
- •Модуль № 3 (цивільне право)
- •Види договорів перевезення та їх правове регулювання.
- •Форма договору перевезення вантажу різними видами транспорту.
- •Загальні та спеціальні вимоги до перевізника
- •Претензії і позови з перевезень.
- •Характеристика договорів перевезення вантажу залізничним транспортом та їх правове регулювання.
- •Укладення договору перевезення вантажу залізничним транспортом
- •Права та обов’язки перевізника за договором перевезення вантажу залізничним транспортом
- •8. Права та обов’язки Відправника за договором перевезення вантажу залізничним транспортом.
- •9.Права та обов’язки одержувача з договору перевезення вантажу залізничним транспортом
- •Відповідальність перевізника у разі порушення договору перевезення вантажів залізничним транспортом.
- •Обставини, що звільняють залізничного перевізника від відповідальності.
- •Відповідальність відправника вантажу у разі порушення договору перевезення вантажів залізничним транспортом.
- •Характеристика договорів перевезення вантажу автомобільним транспортом та їх правове регулювання.
- •Укладення договору перевезення вантажу автомобільним транспортом
- •Права та обов’язки перевізника за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом
- •Права та обов’язки відправника за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом
- •17.Відповідальність перевізника за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом
- •18.Відповідальність відправника за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом
- •19.Характеристика договорів перевезення вантажу морським транспортом та їх правове регулювання.
- •20.Укладення договору перевезення вантажу морським транспортом
- •21.Права та обов’язки перевізника за договором перевезення вантажу морським транспортом
- •22.Права та обов’язки відправника за договором перевезення вантажу морським транспортом
- •23.Відповідальність перевізника за договором перевезення вантажу морським транспортом
- •24.Відповідальність відправника за договором перевезення вантажу морським транспортом
- •25. Особливості відшкодування збитків при загальній та окремій аварії.
- •26.Характеристика договорів перевезення вантажу повітряним транспортом та їх правове регулювання.
- •27. Укладення договору перевезення вантажу повітряним транспортом
- •28.Права та обов’язки відправника за договором перевезення вантажу повітряним транспортом ( в принципі ті самі що в ін. Договорах)
- •29.Права та обов’язки перевізника за договором перевезення вантажу повітряним транспортом
- •30.Відповідальність відправника за договором перевезення вантажу повітряним транспортом
- •31.Відповідальність перевізника за договором перевезення вантажу повітряним транспортом
- •36. Особливості договору перевезення пасажира та багажу повітряним транспортом
- •37.Характеристика договорів зберігання та їх правове регулювання
- •38.Підстави виникнення обов’язку зі зберігання майна.
- •39.Сторони договору зберігання. Професійний зберігач
- •40.Порядок укладення та форма договору зберігання
- •41.Істотні умови договору зберігання.
- •42.Права та обов’язки зберігача за договором зберігання.
- •43.Права та обов’язки поклажодавця за договором зберігання.
- •45.Відповідальність поклажодавця за договором зберігання.
- •46.Відповідальність професійного зберігача
- •47.Правовий статус товарного складу як професійного охоронця.
- •48.Характеристика договору складського зберігання та його правове регулювання
- •49.Сторони договору складського зберігання.
- •50.Характеристика складських документів.
- •51.Правова природа складського свідоцтва і подвійного складського свідоцтва.
- •57.Зберігання цінностей у банку
- •58.Зберігання у камерах зберігання транспортних організацій.
- •59.Особливості зберігання майна в готелях, гуртожитках, гардеробах.
- •60.Зберігання речей, що є предметом спору (секвестр).
- •61.Договір охорони об’єктів.
- •62.Зберігання автотранспортних засобів.
- •63.Зберігання речей пасажира під час його перевезення.
39.Сторони договору зберігання. Професійний зберігач
Сторонами будь-якого договору зберігання є зберігач і поклажодавець. Ними можуть бути Ф та ЮО
Виняток складають випадки здійснення зберігання на засадах підприємницької діяльності, яку може здійснювати тільки професійний зберігач (ч. 2 ст. 936 ЦК). У останньому випадку прийняття речі на зберігання визначається як його обов'язок (ст. 940 ЦК). Зокрема професійний зберігач, який зберігає речі на складах (у камерах схову, інших пристосованих для їх зберігання приміщеннях) загального користування, не має права відмовитися від укладення договору зберігання за наявності у нього такої можливості.
Зберігач - особа, яка за договором прийняла на збереження певне чуже майно та (або) зобов'язалася його зберігати. Зберігач може бути професійним або непрофесійним.
У б-я випадку повинен мати відповідні умови для забезпечення схоронності переданих на зберігання речей.
У випадах, визначених актами цивільного законодавства, обов'язок зберігання речі може бути покладено на одну із сторін договірних відносин, пов'язаних із зберігаючими в-ми.
. Так, положення ст. 1021 ЦК окремо визначають обов'язок комісіонера зберігати майно комітента. Виконання цього обов'язку не обов'язково може здійснюватися особисто комісіонером. У випадку відсутності умов для забезпечення схоронності майна комітента, наприклад, майно, яке надійшло для комітента відповідно до умов договору, громіздке і для нього у приміщенні комісіонера не вистачає місця, воно може бути передане останнім на зберігання професійному зберігачу. Суб'єкт обов'язку оплати його послуг визначається договором комісії, а у разі виникнення спору судом.
Виділяючи категорію професійного зберігача ЦК України вказує, що ним є особа, яка здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності. Проте на думку деяких вчених, професійним зберігачем має вважатися не кожний суб'єкт підприємництва, що здійснює зберігання, як це випливає із змісту ст. 936 ЦК України, а лише той, для якого зберігальна діяльність є основним або одним із основних видів статутної підприємницької діяльності.
Статус професійного зберігача, зокрема, мають:
1) товарний склад;
2) ломбард;
3) банк;
4) камери схову організацій, підприємств транспорту;
5) готель;
6) автостоянка;
7) тощо.
Якщо особа, для якої підприємницька діяльність зі зберігання не є основною, має спеціалізовані приміщення (устаткування) для здійснення зберігання, вона також вважається професійним зберігачем (наприклад, організації транспорту, які зберігають речі у камерах схову). Відповідно, не є професійними зберігачами особи, які приймають речі на зберігання не у зв'язку зі здійсненням ними підприємницької діяльності (наприклад, гардероби, нотаріуси, які приймають у депозит грошові суми та цінні папери, та інші особи).
Поклажодавцем як правило, виступає власник майна. Однак ним може бути також особа, якій власник передав майно на підставах, визначених актами цивільного законодавства. Майно може бути передане поклажодавцю власником у довірче управління за договорами майнового найму (оренди), позички тощо. Передача майна на зберігання є правом, а не обов'язком поклажодавця. Але за умови попередньої домовленості про передання речі на зберігання, поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві збитки, завдані йому у зв'язку з тим, що зберігання не відбулося, якщо він у розумний строк не попередив зберігача про відмову від договору.