
- •Інформаційні системи і технології в маркетинговій діяльності
- •Спеціальність:5.03050701 «Маркетингова діяльність»
- •Загальні методичні вказівки
- •Тематичний план
- •Тема 1. Інформаційні системи і технології, їх роль в управлінні економікою – 2 год
- •Зміст самостійної роботи
- •Література
- •1.Войтюшенко н.М., Інформатика і комп’ютерна техніка: навч.Посіб – 2 – ге вид.К.: Центр учбової літератури, 2009. – 564 с.
- •3. Плескач в.Л., т.Г. Затонацька. Інформаційні системи і технології на підприємствах. Навч.Посіб.К. В- во «Знання», 2011, - 296 с.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2. Економічна інформація і засоби її формалізованого опису – 8 год
- •Зміст самостійної роботи
- •Література
- •1.Войтюшенко н.М., Інформатика і комп’ютерна техніка: навч.Посіб – 2 – ге вид.К.: Центр учбової літератури, 2009. – 564 с
- •3. Плескач в.Л., т.Г. Затонацька. Інформаційні системи і технології на підприємствах. Навч.Посіб.К. В- во «Знання», 2011, - 296 с.
- •Методи кодування економічної інформації
- •Питання для самоперевірки
- •Єдина система класифікації та кодування економічної інформації
- •Питання для самоперевірки
- •Категорій класифікаторів, порядок їх розробки, запровадження та ведення
- •Питання для самоперевірки
- •Оцінка економічної інформації
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3. Організація позамашинної інформаційної бази – 4 год
- •Зміст самостійної роботи
- •Література
- •1.Войтюшенко н.М., Інформатика і комп’ютерна техніка: навч.Посіб – 2 – ге вид.К.: Центр учбової літератури, 2009. – 564 с.
- •3. Плескач в.Л., т.Г. Затонацька. Інформаційні системи і технології на підприємствах. Навч.Посіб.К. В- во «Знання», 2011, - 296 с.
- •Прошу видати по всіх міністерствах показники чисельності персоналу 2013 року за такою формою:
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4. Організація машинної інформаційної бази – 4 год
- •Зміст самостійної роботи
- •Література
- •1.Войтюшенко н.М., Інформатика і комп’ютерна техніка: навч.Посіб – 2 – ге вид.К.: Центр учбової літератури, 2009. – 564 с.
- •3. Плескач в.Л., т.Г. Затонацька. Інформаційні системи і технології на підприємствах. Навч.Посіб.К. В- во «Знання», 2011, - 296 с.
- •4. Томашевський о.М. Інформаційні технології та моделювання бізнес процесів. Навч.Посіб.К. В- во «центр учбової літератури», 2010, - 296 с.
- •Характеристика інфологічної та деталогічної моделі баз даних
- •Питання для самоперевірки
- •Методи створення оптимальної моделі баз даних
- •Теорія нормалізації відношень
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5. Створення комп'ютерних технологій – 4 год
- •Зміст самостійної роботи
- •1.Войтюшенко н.М., Інформатика і комп’ютерна техніка: навч.Посіб – 2 – ге вид.К.: Центр учбової літератури, 2009. – 564 с.
- •3. Плескач в.Л., т.Г. Затонацька. Інформаційні системи і технології на підприємствах. Навч.Посіб.К. В- во «Знання», 2011, - 296 с.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6. Режим роботи електронно-обчислювальної машини – 2 год
- •Зміст самостійної роботи
- •Література
- •2. Плескач в.Л., т.Г. Затонацька. Інформаційні системи і технології на підприємствах. Навч.Посіб.К. В- во «Знання», 2011, - 296 с.
- •Організація пакетного режиму обробки інформації
- •Питання для самоперевірки
- •Організація діалогового режиму обробки інформації
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 7. Створення та функціонування інформаційних систем – 6 год
- •Зміст самостійної роботи
- •Література
- •1.Войтюшенко н.М., Інформатика і комп’ютерна техніка: навч.Посіб – 2 – ге вид.К.: Центр учбової літератури, 2009. – 564 с.
