7. Декларація моп основних принципів та прав у світі праці. Тристороння Декларація принципів, щодо багатонаціональних корпорацій і соціальної політики.

У червні 1998 року Міжнародна конференція праці ухвалила Декларацію МОП основних принципів та прав у світі праці, тим самим підтверджуючи зобов’язання 175 держав-членів Організації поважати принципи, що стосуються чотирьох видів основних прав у сфері праці, просувати їх та сприяти їх загальному застосуванню.

Програма ІнФокус

Просування Декларації

Ця програма має три цілі:

пропагувати Декларацію в країнах та регіонах, а також на міжнародному рівні;

поглиблювати усвідомлення того, як ці принципи та права сприяють розвитку, демократії та рівності та допомагають розширити можливості працюючих жінок та чоловіків;

сприяти політиці, спрямованій на практичну реалізацію цих принципів та прав в умовах розвитку кожної країни.

Декларація МОП стала новим підтвердженням того, що країни учасниці Організації мають намір “дотримуватися, сприяти застосуванню та добросовісно втілювати в життя” принципи, що стосуються права на свободу об’єднання та ефективного визнання права на колективні переговори, скасування усіх видів примусової чи обов’язкової праці, реальної заборони дитячої праці та дискримінації в галузі праці та занять.

У Декларації основних трудових прав підкреслюється, що усі держави-члени зобов’язані дотримуватися цих основних принципів незалежно від того чи ратифікували вони відповідні Конвенції МОП чи ні.

Декларація також визнає, що зобов’язання Організації “надавати своїм державам-членам допомогу у задоволенні встановлених та висловлених ними потреб для досягнення цих цілей”.

Декларація “підкреслює, що трудові норми не повинні використовуватися для запровадження торговельних заходів протекціоністського характеру і ніщо у цій Декларації та у механізмі її реалізації не повинно слугувати підставою чи використовуватися для подібних цілей; крім того, ця Декларація та механізм її реалізації ні в якому разі не ставлять під сумнів порівняльні переваги кожної з країн.”

Міжнародна конференція праці в додатку до Декларації встановила механізм її реалізації.

Механізм реалізації Декларації має роз’яснювально-агітаційний характер; він створить додатковий канал для отримання інформації про економічні та соціальні імперативи розвитку, що стосуються цих прав та принципів. Таким чином, він допоможе розробляти, втілювати в життя та оцінювати результативність цільових програм технічного співробітництва.

Декларація МОП основних принципів та прав у світі праці

У 1998 році Міжнародна конференція праці ухвалила урочисту Декларацію МОП основних принципів та прав у світі праці, знову підтвердивши зобов’язання міжнародної спільноти “дотримуватися, зміцнювати та реалізовувати добросовісно” принципи, що стосуються права працівників та підприємців на свободу об’єднання та реального визнання права на колективні переговори; діяти в напрямку скасування всіх форм примусової чи обов’язкової праці, реальної заборони дитячої праці та дискримінації в галузі праці та занять. У Декларації підкреслюється, що дотримуватися цих основних принципів зобов’язані усі держави-члени незалежно від того, ратифікували вони відповідні Конвенції чи ні.

8. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва. Організація об’єднаних націй. Всесвітня організація охорони здоров’я. Міжнародна агенція з атомної енергії. Міжнародна організація праці. Європейський Союз. Співдружність незалежних держав.

На перше місце завжди ставиться право людини на життя як найважливіше право, без забезпечення якого стає безглуздим дотримання решти прав і свобод. Проте дотримання лише одного права на життя є недостатнім для повноцінного існування та розвитку особистості в суспільстві. Для цього потрібні поважання та забезпечення інших прав і свобод. Одним із загальновизнаних міжнародною спільнотою прав людини є право на безпечну працю.

Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці охоплює наступні основні напрямки: — вивчення, узагальнення та впровадження світового досвіду з організації охорони праці, покращення умов та техніки безпеки; — участь у міжнародних інституціях з соціально-трудових питань та у роботі їх органів; — одержання консультацій зарубіжних експертів та технічної допомоги у питаннях вдосконалення законодавчої та нормативної бази охорони праці;  — проведення та участь у міжнародних наукових чи науково-практичних конференціях та семінарах; — підготовка кадрів з охорони праці за кордоном. 

Організа́ція Об'є́днаних На́цій (ООН) — міжнародна організація, заснована 24 жовтня 1945 на конференції у Сан-Франциско на підставі Хартії Об'єднаних Націй. Декларованою метою діяльності організації є підтримання і зміцнення миру і міжнародної безпеки та розвиток співробітництва між державами світу.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) (англ. World Health Organization (WHO)) — спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй. Штаб-квартира розташована у Женеві. До складу ВООЗ входить 194 країни.

1945 року на Конференції у Сан-Франциско ухвалене рішення щодо створення міжнародної організації з питань охорони здоров'я. 1946 року Міжнародна конференція охорони здоров'я, яка проходила у Нью-Йорку, схвалила Статут Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ).

День набуття чинності Статуту ВООЗ — 7 квітня 1948 р. — вважається Днем заснування цієї організації і щорічно відзначається як Світовий день здоров'я.

Міжнародна агенція з атомної енергії або МАГАТЕ (англ. International Atomic Energy Agency) є провідним світовим міжнародним урядовим форумом науково-технічної співпраці в області мирного використання ядерної технології. Згідно з Статутом двома основними цілями діяльності МАГАТЕ є контроль за мирним використанням атомної енергії і забезпечення того, що допомогу МАГАТЕ не буде використано у військових цілях.

МАГАТЕ встановлює стандарти ядерної безпеки і захисту довкілля, надає країнам-членам технічну допомогу, а також заохочує обмін науковою і технічною інформацією щодо ядерної енергії.

Однією з важливих функцій Агентства є забезпечення того, що ядерні матеріали і обладнання для атомних станцій не використовуватимуть для військових цілей. 

Європейський Союз (ЄС, Європейська Унія, Європейська Співдружність) — союз держав-членів Європейських Спільнот, створений згідно з Договором про Європейський Союз, підписаним в лютому 1992 року і чинним із листопада 1993 р. Створення економічного союзу (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці), монетарного (валюта (Екю), від1999 року — Євро) і політичного (спільна зовнішня політика) союзу, а також впровадження спільного громадянства.

Співдружність Незалежних Держав (СНД) — регіональна міжнародна організація, до якої входять більшість пострадянських країн.

СНД засновано на засадах суверенної рівності всіх його членів, тому всі держави-члени є самостійними суб'єктамиміжнародного права. Співдружність не є державою і не володіє наднаціональними повноваженнями.

Основні цілі організації:

• Співпраця в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших галузях;

• Всебічний розвиток держав-членів в рамках єдиного економічного простору, міждержавної кооперації та інтеграції;

• Забезпечення прав і свобод людини;

• Співпраця в забезпеченні міжнародного миру і безпеки, досягнення загального і повного роззброєння;

• Взаємна правова допомога;

• Мирне вирішення суперечок і конфліктів між державами організації^[5].

До сфер спільної діяльності держав-членів відносяться:

• Забезпечення прав і основних свобод людини;

• Координація зовнішньополітичної діяльності;

• Співпраця у формуванні і розвитку спільного економічного простору, митної політики;

• Співпраця в розвитку систем транспорту, зв'язку;

• Охорона здоров'я та навколишнього середовища;

• Питання соціальної і міграційної політики;

• Боротьба з організованою злочинністю;

• Співпраця в галузі оборонної політики і охорони зовнішніх кордонів