4.Економічне навчання як процес зміни економічного мислення і поведінки людей.

Економічне навчання (освіта) – процес зміни економічної поведінки людей.

Економічна поведінка складається з: Мотивація, Мислення, Вчинків.

В результаті високих темпів соціально-економічного розвитку відбувається не тільки фізичне і моральне старіння матеріальної бази, а і людей.

Людину можна характеризувати як морально застарілу якщо її кругозір, пристосованість і придатність до змін обмежені настільки, що вона не в змозі справитись із ситуаціями і рішеннями яких вимагає процес роботи.

Причини морального старіння: зміни середовища; рутинність роботи; незацікавленість і підвищенні кваліфікації; невідповідність особливостей людини займає мій посаді. Але це явище можна віднести до контрольованих факторів діяльності. Тому його потрібно завчасно попереджувати.

Сучасні моделі управління вважають: майже кожна людина має збільшувати потенціал для особистого та професійного розвитку і в міру подорожчання людських ресурсів стає все більш необхіднішим задіяти цей потенціал.

Що потрібно працедавцям: здатність і бажання вчителя; багатосторонність і гнучкість; добрі навики спілкування (як ви розмовляєте, слухаєте, розумієте); навики до вирішення проблем і творче мислення; здатність працювати з іншими.

5.Принципи неперервної економічної освіти.

1. Гнучкість і варіативність (наявність різноманітних і взаємопов’язаних напрямків навчання)

2. Вдосконалення організації і діяльності загальної системи освіти

3. Перебудова систем професійної освіти має бути створена багаторівневої системи освіти

4. Задоволення не професійних потреб людей

5. Розвиток освіти для так званого «третього віку» (діти, пенсіонери)

6. Якомога повніше використання новітніх технологічних заходів

Новітні технологічні методи:

1.використання професійних телевізійних програм

2.використання Інтернету у навчанні:

- наявність текстового викладу матеріалу

- використання наочності (відеосюжетів)

- якісне розгорнуте оцінювання.

6. Термін “неперервна освіта” має три значення: 1) неперервна освіта як освіта протягом трудового життя людини; 2) неперервна освіта як освіта протягом всього життя людини — «освіта крізь усе життя»; 3) неперервна освіта як безперервний глобальний процес накопичення, збереження і приросту (збільшення) людьми буденного і наукового знання протягом всієї історії людства. В своєму першому значенні неперервна освіта розуміється як системно організований процес освіти людей протягом всього їх трудового життя, в основі якого лежать нормативні розпорядження, що зобов’язали працедавця забезпечити працівнику необхідні і достатні умови для приросту професійних знань і умінь, що дозволить йому залишатися ефективним працівником, бути конкурентоспроможним на внутрішньому і зовнішньому ринках праці і зберігати соціальні умови життя.

У другому випадку, під неперервною освітою розуміється безперервний і цілеспрямований процес оволодіння людиною професійними (необхідними для конкретної роботи) і іншими знаннями, що дозволяють йому залишатися творчо активною протягом всього життя.

В третьому значенні під неперервною освітою розуміється освіта як спосіб безперервної глобальної (загальної) передачі буденного і наукового знання з покоління в покоління методом безпосереднього (а надалі і опосередкованого) навчання, що забезпечувало людству в цілому, окремим його етносам, суспільству і державі накопичення, збереження і збільшення знання, необхідного і достатнього для виживання в постійно змінюваному природному і штучному середовищі.

7. Економічне мислення – 1) система поглядів індивіда на закономірності економічного розвитку, сутність економічних явищ і процесів та причини їх виникнення, 2) діалектичне поєднання і взаємодія економічних знань, ідей, теорій тощо в економічній системі.

Економічне мислення – структурний елемент мислення людини взагалі. Зміст економічного мислення людини зумовлений типом існуючих суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, культурних, характером законодавчої бази тощо), умовами її життя, місцем у соціальній структурі та ін.

Розрізняють економічне мислення шаблонне (рішення приймається на рівні здорового глузду) і творче (пов'язане з виробленням нових методів розв'язання певних завдань та досягнення мети, критичний підхід до існуючих економічних форм тощо).

8. КУРСОВА СИСТЕМА НАВЧАННЯ — система, за якою навчальні плани і графіки занять у вищих і середніх спец. навч. закладах будуються з урахуванням комплексного взаємозв'язку між окремими навч. предметами і циклами наук — суспільними, загальнонауковими, профілюючими. Цим забезпечується структурна єдність лекційних та практичних занять, виробничої практики, послідовність у набутті знань і практичній підготовці спеціаліста. За К. с. н. навч. процес будується за курсами, роками навчання і семестрами. Кожний семестр завершується заліково-екзаменаційною сесією. Відвідування занять і своєчасне виконання курсових та ін. робіт, передбачених навч. планами, є обов'язковим для студентів і учнів, за винятком студентів, переведених на індивідуальні графіки навчання.