- •3. Плескач в.Л., т.Г. Затонацька. Інформаційні системи і технології на підприємствах. Навч.Посіб.К. В- во «Знання», 2011, - 296 с.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 8. Технологічні засоби пошуку, збирання і накопичування маркетингової інформації – 6 год
- •Зміст самостійної роботи
- •Література
- •Роль і місце електронних комунікацій у маркетингу
- •Методи комп’ютерної комунікації
- •Internet як інструмент для комунікацій
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9. Технологічні засоби підтримки прийняття маркетингових рішень
- •Зміст самостійної роботи
- •Література
- •Olap-технологія
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 10. Інформаційно-аналітичні методи і моделі підтримки прийняття маркетингових рішень
- •Зміст самостійної роботи
- •Література
- •1. Оксанич а.П., Петренко в.Р., Костенко о.П. Інформаційні системи і технології маркетингу.Навч. Посіб. –к.: «Професіонал», 2008. – 320с.
- •2.Плескач в.Л., т.Г. Затонацька. Інформаційні системи і технології на підприємствах. Навч.Посіб.К. В- во «Знання», 2011, - 296 с.
- •3. Пінчук н. С., Галузинський г. П., Орленко н. С. Інформаційні системи і технології в маркетингу: Навч. Посібник. — 2-ге вид., перероб. І доп. — к.: кнеу, 2009. — 352 с.
- •Стандартне відхилення
- •Довірчий інтервал
- •Регресійно-кореляційний аналіз
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 11. Організація маркетингових досліджень із використанням комп’ютерних технологій
- •Зміст самостійної роботи
- •Література
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 12. Інформаційні технології розв’язання задач маркетингу
- •Зміст самостійної роботи
- •Література
- •Питання для самоперевірки
Питання для самоперевірки
Роль і місце електронних комунікацій у маркетингу.
Наведіть умови маркетингових комунікацій.
Назвіть та поясніть методи комп’ютерної комунікації.
Internet як інструмент для комунікацій
Дайте характеристику методам передавання даних.
В чому полягає суть поняття «доменна система імен»?
Тема 9. Технологічні засоби підтримки прийняття маркетингових рішень
Мета: вивчити засоби для роботи з даними OLAP
Зміст самостійної роботи
Засоби для роботи з даними OLAP
Література
1. Оксанич А.П., Петренко В.Р., Костенко О.П. Інформаційні системи і технології маркетингу.Навч. посіб. –К.: «Професіонал», 2008. – 320с.
2.Плескач В.Л., Т.Г. Затонацька. Інформаційні системи і технології на підприємствах. Навч.посіб.К. В- во «Знання», 2011, - 296 с.
3. Плескач В. Л., Затонацька Т.Г. Електронна комерція: Підручник. – К.: Знання, 2008. – 535с.
4. Пінчук Н. С., Галузинський Г. П., Орленко Н. С. Інформаційні системи і технології в маркетингу: Навч. посібник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2009. — 352 с.
5. Шалева О.І. Електронна комерція: Підручник. – Львів. : ЛКА, 2011 – 298с.
Методичні рекомендації
Якщо за прийняття маркетингових рішень потрібно аналізувати дані, що зберігаються у великій кількості реляційних таблиць, то розібратися в їх складних структурах кінцевому користувачеві, як правило, дуже важко. З позицій спрощення доступу до даних зручнішою структурою є багатомірний куб OLAP.
