8. Спадкове право

Спадкове право США відрізняється від спадкового права країн континентальної Європи. Воно віднесено до компетенції окремих штатів. У більшості з них, крім Луізіани, закони про спадкування входять у збірники зводу законів штату (наприклад, у Вірджинії, Теннессі й ін.). Розроблений федеральний єдиний закон про спадкування прийнятий тільки в окремих штатах. Хоча правила спадкування в різних штатах розрізняються, але можна виділити загальні особливості спадкового права США. Права й обов’язки спадкодавця переходять не до спадкоємців, а шляхом спеціальної судової процедури до так званого «особистого представника» спадкодавця (адміністратора). Адміністратор зобов’язаний забезпечити за рахунок залишеної спадщини погашення боргів померлого, оплатити податки й погасити інші зобов’язання спадкодавця й тільки після цього передати спадкоємцям частину, що залишилася.

Спадкування можливе за одностороннім наказом спадкодавця на випадок смерті (тобто за заповітом) і в порядку, установленому законом.

Спадкування за заповітом – це одностороння угода (дія) спадкодавця, вчинена у встановленій законом формі, що виражає його волевиявлення щодо юридичної долі його майна після його смерті і яку він може скасувати. Допускаються спільні (в яких виражена воля декількох осіб) і взаємні (що містять взаємні зобов’язання декількох осіб по відношенню один до одного) заповіти. Заповіт повинен бути складений в письмовій формі, підписаний спадкодавцем (або зазначеною ним особою), засвідчений підписами двох або більше свідків. Закон не вимагає власноручного написання заповіту. Він може бути машинописним або написаний іншою особою. Можливе оформлення заповіту у вигляді тайнопису (криптограми) і сполучення рукописного й машинописного текстів. Наступні зміни заповіту розцінюються як новий заповіт. Вступ заповідача в шлюб припиняє дія заповіту. Розлучення заповідача тягне втрату юридичної сили положень заповіту про спадкування подружжям заповідача, якщо інше не визначено в самому заповіті. Спадкодавцем за законами більшості штатів може бути особа з 18 років, що перебуває в здоровому розумі, що виражає свою волю вільно (тобто не перебуває під впливом насильства, погрози, обману, помилки). Спадкоємцев може бути будь-яка обрана спадкодавцем особа, але найчастіше встановлені обмеження на користь подружжя, що пережив, який може мати право вибирати, як йому успадковувати - за законом або заповітом (Айова, Канзас, Нью-Йорк й ін.). Встановлюється також право подружжя, що пережив, на одержання розумного утримання. Заповіт в цілому й в частині може бути скасовано або змінено спадкодавцем складанням нового заповіту, його знищенням, вилученням депонованого заповіту. Він може бути визнаний недійсним при недотриманні встановленої форми або пороків (дефектів) волі заповідача (тобто перешкод до вільного вираження його волі).

Спадкування за законом відбувається при відсутності заповіту. Законами штатів визначено коло осіб, які вправі в цьому випадку одержати майно померлого. Подружжя спадкодавця має істотні переваги перед іншими спадкоємцями. Це виражається, зокрема, у встановленні фіксованої грошової суми й частки в іншому спадковому майні. Подружжю, що пережив, належить виключне право на предмети домашнього побуту. Наприклад, за законами штату Нью-Йорк частка подружжя, що пережив, у спадщині при наявності низхідних родичів спадкодавця (двох і більше дітей, онуків і т.д.) повинна бути не менш фіксованої грошової суми в розмірі 2000 доларів й 1/3 майна, що залишилося. Інша частина спадщини доводиться родичам низхідної лінії споріднення спадкодавця. За наявності однієї дитини частка подружжя, що пережив, складе 1/2 майна спадкодавця. Коли в спадкодавця немає родичів низхідної лінії, але живі його батьки, частка подружжя, що пережив, складе 25000 доларів й 1/2 частину іншого майна. Якщо вартість майна менше зазначеної суми, або немає нікого із зазначених родичів, то подружжя одержує все майно. Якщо немає подружжя, що пережив, спадщину одержують низхідні родичі, а при їхній відсутності – батьки, інші висхідні й бокові родичі у встановленій законами штатів черговості, причому наявність попередньої черги виключає закликання до спадкування всі наступні. Як правило, коло таких спадкоємців не обмежене ступенем спорідненості. У випадку відсутності спадкоємців за законом майно переходить до держави без обтяжень (титул 78 Єдиного закону про розпорядження незатребуваним майном).