. 1 Соціально-економічні процеси в Україні в 60-х - першій половині 80-х років. Спроби реформування економіки
- •7. 2 Згортання демократії. Посилення бюрократизму
- •7.3 Національна політика в Україні. Посилення русифікації
- •7. 4 Дисидентський рух в Україні
- •7.5 Україна в роки перебудови
- •7.6 Утворення багатопартійної системи
- •7.7 Наука і культура України в 60 -80-х роках
- •8. 2 Формування законодавчих, виконавчих та судових інститутів влади незалежної України
- •7.3 Політичний розвиток України
- •7.4 Соціально-економічний розвиток української держави
- •7.5 Наука і культура в сучасній Україні
- •7.6 Прийняття Конституції України
- •7. 7 Сучасна Україна: в пошуках нового сенсу
7. 4 Дисидентський рух в Україні
Відхід від політики лібералізації, ігнорування конституційних прав людини, обмеження права національного самовизначення не могло не викликати посилення протесту, активізацію дисидентського руху. Дисиденство-опозиційний рух різних верств суспільства проти тоталітарного режиму. Здебільшого дисидентський рух мав мирний характер. В Україні дисидентство мало національне забарвлення.
У 1975 році 35 держав підписали Гельсінську угоду, що гарантувала дотримання демократії, свобод і прав людини в країнах-учасницях наради. В листопаді 1976 року українські правозахисники об'єднались в Українську групу сприяння виконанню Гельсінської угоди - Українську Гельсінську Групу (УГГ) . Очолив її український письменник М.Руденко, до складу входили О.Бердник,П.Григоренко, Л.Лук'яненко, І.Кандиба та ін. - усього 37 осіб. Група сформулювала чотири головні завдання: ознайомлювати українську громадськість з Декларацією Прав Людини; сприяти відкритим міжнародним контактам і обміну інформацією; добиватися представництва України як самостійної держави на всіх міжнародних форумах; вимагати акредитації в Україні представників зарубіжної преси. Дисиденти критикували політику уряду, вимагали надання народу більших громадянських, релігійних і національних прав. Загалом українські дисиденти закликали до проведення реформ в СРСР, а не до революції і відокремлення України, виступали проти репресій і переслідування тих, хто критично ставиться до політики партії і уряду.
Природно, що правлячі кола не могли змиритися з існуванням опозиційного руху, тому вже в лютому 1977 року по Україні прокотилась хвиля арештів. Спочатку були заарештовані лідери Української Гельсінської Групи, а до 1980 року - практично усі члени групи були засуджені на строк від 10 до 15 років. У радянських таборах загинули В.Стус, Ю.Литвин, О.Тихий.
Влада переслідувала і інших діячів дисидентського руху, проти яких організувала декілька політичних процесів. У різний час за політичними звинуваченнями були засуджені на різні строки ув'язнення українські дисиденти: генерал П.Григоренко, юрист Л.Лук'яненко, науковий співробітник М.Горинь, літературознавці І.Дзюба, В.Симоненко, а також журналіст В.Чорновіл.
Окремою течією дисидентського руху будо релігійне дисидентство, члени якого боролися за фактичне визнання свободи совісті. В Україні релігійні дисиденти вимагали відновлення українських греко-католицької та автокефальної церков, за свободу діяльності протестантських релігійних організацій. Специфікою дисидентського руху була відсутність власних організаційних структур - партій, об'єднань та конкретних загальних програм, що значно обмежувало діяльність цих опозиційних рухів. Дисиденти часто обмежувались критикою існуючого ладу, не пропонуючи при цьому конструктивних заходів щодо його реформування.
Дисидентський рух не набув значного поширення ще і тому, що більшість радянських людей, що виховувались в дусі покори, лякало інакомислення. Для більшості населення ідеї дисидентського руху були незрозумілими і далекими від проблем буденного життя, які, насамперед, хвилювали людей. Не останню роль відіграли репресії проти дисидентів, які сприяли їх ізоляції.