Європейські гармонізовані стандарти

Гармонізовані стандарти – це європейські стандарти, прийняті європейськими організаціями з стандартизації, розроблені у відповідності до Загальних Вказівок, узгоджених між Єврокомісією та Європейською організацією з стандартизації, у відповідності до мандату, виданого Єврокомісією за узгодженням з країнами-членами.

Гармонізовані стандарти у значенні Нового підходу вважаються існуючими, коли європейські організації з стандартизації офіційно представляють Єврокомісії європейські стандарти, розроблені або ідентифіковані відповідно до мандату.

Директива 98/34/ЄC визначає європейські стандарти як технічні умови, прийняті європейськими організаціями з стандартизації для повторного або постійного застосування, виконання яких не є обов’язковим. Згідно з внутрішніми правилами цих організацій, європейські стандарти повинні бути транспоновані на національному рівні. Таке транспонування означає, що європейські стандарти, що розглядаються, повинні бути доступні як ідентичні національні стандарти, та що всі конфліктуючі національні стандарти повинні бути відкликані протягом визначеного періоду.

Гармонізовані стандарти не є окремою категорією серед європейських стандартів. Термінологія, що використовується у директивах Нового підходу, є правовою кваліфікацією технічних умов, які існують як європейські стандарти, але яким ці директиви дали нове значення. Гармонізовані стандарти зберігають свій статус добровільного застосування у сфері директив Нового підходу.

Європейські організації з стандартизації несуть відповідальність за ідентифікацію та розробку гармонізованих стандартів у значенні Нового підходу та за представлення списку прийнятих гармонізованих стандартів Єврокомісії. За технічний зміст таких стандартів повну відповідальність несуть європейські організації з стандартизації. Після того, як державні органи дали згоду щодо мандату, пошук технічних рішень необхідно в принципі залишити зацікавленим сторонам. У певних сферах, а саме: зовнішнє середовище та здоров’я і безпека, важливою є участь державних органів у процесі стандартизації на технічному рівні. Однак директиви Нового підходу не передбачають процедури, згідно з якою державні органи затверджують або схвалюють на рівні Співтовариства або на національному рівні зміст гармонізованих стандартів, що були прийняті з процесуальними гарантіями процесу стандартизації. Діалог між органами стандартизації і органами влади, та, коли це доцільно, їх участь у процесі стандартизації, однак, має допомогти забезпеченню правильного розуміння умов мандату та належного урахування суспільних інтересів у цьому процесі.

Європейські організації з стандартизації не зобов’язані представляти заново розроблені стандарти як гармонізовані стандарти. Вони також можуть ідентифікувати існуючі стандарти, які вони після вивчення та можливого перегляду вважають, такими, що відповідають умовам мандату, або вносити зміни у існуючі стандарти для того, щоб вони відповідали цим умовам. Аналогічно, вони можуть ідентифікувати міжнародні або національні стандарти та приймати їх як європейські стандарти, і представляти їх Єврокомісії як гармонізовані стандарти.

Гармонізований стандарт повинен відповідати суттєвим вимогам застосовної директиви. Європейський стандарт може містити положення, що стосуються не тільки суттєвих вимог, але також інших положень. У такому випадку ці положення слід чітко відрізняти від положень, що стосуються суттєвих вимог. Крім того, гармонізований стандарт не обов’язково стосується усіх суттєвих вимог. Це зобов’язало б виробника використовувати інші застосовні технічні умови для того, щоб відповідати усім суттєвим вимогам директиви.

Гармонізовані стандарти забезпечують презумпцію відповідності суттєвим вимогам, якщо довідкова інформація про нього була опублікована у Офіційному бюлетені, та якщо вони були транспоновані на національному рівні. Однак не є необхідним, щоб транспозиція відбувалася у всіх країнах-членах початку дії презумпції відповідності. Оскільки європейські стандарти повинні бути транспоновані однаковим способом, виробник може обрати будь-який з відповідних національних стандартів.