6. Аналіз собівартості продукції (валових витрат).

Таблиця 4.

Показник		План	Факт	% відхил.	Відхил.
Товарооборот		850,0	859,0	101,0	+9,0
Вв (собівартість)	сума	680,0	682,7	100,4	+2,7
	рівень	80,0	79,5	99,4	-0,5
В.о. (в торг.)	сума	170,0	171,7	101,0	+ 1,7
	рівень	20,0	19,98	0,99	-0,02

1. Розраховуємо плановий рівень валових витрат:

680,0/850,0*100 = 80,0%

2. Розраховуємо фактичний рівень витрат обігу:

171,7/859,0* 100 = 19,98%

3. Розраховуємо абсолютну суму перевитрати валових витрат:

682,7 - 680,0 = + 2,7 тис. грн..

4. Заходимо розмір зміни рівня валових витрат:

79,5-80,0 = -0,5%

5. Розраховуємо відносну економію валових витрат:

- 0,5 * 859,0 /100 = -4,3 тис. грн..

6. Розраховуємо суму перевитрати витрат обігу:

171,7-170,0 =1,7 тис. грн..

7. Розмір зміни рівня витрат обігу:

19,98-20,0 = 0,02%

8. Темп зміни рівня витрат обігу:

+0,02*20,0/100 =0,004%

9. Відносна перевитрата витрата витрат обігу:

+0,02 * 859 / 100 = +0,2 тис. грн..

Висновок: як показують дані аналітичної таблиці та проведені вище розрахунки, підприємство допустило абсолютну перевитрату витрат обігу на суму 1,7 тис.грн. В той же час, рівень витрат збільшився по розміру на 0,02 %, а по темпу на 0,004%. В результаті отримано відносної перевитрати витрат обігу на суму 0,2 тис.грн. Це говорить про те, що підприємство не приділяло увагу дотриманню режиму економії, раціоналізації і товаропросування

Перевиконання реалізації товарів та випуску продукції, впливає на зростання абсолютної суми витрат, але позитивно впливає на зниження рівня валових витрат.

Аналіз собівартості продукції показує, що відбулося її зниження і підприємство отримало відносну економію в сумі 4,3 тис.грн., а це позитивно вплине на прибуток підприємства і на покращення фінансового стану.

Для зменшення рівня витрат обігу та покращення фінансового стану підприємства необхідно провести такі заходи: зміцнювати господарський розрахунок; систематично виконувати план товарообороту; раціонально використовувати матеріально-технічну базу; прискорювати оборотність товарів; раціонально використовувати транспорт;контролювати правильність оплати транспортних та інших послуг;додержуватися кошторисної дисципліни;нормувати товарні запаси.

7. Вивчення організації заробітної плати.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про оплату праці" заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Згідно зі статтею 96 Кодексу законів про працю України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка складається з тарифних сіток, тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу згідно з встановленими нормами праці норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) та відрядних розцінок для працівників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за роботу, виконану понад встановлених норм, за трудові успіхи і винахідництво та особливі умови праці. Вона складається з доплат, надбавок, гарантійних та компенсаційних виплат, передбачених чинним законодавством, премій, пов'язаних з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлених зазначеними актами норм.

На підприємстві застосовують дві форми оплати праці: погодинну та відрядну.

Погодинна оплата праці - це оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за одну годину.

Погодинно-преміальна система оплати праці — це різновид погодинної оплати праці, за якої понад заробітну плату, належну за фактично відпрацьований час, сплачується преміальна винагорода за досягнення високих кількісних і якісних показників.

Оплата годин нічної роботи. Годинами нічної роботи вважається час із 22 до 6 годин. При цьому встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Години нічної роботи оплачуються в підвищеному розмірі, передбаченому трудовим договором, але не нижче від розмірів, установлених законодавством.

Оплата годин надурочної роботи. Надурочною роботою вважається робота понад установлену законом тривалість робочого дня. Надурочні роботи допускаються у виняткових випадках і з дозволу керівництва підприємства. Робота в надурочний час оплачується при відрядній оплаті — у розмірі 100% тарифної ставки працівника-відрядника відповідної кваліфікації, при погодинній - у подвійному розмірі годинної тарифної ставки. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотири години протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Компенсація надурочних робіт відгулом не допускається.

Порядок оплати роботи у святкові та неробочі дні. Робота у вихідний компенсується працівникові наданням іншого дня відпочинку або за угодою сторін у грошовій формі. Робота у святкові та вихідні дні оплачується не менше ніж у подвійному розмірі:

а) відрядникам — не менше, ніж за подвійними відрядними розцінками;

б) працівникам, праця яких оплачується за годинними (денними)ставками, - у розмірі, не меншому від подвійної годинної (денної) ставки;

в) працівникам, що одержують місячний оклад, - у розмірі, не меншому від однієї годинної (денної) ставки окладу, якщо робота проводилася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі, не меншому від подвійної годинної(денної) ставки понад оклад, якщо робота проводилася більше за місячну норму.