ПРЕДМЕТНА СИСТЕМА НАВЧАННЯ — система організації навчально-виховного процесу, за якою кожний навч. предмет вивчається учнями під керівництвом учителя — спеціаліста з відповідної галузі науки, техніки й мистецтва. В школах п. с. н. застосовується починаючи з 4 класу. В 1—3 класах усі предмети, як правило, викладає один учитель, а музику, образотворче мистецтво і фізкультуру — переважно спеціалісти з цих дисциплін. П. с. н. школі охоплює в логічній послідовності основи наук, техніки й мистецтва, забезпечує свідоме й глибоке засвоєння учнями системи знань, навичок і вмінь, сприяє комуністичному вихованню.

9. Нормативні документи - Закон України "Про вищу освіту". Цей Закон спрямований на врегулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної підготовки громадян України. Він встановлює правові, організаційні, фінансові та інші засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих фахівцях.

Вищий навчальний заклад державної та комунальної форм власності самостійно розпоряджається доходами та іншими надходженнями, одержаними від надання дозволених законодавством платних послуг.

Фінансування вищих навчальних закладів державної форми власності здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, призначених для фінансування спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки, інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.

Вищий навчальний заклад відповідно до свого статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги у галузі вищої освіти та пов'язаних з нею інших галузях діяльності за умови забезпечення провадження освітньої діяльності.

10. Основні напрямки викладацької діяльності:

•аналітично-оцінковий - полягає в аналізі як власних дій, так і дій вихованців, виявленні їхніх позитивних сторін і недоліків, порівнянні отриманих результатів із запланованими тощо.

•дослідницько-творчий - має пронизувати всі попередні види діяльності та своєчасно наповнювати їх новим змістом.

•комунікативно-стимулювальний компонент. Для його ефективної реалізації вихователь повинен мати такі особистісні якості: бути людиною доброю, любити вихованців такими, якими вони є; це – головний мотив педагогічної діяльності; вміти емпатувати вихованцям; бути оптимістом; персоніфікувати людину майбутнього; бути творчою людиною тощо.

Найважливішими професійними якостями педагога мусять бути визнані: працелюбство, працездатність, дисциплінованість, уміння визначити мету, вибрати шляхи її досягнення, організованість, наполегливість, систематичне і планомірне підвищення свого професійного рівня, відповідальність прагнення постійно підвищувати якість своєї праці.

В умовах переходу до ринкових відносин особливої значимості набувають людські якості педагога, які стають професійно значимими передумовами створення сприятливих стосунків у навчально-виховному процесі. До цих якостей належать: людяність, доброта, терплячість, порядність, чесність, відповідальність, справедливість, обов'язковість, об'єктивність, щедрість, повага до людей, висока моральність, оптимізм, емоційна урівноваженість, потреба в спілкуванні, інтерес до життя вихованців, доброзичливість, самокритичність, дружелюбність, стриманість, гідність, патріотизм, релігійність, принциповість, чуйність, емоційна культура та ряд інших.

11.Навчальний план і навчальна програма з фахових економічних дисциплін.

Навчальні програми дисциплін розробляються згідно з вимогами відповідних освітньо-професійних програм (ОПП) підготовки фахівців та навчальних планів. Програми навчальних дисциплін мають містити відповідні змістовні модулі, забезпечувати формування певних здатностей та умінь, зазначених в ОПП.

При розробці навчальної та робочої навчальної програми може бути корисною така послідовність етапів.

Перший етап розробки пов’язаний із визначенням призначення навчальної дисципліни у підготовці фахівця та мети її вивчення. Для цього аналізується освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) фахівця і визначаються ті її вимоги, які можуть бути забезпечені при вивченні цієї дисципліни.

Другий етап формування навчальної програми пов’язаний із визначенням її складу і структури. Головними системоутворюючими елементами при визначенні структури дисципліни є об’єкт вивчення, його відношення до професійної діяльності фахівця, а також міждисциплінарні зв’язки.

Третій етап роботи пов’язаний із визначенням вимог до знань та умінь. Вони мають бути сформульовані таким чином, щоб після закінчення вивчення теми можна було перевірити рівень засвоєння студентами відповідних знань та оволодіння необхідними уміннями.

Четвертий етап пов’язаний із плануванням практичних (семінарських) занять, лабораторних робіт та комп’ютерного практикуму.

П’ятий етап розробки навчальних програм пов’язаний із визначенням обсягу і змісту самостійної роботи студентів, у тому числі із визначенням семестрових індивідуальних завдань та витрат часу на їх виконання з урахуванням складності та трудомісткості.