Olap-технологія
OLAP (On-Line Analytical Processing — оперативний аналіз даних) — це технологія швидкого аналізу нагромаджених даних, що базується на використанні сукупності засобів багатомірного аналізу та орієнтована на оброблення нерегламентованих, несподіваних запитів користувачів щодо даних. Робота користувача із системами OLAP полягає в інтерактивній послідовності формування запитів і вивчення їх результатів, кожний з яких може викликати потребу нової серії запитів. Хоча OLAP і не є необхідним атрибутом сховища даних, проте саме він найчастіше застосовується для аналізу відомостей, нагромаджених у сховищі. Дані (куби) OLAP формуються адміністратором бази чи сховища даних так, щоб вони були більш пристосованими для аналізу, що зменшує витрати часу і зусилля користувачів для отримання потрібної їм інформації.
За створення куба OLAP здійснюється об’єднання декількох структурних ієрархій, наведених на рис.10, з різними напрямами уявлення про дані. В кубі представлено розмірності та поля даних. Поля даних визначають значення даних, що відслідковуються в базі, а розмірності — ієрархічні типи даних з різними рівнями подробиць. Кожна розмірність складається з сукупності рівнів, які охоплюють одну сторону даних (наприклад, Регіон на рис. 10).
Коли потрібен аналіз даних за різними вимірами, модель даних у вигляді багатовимірного куба спрощує його проведення. Так, за аналізу результатів продажу осями (вимірами) багатовимірного куба можуть бути товар, регіон продажу, час продажу, канал збуту та будь-які інші фактори сегментації ринку. Рівнями виміру Товар можуть бути категорії на найменування товару, а географічний вимір Регіон може мати такі рівні, як Країна, Область, Місто та Район.
Для кожного перетинання кожного рівня кожної розмірності (наприклад, обсяги продажу протягом дня, місяця, року для кожного міста, області, країни для кожного продукту і групи продуктів) у базах даних OLAP обчислюються підсумкові значення. Ці дані, що знаходяться на перетинах осей куба, називаються мірами. Для бази даних OLAP з продажу міри будуть кількісно характеризувати процес продажу. У даному випадку це можуть бути обсяги продажу товарів у штуках, виторг (обсяги продажу товарів у грошовому вимірі), витрати, прибутки і т. ін.
У тривимірному кубі (рис. 11) як виміри використано товар, регіон і час. Ці виміри подано на певних рівнях узагальнення: товари згруповано за категоріями (напої, продукти, інші товари), регіони — за містами продажу (Київ, Одеса, Львів), час продажу — за місяцями (січень, лютий, березень). На перетині вимірів відображено лише одну міру — виторг (обсяги продажу у гривнях), але в дійсності на перетині вимірів куба може знаходитися будь-яка кількість мір.
Рис. 11. Тривимірний куб даних з продажу
Оскільки навіть тривимірний куб складно відобразити на екрані комп’ютера так, щоб можна було побачити всі міри, то для візуалізації багатовимірних даних застосовуються, як правило, звичне двовимірне (табличне) подання із заголовками рядків і колонок. Останні можуть бути як простими, так і зі складною ієрархічною структурою.
Отримати двовимірну таблицю з куба можна в різні способи. Один із них полягає у фіксації всіх, крім двох вимірів та однієї міри, параметрів куба. Наприклад, зафіксувавши вимір Товар куба на значенні Продукти («вирізавши» з куба міри, віднесені до значення Продукти виміру Товар), одержуємо звичайну двовимірну таблицю, наведену на рис.10.
Рис. 10. Двовимірне подання куба для однієї міри
У цій таблиці з простими заголовками рядків і колонок маємо одну міру — виторг (обсяги продажу в гривнях) і два виміри — регіон продажу (заголовки колонок) і час продажу (заголовки рядків).
