Лекція № 4 . Використання форм позакласної та позашкільної роботи в процесі вивчення історії рідного краю. План.

1. Позакласна краєзнавча робота в школі: основні напрями та форми. Вимоги до організації.

2. Стаціонарні форми позакласної роботи з краєзнавства.

3. Позашкільне краєзнавство (похідні форми).

1.

Позакласна робота – це організація вчителем різних видів діяльності учнів поза уроком або поза школою, яка забезпечує оволодіння учнями теоретичних та практичних знань і умінь, сприяє більш глибокому засвоєнню історичного досвіду і явищ навколишньої дійсності.

Форми ПР:

І. За к-кістю учасників

• масова і фронтальна

• групова чи гурткова

• індивідуальна

ІІ. За часом проведення:

• систематична

• епізодична.

ІІІ. За місцем та способом проведення.

В учнівській позакласній та позашкільній краєзнавчій роботі ви­діляють стаціонарні і похідні форми.

Похідні форми: прогулянки, екскурсії, одноденні та багато­денні походи, подорожі на різних видах транспорту, експедиції, туристські зльоти тощо.

Основні вимоги до позакласної краєзнавчої роботи:

• відповідність навчально-виховним планам школи

• добровільний характер

• переважання групових та фронтальних форм організації колективу

• відповідність загальній системі знань, що засвоюються протягом вивчення інших шкільних дисциплін

• єдність теоретичної і практичної роботи

• взаємодія класної і позакласної форм роботи (не дублювати, а доповнювати і поглиблювати матеріал)

• використання різноманітних методів та форм роботи

• використання дослідницької роботи

• постійне поновлення тематики роботи

• відповідність рівню підготовки та віковим особливостям школярів.

2. Позакласна робота (стаціонарні ф-ми).

• робота на географічному майданчику, фенологічні спостереження,

• зустрічі з видатними земляками (учасниками подій, громадськими діячами, письменниками)

• уявні подорожі краєм,

• позакласне читання творів про історію рідного краю, читацькі конференції

• випуск краєзнавчого журналу, радіо- і стінна газета,

• ли­стування та обмін краєзнавчою літературою з іншими навчальними закладами

• видання альма­нахів

• видання історичної періодики (стінгазети, газети, бюлетеня, журналу)

• краєзнавчі олімпіади, конференції, лек­торії, диспути

• шкільні краєзнавчі естафети, конкурси, виставки,

• інтелектуальні історичні ігри (КВК, вікто­рини, брейн-ринг, «Що? Де? Коли?»)

• історичний вечір (ювілейні, тематичні, біографічні, істоток-краєзнавчі, звітні)

• спектакль, творчий вечір, літературно-музична композиція на краєзнавчу тематику

• святкування урочистих дат (заснування міста, військова слава, ювілей знаменитого земляка тощо)

• створення виставки чи музею з історії рідного краю

• написання «малої історії» села, міста, школи тощо, збірника історичних нарисів

• створення документального фільму про історію міста, села тощо

• історичне моделювання (створення реконструкцій)

• тиждень історії рідного краю

• робота учнівських об’єднань (факультатив, секція, історичний гурток факультатив, клуб, тов-во)

Найпоширенішими з організаційних стаціонарних форм позакласної крає­знавчої діяльності з учнями є: факультатив, секція, гурток, товариство , клуб,

Факультатив.

Факультативні заняття проводяться переважно з учнями 1 класу або кількох паралельних. Заняття факультативу пов’язані з навчальною програмою і мають на меті поглибити і розширити знання, отримані на уроках.

Основні напрями роботи краєзнавчого факультативу.

• теоретична підготовка

• семінарські та лабораторні заняття

• самостійна робота

• екскурсії, походи експедиції

• підсумкове заняття у формі конференції.

Секція — первинна форма шкільних (студентських) крає­знавчих об'єднань (гуртків, клубів, товариств), їхня складова частина. Кількість членів кожної секції гуртка, як правило, не перевищує 10. Секції організовуються в гуртках, де налічуєть­ся від 18 до 25 членів.

Гурток — самодіяльна група учнів (студентів), що займають­ся поглибленим вивченням рідного краю. Гурток – об’єднання невеликої групи учнів для тривалої (не менше року) роботи з вивчення окремих питань з історії. Гурток як основна форма здійснення позашкільної роботи з дітьми сприяє розширенню і поглибленню спеціальних знань, задоволенню індивідуальних інтересів і нахилів, розвитку творчих здібностей, організації дозвілля та відпочинку шляхом залучення дітей до різноманітних видів діяльності. Тематичне планування та кількість годин визначається керівництвом навчально-виховного закладу.

Це основна і найпо­ширеніша форма краєзнавчої роботи в школі.

Товариство (громадська організація) — самодіяльна орга­нізація, із понад 30—40 членами, які цікавляться туризмом і краєзнавством. Товариство може складається з 3—5 спорідне­них за змістом роботи секцій (географічних, біологічних, істо­ричних, літераторів-етнографів, туристів-краєзнавців).

Клуб — найвища форма організації краєзнавчої роботи. Він об'єднує різні секції і гуртки. Членами клубу мо­жуть бути 60 і більше учнів.