З оплати праці осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом відбуваються різного роду утримання. За своїм характером вони поділяються на дві групи: обов'язкові утримання та утримання за ініціативою підприємства.

Утримання включають:

Податок на прибуток 15%.

Утримання до пенсійного фонду 2%

Внески на страхування від непрацездатності:	0,5%
- якщо ЗП <647грн.
- коли ЗП > 647грн.	1%
Внески на страхування від безробіття.	0,5%

На суму нарахування заробітної плати здійснюються такі нарахування:

1. До пенсійного фонду - 33,2%;

2. До фонду страхування на випадок тимчасової втрати працездатності 1,5%;

3. До фонду страхування на випадок безробіття – 1,3%;

4.Фонд соціального страхування від нещасних випадків–за встановленим

До утримань з ініціативи підприємства відносять: суми, утримані з членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду, своєчасно не повернені суми, одержані під звіт.

Нарахування до фонду оплати праці.

• до Пенсійного фонду-33,2%

• до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності —1,5%

• до Фонду соціального страхування на випадок безробіття -1,3%.

Згідно регіональної галузевої угоди (положення про оплату праці) укладеної на 2006 - 2008 роки, сторонами угоди є:

• головне управління агропромислового розвитку Рівненської обласної державної адміністрації, галузеві об'єднання підприємств Рівненської області, які об'єдналися і утворили спільний представницький орган зведення переговорів, укладання угоди, які представляють інтереси власників, роботодавців підприємств;

• Рівненська обласна профспілкова організація працівників агропромислового комплексу, яка представляє інтереси працівників агропромислового виробництва.

Забезпечення зайнятості працівників.

Сторони домовилися:

1. спільними діями домагатися стабілізації зайнятості, створення новихробочих місць та скорочення рівня безробіття серед працівників галузі;

2. роботодавці зобов'язуються :

• у розі виникнення об'єктивних причин, що тягнуть за собою скорочення чисельності працівників, погіршення умов праці, здійснювати практичні заходи лише після завчасного подання відповідним виборним органам профспілки інформації з цих питань, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, про кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень;

• не звільняти жодного працівника без достатніх підстав і попередньої згоди виборного органу профспілки.

Трудові відносини. Режим праці та відпочинку. Сторони домовилися:

1. нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годинна тиждень;

2. режим роботи і відпочинку, час початку і закінчення роботи, тривалість змін, порядок запровадження підсумованого обліку робочого часу, поділу робочого часу на частини, і інше, встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку, схваленими загальними зборами;

3. роботодавці підприємств повинні забезпечувати первинну професійну підготовку та підвищення кваліфікації працівників не рідше ніж 1 раз на 5років;

4. тривалість основної щорічної оплачуваної відпустки на підприємствах, незалежно від форм власності, встановлюється згідно з чинним законодавством і не може бути меншою за 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік;

5. у колективному договорі за рахунок власних коштів підприємства можуть встановлюватися основна, додаткові і соціально оплачувані відпустки більшої тривалості порівняно з чинним законодавством.

Нормування і оплата праці. Сторони домовилися:

1. норми праці — норми виробітку часу, обслуговування, чисельності повинні в обов'язковому порядку встановлюватися для всіх робітників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва;

2. проводити моніторинг стану нормування праці та втрат робочого часу, моделювання норм та нормативів, їх змін у зв'язку з реформуванням підприємств, зміною технічного устаткування, технології організації виробництва та праці на чинні види, і їх перевірку з міжгалузевими та галузевими нормами праці.

Оплата праці.

Сторони встановили:

1. фонд оплати праці на госпрозрахункових підприємствах усіх форм власності визначається на умовах, встановлених в колективному договорі. Частина фонду оплати праці у валових витратах не може бути меншою 30%.

2. мінімальний гарантований розмір тарифної ставки робітника, який виконує просту роботу, що не вимагає кваліфікації, не може бути меншим за 400 грн. за повністю виконану місячну норму праці або 2,41 грн. за годину.

3. при застосуванні відрядної форми оплати праці, відрядні розцінки визначаються виходячи із встановлених розрядів робіт, тарифних ставок, норм виробітку.

4. перелік, розміри та умови виплати доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів встановлюються в колективному договорі.

5. заробітна плата працівників за період щорічної, основної і додаткової відпусток виплачуються не пізніше як за 3 дні до її початку.

6. при звільненні працівників, всі належні до виплати суми повинні виплачуватися і день їх звільнення.

7. роботодавці зобов'язуються забезпечувати своєчасну виплату заробітної плати.