59.Особливості зберігання майна в готелях, гуртожитках, гардеробах.

Зберігання речей у готелі.

Ще в грудні 1962 р. Радою Європи була прийнята Конвенція про відповідальність власників готелів за майно постояльців. В ст. 6 Конвенції прямо зазначено, що будь-які угоди щодо звільнення готелю від відповідальності є недійсними.

Особливістю договірної конструкції, передбаченої частиною 1 статті 975, є те, що готель не приймає речей на зберігання і останні залишаються у віданні особи, що проживає у ньому, у зв'язку з чим такий договір має ознаки договору охорони.

Передбачене частиною 1 статті 975 зобов'язання належить до групи договорів зберігання, що виникають на підставі закону,

Готель, як місце, призна¬чене для тимчасового проживання осіб, відповідає за схоронність ре¬чей, внесених ними до готелю. Річ вважається внесеною до готелю за умови, якщо вона передана його працівникам або знаходиться у від¬веденому для особи приміщенні (ч. 1 ст. 975 ЦК). Готель зобов'яза¬ний забезпечити схоронність особистих речей особи, яка проживає у ньому, і за загальним правилом не відповідає за втрату грошей, інших цінностей (цінних паперів, коштовностей). Така відповідальність покладається на готель лише у випадку, коли речі окремо передані йому на зберігання з детальним описом властивих їм індивідуальних особ¬ливостей. Як правило, такі речі підлягають оцінці за домовленістю сторін. У разі втрати або пошкодження речей особа має негайно повідомити про це готель, а останній - вжити заходів до їх розшуку або відшкодувати спричинені збитки. Якщо особа заявила про пропа¬жу речей або їх пошкодження після закінчення строку проживання, готель відповідальності за це не несе. Розглянуті положення застосо¬вуються до випадків зберігання речей фізичних осіб у гуртожитках, мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших ор-ганізаціях, у приміщеннях яких особа тимчасово проживає (ч. 4 ст. 975 ЦК).

Закріплені у частині 1 статті 975 положення не гарантують схоронність речі, якщо вона не передана на зберігання готелю, а лишаються декларативними, оскільки поклажодавцеві важко довести, які саме речі знаходились у відведеному для нього приміщенні та їх вартість у разі втрати.

Ст 973 зберігання у гардеробі о-ї

Гардероб організації - це приміщення, спеціально пристосоване для зберігання верхнього одягу і головних уборів її працівників та відвідувачів про¬тягом робочого дня або на час відвідування.

Аналіз статті 973 у її системному зв'язку з положеннями статті 937 ЦК України дозволяє стверджувати, що звичайним для цього виду зберігання є видача поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання. Водночас, проблемою передбаченої статтею 973 договірної конструкції є те, що номерний жетон чи інший знак, що посвідчує прийняття речі на зберігання, не може містити відомостей про таку річ, у зв'язку з чим поклажодавцеві, зазвичай, важко довести те, що на зберігання була передана та сама річ, про втрату якої він стверджує. Згідно частини 3 статті 949 ЦК України тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків. Таким чином при поверненні іншої речі, ніж була передана на зберігання, поклажодавцеві варто скористатись свідченням свідків про те, яка саме річ була передана на зберігання.

У тому разі, якщо річ не повернуто взагалі, то це свідчить про втрату переданої речі.

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про студентський гуртожиток вищого навчального закладу

Загальні положення

Адміністрація гуртожитку несе відповідальність за збереження майна студентів, зданого до камери зберігання гуртожитку. За речі, які не були здані на зберігання, адміністрація відповідальності не несе.