У таблиці з простими заголовками рядків і колонок одночасно може бути представлено й декілька мір. Для цього фіксуються всі параметри куба, крім одного виміру і тих мір, що потрібно відобразити. Структуру такої таблиці (заголовки рядків і колонок без значень мір) наведено на рис.12. При цьому фіксуються певні значення міри Товар і Час.
|
Київ |
Одеса |
Львів |
Виторг |
|
|
|
Кількість |
|
|
|
Прибуток |
|
|
|
Рис.12. Структура двовимірного подання куба з трьома мірами
У разі використання складних заголовків на осях таблиці (рядках і колонках) можна розмістити два і більше вимірів куба, що «розрізується» (рис.13).
|
Січень |
Лютий |
||||
|
Київ |
Одеса |
Львів |
Київ |
Одеса |
Львів |
Виторг |
|
|
|
|
|
|
Кількість |
|
|
|
|
|
|
Прибуток |
|
|
|
|
|
|
Рис. 13. Двовимірний зріз куба з декількома вимірами на одній осі
Значення, що «відкладаються» вздовж вимірів (Січень, Лютий, ...; Київ, Одеса, Львів, ...), називаються членами, або мітками. Мітки використовуються як для «розрізування» куба, так і для обмеження (фільтрації) вибраних даних, коли користувача у вимірі цікавлять не всі значення, а лише деяка їх підмножина (наприклад, два перших місяці року). Значення міток відображуються у двовимірному поданні куба як заголовки рядків і колонок.
Клієнтське програмне забезпечення для роботи з даними OLAP
MS Excel має клієнтське програмне забезпечення, що дає змогу працювати з даними з баз даних OLAP за допомогою створення й використання звітів зведених таблиць і зведених діаграм. Для реалізації цієї можливості потрібні такі компоненти:
— програма MS Query. Вона використовується для настроювання джерел даних OLAP, для підключення до них і для створення запитів для вибірки даних;
— постачальник даних для куба OLAP. Для доступу до баз даних, створених із використанням OLAP продукту фірми Microsoft (MS SQL Server OLAP Services), в Excel включено відповідний драйвер джерела даних і програмне забезпечення, необхідне для доступу до баз даних. У разі використання інших продуктів, що забезпечують можливість роботи з даними OLAP, необхідно встановити додаткові драйвери та клієнтське програмне забезпечення. Але треба мати на увазі, що програмне забезпечення сторонніх розробників OLAP може виявитися несумісним із MS Office і не взаємодіятиме з функціями MS Query;
— серверні бази даних або файли кубів. Клієнтське програмне забезпечення для роботи з даними OLAP, що є в Excel, підтримує підключення до двох типів джерел даних OLAP: 1) якщо в мережі доступна база даних на сервері OLAP, то можна вибирати дані безпосередньо з цієї бази даних; 2) якщо є файл автономного куба, що містить дані OLAP, або файл визначення куба OLAP, то можна підключитися до цього файла та вибирати дані з його допомогою.
Підключення до баз даних OLAP. Як уже зазначалося, для підключення до бази даних OLAP потрібен набір програм (постачальник даних для куба), що забезпечує доступ до відповідної бази даних OLAP.
Командою Excel Дані/Отримати зовнішні дані/Створити запит запускається MS Query для створення джерела даних. Джерело даних надає відомості, необхідні Excel для підключення до бази даних OLAP: ім’я та місце розташування бази; драйвер, використовуваний для підключення; додаткову інформацію, необхідну для роботи з базою даних.
Джерело даних надає доступ до всіх даних у базі даних OLAP, що виключає необхідність створення запиту для вибору даних у MS Query. Тому після настроювання джерела даних OLAP і його вибору для використання, створювати запит для вибору таблиць і полів, як це робиться для інших видів даних, не потрібно. Необхідно відразу повернутися в Excel (з допомогою відповідної команди MS Query), передавши таким чином поля даних у Зведену таблицю.
З цього випливає, що Excel дає можливість відображати дані, завантажені з джерела даних OLAP, тільки через звіт зведеної таблиці або звіт зведеної діаграми. Ці дані не можуть бути відображені в робочому аркуші як зовнішній діапазон даних.
