59.Розкрийте зміст права на суброгацію та права на абандон.

У теорії права перехід до страховика права вимоги до винної особи іменується «суброгація». Цивільний кодекс України та Закон України «Про страхування» такого терміна не містять, проте саме про нього йдеться у статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У законодавстві це поняття вживається лише у статті 269 Кодексу торговельного мореплавства України, яка має назву «Суброгація» і згідно з якою у разі сплати страхової суми до страховика за його згодою переходять усі права на застраховане майно — у разі страхування на повну вартість або право на частку застрахованого майна пропорційно відношенню страхової суми до страхової вартості — у разі страхування на неповну вартість.

Суброгація, по суті, є од­нією з підстав заміни кредитора у зобов’язанні, що передбачені у статті 512 Цивільного кодексу України, — заміни внаслідок виконання обов’язку боржника третьою особою — страховиком.

При цьому в страховика внаслідок виплати страхової суми може виникати право зворотної вимоги (рег­ресу), яке не варто ототожнювати із суброгацією. Право регресу передбачене у загальній нормі статті 1191 Цивільного кодексу України та у статті 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що передбачають окремі випадки виникнення права регресу у страховика.

Абандон – це умова, визначена у договорі страхування за згодою страховика і страхувальника, яка передбачає одержання від страховика повної страхової суми в обмін на відмову страхувальника від своїх прав на застраховане майно (як правило, транспортний засіб або вантаж) на користь страховика, після чого останній стає власником об'єкта страхування і розпоряджається їм на власний розсуд (наприклад, утилізує). Підстави для абандону – це наступні страхові випадки: 1) Повна конструктивна загибель — фактично часткове ушкодження або повна загибель об'єкта страхування, коли витрати по його відновленню до стану, що передував страховому випадку економічно недоцільні, тому що перевищують страхову суму, обумовлену договором страхування. У цьому зв'язку страхувальник може одержати право на абандон. Прикладом повної конструктивної загибелі може служити аварія корабля або літака. 2) Повна фактична загибель — втрата, загибель або знищення застрахованого майна при технічній неможливості його відновлення. Наприклад, морське судно, зіткнувшись із скелею, перетворюється на купу уламків (які, будучи зібрані в єдине ціле, не становлять морське судно). Різновид такого виду загибелі — затоплення застрахованого майна, коли воно тим самим вибуває зі сфери людського впливу. При цьому страховик зобов'язаний сплатити страхувальникові повну страхову суму, після чого права на майно повністю або частково (у відповідній частці, пропорційної відношенню страхової суми до страхової вартості) переходять до страховика. При цьому ніякої заяви про передачу прав на майно від страхувальника не потрібно. Термін “Повна фактична загибель” широко використовується в практиці морського і авіаційного страхування [22, 23, 38]. 3) Пропажа застрахованого транспортного засобу (судна, літака) або вантажу без звістки. 4) Ушкодження в обсязі, що тягне за собою недоцільність ремонту судна або доставки застрахованого вантажу в місце призначення. 5) Захоплення судна або вантажу, застрахованих від такої небезпеки. В останньому випадку можливе завдання особливого різновиду збитку, який має назву баратрія (Barratry), тобто збиток, заподіяний судну або комерційному вантажу, що перевозиться, в результаті навмисних дій капітана або членів його команди. Баратрія виникає коли, наприклад, за змовою екіпажа з рятувальниками створюється небезпека (ризикова обставина) для судна й вантажу з метою їхнього наступного рятування та отримання грошової винагороди за порятунок. Під ознаки баратрії підпадає дезертирство із судна зі злочинними намірами (наприклад, відмова від гасіння пожежі), навмисне порушення правил судноводіння або направлення судна в райони блокади з метою піддати його ризику арешту або захоплення. Власник може бути застрахований від баратрії з боку капітана і екіпажа. Всі поліси морського страхування в практиці Ллойда обов’язково передбачують баратрію. Заява про абандон повинна бути зроблена протягом визначеного часу з моменту виникнення конкретних підстав і не може бути умовною або відкликана. Як правило, законодавство багатьох країн вважає абандон однобічним актом страхувальника. Тільки по англійському праву для здійснення цьго принципу необхідна згода страховика. Термін позовної давності при реалізації принципу абандону встановлюється у відповідності з існуючими нормами відповідного права (Кодексом торговельного мореплавства тощо).