11.7.3 Процедури оцінки відповідності

Оцінка відповідності виконується відповідно до технічних процедур, визначених у секторальному законодавстві. Процедури оцінки відповідності складаються з одного або двох модулів оцінки відповідності. Процедура оцінки відповідності охоплює етапи як розробки, так і виробництва, тоді як модуль може охоплювати будь-який один з цих двох етапів (коли процедура оцінки відповідності складається з двох модулів), або обидва (у випадку, коли процедура оцінки відповідності складається з одного модуля).

Усі процедури /модулі визначені у Новій законодавчій базі та служать для секторального законодавця як простий, послідовний та повний набір для вибору найбільш придатного модуля (модулів)/процедури (процедур) для конкретної сфери діяльності.

Оцінка відповідності продукції, що розглядається, може виконуватися або самим виробником, органом оцінки відповідності виробника (внутрішнім або стороннім), в залежності від положень модулів, обраних застосовним секторальним законодавчим актом.

Країни-члени ЄС несуть відповідальність за нотифікацію таких сторонніх органів з оцінки відповідності в рамках їх юрисдикції, які є технічно компетентними для оцінки відповідності продукції вимогам директиви (директив), застосовних до них. Внутрішні органи не потребують нотифікації, але вони все одно повинні демонструвати таку ж технічну компетентність, як і сторонні органи. Країни-члени ЄС також повинні забезпечити постійне підтримання технічної компетентності (внутрішніми або сторонніми) органами.

Як уже зазначалося, процедури оцінки відповідності є рівноцінними з точки зору законодавства, але не є технічно ідентичними у тому, що стосується методів. Однак їх застосування на практиці є таким, що результатом є достатня упевненість з усіх сторін у відповідності продукції застосовним суттєвим вимогам

Як правило, продукт повинен бути охопленим оцінкою відповідності як під час етапу розробки, так і під час етапу виробництва. Директиви визначають поєднання модулів, тобто, процедур оцінки відповідності, які охоплюють обидва етапи, розробки та виробництва, та дозволяють виробнику продемонструвати відповідність вимогам.

Директиви Нового підходу визначають різні процедури, відповідно до категорій продукції, охоплювані ними, або не залишаючи виробникам вибору, або надаючи їм свободу вибору у рамках однієї категорії продукції. Або ж директиви також можуть визначати для всієї продукції, охопленої даною областю, низку процедур, серед яких виробник має вибрати. Також кожна директива Нового підходу, Директива визначає зміст застосовної процедури оцінки відповідності, яка може відрізнятися від моделей, заданих модулями.

Кілька модулів мають свої варіанти. Причиною для надання варіантів у межах модулів (це стосується усіх варіантів усіх модулів НЗБ) є уможливлення того, щоб для продукції, що представляє високий рівень ризику, буз забезпечений необхідний рівень захисту, без одночасного ускладнення модулів. Якщо б таких варіантів не було, законодавцю необхідно було б обирати процедуру, більш обтяжливу для виробників.