Тема № 6 основні інститути цивільного права англії

1. Правове становище фізичних осіб

Для визначення правового становища фізичних осіб у цивільному праві Англії використовується єдиний термін «правова здатність», що поєднує поняття правоздатності й дієздатності. В доктрині й судовій практиці використовуються змістовно відповідні їм терміни «пасивна правова здатність» й «активна правова здатність».

Пасивна правова здатність (правоздатність) – здатність фізичної особи бути носієм цивільних прав й обов’язків, які визнаються законодавством. Принцип рівної для всіх цивільної правоздатності, що не залежить від розумових здібностей, здоров’я, суспільного становища, було вироблено судовою практикою, що встановлює, що право діє незважаючи на особи. Формальна рівність прав всіх фізичних осіб не завжди послідовно провадилася в законодавстві й судовій практиці Англії. Наприклад, до 1968 р. певній дискримінації піддавалося кольорове населення у відносинах з приводу житла, зайнятості й надання послуг. Правоздатність набувається фізичною особою з моменту її народження й припиняється з її смертю або визнанням її померлою. Обсяг правоздатності змінюється з віком: із самого народження людина не може мати права подружжя, батька, опікуна й деякі інші. Особа стає здатною до всіх актів цивільного життя по досягненні 18 років.

Активна правова здатність (дієздатність) – це здатність фізичної особи набувати своїми діями цивільні права й обов’язки, здійснювати їх, а також нести відповідальність. Для цього особа повинна усвідомлювати й адекватно оцінювати характер вчинюваних нею дій, що залежить від її розумового розвитку. У повному обсязі дієздатна особа стає з моменту свого повноліття, тобто з першого дня вісімнадцятирічного віку.

Особа, яка не досягла 18 років, обмежена в дієздатності. Неповнолітній вправі вчиняти самостійно лише певні угоди. Наприклад, угоди по придбанню необхідних йому речей і послуг (до числа яких суди відносять також спиртні й ювелірні вироби). Неповнолітній також вправі укладати договори особистого найму, вигідні для нього, тобто блага майнового й немайнового (морального) характеру. Угоди неповнолітнього із земельними ділянками, придбання ним акцій за підпискою, участь у товариствах або укладення ним шлюбного договору визнаються дійсними, якщо по досягненні 18 років неповнолітній не відмовиться від них (оспорювані угоди). Неповнолітній не вправі самостійно укладати договори позики грошей, торговельні угоди тощо (безумовно недійсні угоди). Всі інші договори, що не підпадають під ознаки перерахованих вище, будуть дійсними тільки за умови їхнього прямого підтвердження особою по досягненні нею 18 років. Інститут законного представництва інтересів неповнолітніх у праві Англії заміняють відносини так званої довірчої власності, про які мова йтиме далі. Немає в праві Англії емансипації, тобто оголошення неповнолітнього з певного віку досягнувшим повноліття.

Обмеження дієздатності повнолітніх осіб можливе в Англії у вигляді заборони офіційно визнаному душевнохворому укладати договори майнового найму. При позбавленні особи дієздатності її майно передається опікуну, який набуває статус довірчого власника.

Місце проживання особи визначається місцем знаходження основної частини її майна (доміцилій). Якщо особа відсутня в місці свого проживання, вона за правом Англії не може бути оголошена безвісно відсутньою.