Зведена таблиця на основі даних OLAP може бути збережена в Excel як Шаблон звіту (тип файла xlt). Можуть бути створені й файли запитів OLAP (вони мають розширення oqy). При відкритті файла запитів Excel відображає порожній звіт зведеної таблиці, готовий для створення макета.
Створення власного куба OLAP. Excel дає можливість користувачам створювати власні куби з підмножин даних OLAP і працювати з ними. Для створення власних кубів необхідна наявність постачальника даних для куба, що підтримує таку можливість (наприклад, MS SQL Server OLAP Services).
Файли автономного куба дають змогу працювати з даними OLAP навіть у разі роботи поза мережею. Можна використовувати ці файли для забезпечення доступності певних даних OLAP у мережі чи в Іnternet, якщо сама вихідна база не повинна бути доcтупною для цих користувачів.
За частої зміни звітів використання файла автономного куба може прискорити внесення змін, особливо якщо мережеве підключення до серверу OLAP працює повільно. Однак бази даних OLAP часто мають дуже великі розміри, тому варто приділяти особливу увагу відбору даних для розміщення у файлі автономного куба. Первісне збереження великого файла автономного куба може потребувати значного часу.
Для створення файла автономного куба в Excel використовується Майстер автономного куба, з допомогою якого покроково виконується процес вибору підмножини даних у базі даних OLAP і збереження цієї підмножини в окремому файлі. Перед запуском майстра необхідно насамперед створити звіт зведеної таблиці чи звіт зведеної діаграми, заснований на вихідних даних із серверної бази даних OLAP. У звіті не обов’язково мають відображатися всі поля, що потрібно включити у файл. Майстер дає змогу ви- брати дані з усіх вимірів і полів даних, доступних у базі даних OLAP.
Для запуску Майстра автономного куба курсор заводиться у звіт зведеної таблиці і на панелі інструментів Зведені таблиці вибирається меню Зведена таблиця, а потім — пункт цього меню Настроювання «клієнт-сервер». Далі виконуються такі дії:
1. Якщо файл автономного куба ще не створювався, то вибирається режим Створити локальний файл даних, а якщо такий файл вже існує — режим Локальний файл даних і потім — Змінити файл.
2. Після першого кроку показуються всі доступні на сервері виміри куба. Для перегляду рівнів у ієрархічному порядку від вищого до нижчого використовується поле «плюс». Якщо вимір не потрібно включати у файл, прапорець має бути скинутий.
3. У межах кожного виміру, що включається у файл, установлюючи прапорці, можна вказати рівні деталізації, що мають бути включені у вимір. Чим більше вимірів і рівнів включено, тим більше буде файл автономного куба, особливо у разі включення нижніх рівнів, для яких обсяг докладної інформації може бути істотно більший, ніж для верхніх рівнів. Можна відкинути нижні рівні, але не можна пропустити рівні всередині виміру. Якщо, наприклад, у географічному вимірі є рівні Країна, Область і Місто та у файл включено рівень Місто, то рівні Регіон і Країна не можуть бути опущені. Однак у звітах, побудованих за файлом автономного куба, дані будь-якого рівня можна сховати.
4. На цьому кроці проводиться вибір полів, що містять узагальнені дані для звіту. Для цього використовується елемент Міри, який містить перелік типів узагальнених значень, що надає сервер OLAP. Вибрані типи стають полями даних у зведеній таблиці чи звіті зведеної діаграми. Для цього натискується поле «плюс» поруч з елементом Міри для перегляду всіх доступних типів значень. Наприклад, сервер OLAP може містити міри Виторг, Витрати, Прибутки. Необхідно вибрати принаймні один тип. Чим більше типів обрано, тим більшим буде файл автономного куба.
