Експертна оцінка в порівнянні з акредитацією: за і проти

Експертна оцінка – це процес, застосовуваний для підтвердження відповідності органа ряду вимог для членства в групі, до якої орган бажає приєднатися. Оцінка проводиться членами групи, інакше кажучи, спеціалістами у тій же галузі, що й кандидат.

Для області оцінки відповідності процес визначений у стандарті ISO/IEC 17040:2005 і застосовується групами органів, які хочуть мати можливість приймати результати оцінки відповідності один одного.

Наприклад, група, що перевіряє компетентність і незалежність випробувальної лабораторії для певних асортиментів продукції та застосування конкретної серії стандартів, буде притягнута з інших лабораторій, які можуть проводити аналогічні випробування. Звичайно члени групи, що проводить оцінку, набираються з декількох різних лабораторій, і навіть із декількох країн, якщо система, до якої належить лабораторія, є міжнародною. Аналогічний процес застосовується для органів сертифікації.

Хоча членами групи будуть співробітниками організацій, які можуть конкурувати з оцінюваною організацією, взаємний характер системи буде стимулювати старанність та чесність при проведенні оцінок. Це обумовлено тим, що їх власна організація пізніше пройде аналогічне оцінювання за участю її конкурентів. Додатковою перевагою є те, що члени групи імовірно будуть досвідченими фахівцями саме з тих питань, які вони повинні перевіряти з метою оцінки, оскільки їхня повсякденна робота пов’язана з тими ж аспектами.

Експертна оцінка вимагає певних елементів, таких як:

• компетентні оцінювачі, набрані зі членів групи,

• критерії членства, чітко визначені групою,

• методична оцінка відповідності організації-кандидата цим критеріям,

• звіт про результати, що містить достатню інформацію для того, щоб група могла прийняти рішення відносно відповідності організації-кандидата вимогам для отримання членства.

Група ухвалює рішення щодо необхідності періодичного аудиту та переоцінки членів групи. У разі потреби виконуються відповідні частини процесу.

Члени груп угод про експертну оцінку загалом усі є фахівцями в конкретних технічних областях, охоплюваних угодою, і, отже, забезпечують високий рівень технічної компетентності для проведення експертної оцінки. У той же час, органи можуть конкурувати один з одним і можуть не бути цілком неупередженими. Схема експертної оцінки повинні бути добре керованою для того, щоб забезпечити її ефективність у підвищенні довіри до роботи її членів.

Одним з аспектів експертної оцінки у багатосторонній домовленості є забезпечення того, щоб групи оцінювачів комплектувалися з учасників домовленості, та не залучали б оцінювачів із двох різних організацій-учасників, які оцінюють організації один одного.

Акредитація - це механізм оцінки відповідності, конкретно пов'язаний з оцінкою відповідності органів з оцінки відповідності органом третьої сторони, загальновідомим як орган з акредитації, що одержав повноваження на такі дії - у більшості випадків - від уряду. Вимоги до органів з акредитації визначені в стандарті ISO/IEC 17011:2004.

Акредитація зазвичай передбачає використання методик аудиту групами оцінювачів, до складу яких входять фахівці з організаційних аспектів, таких як система менеджменту, незалежність, а також у технічній діяльності (компетентність, кваліфікація) органу. Наприклад, для випробувальної лабораторії до складу групи повинні входити один або декілька фахівців із проведених видів вимірювань та випробувань.

Акредитація, надана органам з оцінки відповідності, тоді слугуватиме основою для взаємного визнання результатів оцінки відповідності один одного, а також для прийняття ринком цих результатів як високоякісних.

Самі органи з акредитації використовують метод експертної оцінки для встановлення довіри між собою, як основу для домовленостей про взаємне визнання.