5. У списку мір представлено вибрані виміри. Тепер слід визначити елементи даних, які потрібно одержувати з верхнього рівня кожного виміру. Для цього вибирається поле «плюс» поруч із виміром, що дає змогу переглянути всі елементи на верхньому рівні виміру. Наприклад, якщо верхнім рівнем географічного виміру є Країна, то це дасть змогу побачити перелік країн, в яких проводився продаж товарів. Для вилучення елемента з файла треба скинути відповідний прапорець. Якщо список не включає необхідних вимірів, треба повернутися до кроку 2 і вибрати потрібний вимір.
6. На цьому кроці файл автономного куба зберігається (з розширенням cub). Збереження файла може потребувати багато часу. В процесі проведення його можна відмовитися від збереження, натиснувши в діалоговому вікні Створення файла куба кнопку Зупинити.
7. Після завершення збереження файла автономного куба звіт буде зв’язаний з цим файлом. Щоб не було проблем у разі відкриття звіту, побудованого за файлом автономного куба, останній бажано не переміщувати. Ознакою завершення процесу збереження файла буде поява діалогового вікна Настроювання «клієнт-сервер». Щоб повернутися у звіт, треба натиснути кнопку ОК.
Треба мати на увазі, що бази даних OLAP призначені для керування великими обсягами даних, отже, база даних, розміщена на сервері, може займати значно більше місця на диску, ніж є на локальному твердому диску. Тому, якщо для автономного куба даних обрано великий обсяг даних, вільного місця на диску може не вистачити.
Створення куба OLAP на основі реляційних даних. Куб OLAP може бути створений з даних запиту до реляційної бази даних. Це дає змогу, по-перше, працювати з великими обсягами даних у зведеній таблиці чи звіті зведеної діаграми і, по-друге, прискорити завантаження даних.
Створення куба OLAP із записів реляційної бази даних виконується з допомогою MS Query і починається зі створення запиту або з майстра зведених таблиць чи зведених діаграм або запуском MS Query безпосередньо з MS Excel. Після створення запиту, що повинен включати всі поля, які потрібно використовувати в кубі OLAP, запускається майстер куба OLAP для створення самого куба.
Цей майстер дає змогу створювати два типи кубів. Перший тип являє собою визначення куба, яке майстер зберігає у файлі з розширенням oqy. Другий тип — це окремий файл автономного куба (розширення cub), що зберігається на локальному диску чи мережевому ресурсі. Якщо цей файл зберігається на локальному диску, він дає змогу продовжувати роботу з даними при відключенні від мережі. Можна встановити файл автономного куба як джерело даних для звітів.
Незалежно від того, зберігається окремий файл автономного куба чи ні, майстер зберігає файл визначення куба. Цей файл містить інформацію, необхідну Excel як для побудови тимчасового куба в пам’яті (при відкритті звіту, заснованого на цьому файлі визначення), так і для підключення до файла автономного куба (якщо його було створено).
Операція повернення записів, що містяться в запиті, в MS Excel не виконується. Замість цього можна відкрити в Excel файл запиту .oqy для створення звіту зведеної таблиці, заснованого на кубі OLAP. Потім можна зберегти звіт зведеної таблиці в книзі чи створити звіти зведених діаграм, засновані на звіті зведеної таблиці.
У разі оновлення звіту, заснованого на кубі OLAP, нові та змінені дані з бази даних додаються в куб, якщо він є тимчасовим кубом, створеним у пам’яті. Якщо куб являє собою файл автономного куба, то виконується відновлення з додаванням нових даних і заміщенням старого файла.
Можна змінити існуючий куб OLAP з допомогою майстра створення куба, коли необхідно змінити спосіб організації даних чи вилучити поля, які не треба використовувати у звітах. Але після створення куба OLAP додати в нього з бази даних додаткові поля не можна. Проте можна використовувати той самий запит для створення нового куба OLAP. Якщо є ймовірність, що потреба в цьому виникне, слід за створення запиту зберегти його у файлі типу dqy. Після цього можна буде відкрити цей файл запиту і запустити майстер створення куба OLAP для створення нового куба, що включатиме додаткові поля з бази даних.