Вимоги до структурних елементів магістерської роботи Вступ

Вступ можна розглядати як розгорнуту анотацію до підготовленої до захисту магістерської роботи. У ньому вміщується методологічний апарат дослідження, що складається з обґрунтування актуальності вибраної теми, формулювання проблеми, об'єкта і предмета дослід­ження, його мети, завдань і логіки, методологічної основи й інфор­маційної бази, наукової цінності та практичного значення отриманих результатів, інформації про часткову апробацію результатів магістер­ського дослідження тощо.

Текст вступу починається з обґрунтування актуальності теми дослідження, під якою розуміється міра його важливості в даний момент для розв'язання певної проблеми.

Актуальність звичайно складається з показу завдань, що стоять пе­ред дослідником. Це також неузгодженість, невідповідність між якими-небудь виявленими аспектами єдиного об'єкта.

На цьому фоні виявляється суперечність, що формулюється, нап­риклад, так: «Без знання...зараз неможливо... У той же час... досі не розроблені...», «Таким чином, має місце суперечність між необхід­ністю застосування... підходу і відсутністю методик виявлення...» тощо.

На основі виявленої суперечності формулюється проблема. Проб­лема в науці – це суперечлива ситуація, що вимагає свого вирішення. Проблему необхідно відрізняти від питання, положення, яке також треба вирішити.

Проблема формулюється як найбільш важливе і складне питання, для рішення якого необхідно розробити нове знання. Для відповіді на питання досить старого знання, тобто для науки питання не є проблемою.

Щоб показати стан розробленості теми, приводяться прізвища ав­торів, праці яких мають суттєве значення для дослідження обраної теми. Оцінивши їх вклад, формулюють питання, що залишилися невирішеними, і таким чином визначають своє місце в розв'язанні проб­леми. У результаті огляд літератури повинен привести до висновку, що саме дана тема ще не розкрита (або розкрита лише частково або не в тому аспекті) і тому потребує подальшої розробки.

Зрозуміло, що подібний матеріал можна написати тільки після огляду спеціальної літератури, результати якого викладаються у пер­шому розділі магістерської роботи.

Таким чином, якщо магістранту вдається показати, де проходить межа між знанням і незнанням про предмет дослідження, то йому буває неважко і однозначно визначити наукову проблему, а отже, сформулювати її суть та оцінити сучасний стан із зазначенням як ви­рішених, так і не вирішених завдань. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним.

Якщо проблема магістерської роботи є складовою (чи пов'язана) кафедральних госпрозрахункових чи бюджетних досліджень, то необ­хідно навести цей зв'язок з точною назвою кафедральних робіт і но­мером їх реєстрації.

Услід за проблемою дослідження визначається його об'єкт і предмет. Формулювання об'єкта – важливий етап наукового дослід­ження. Об'єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуа­цію і вибране для вивчення. Це та частина практики або наукового знання (якщо дослідження теоретичне), з якою магістрант має справу. Об'єкт повинен завжди знаходитися в області даної науки або процесу і не виходити за їх межі.

Після об'єкти формулюється предмет дослідження, під яким розу­міється те, що знаходиться в межах об'єкта. Частіше за все це той бік, той аспект, з якого магістрант пізнає цілісний об'єкт, виділяючи при цьому головні і найбільш істотні (з точки зору вибраного напряму дослідження) ознаки об'єкта. Один і той же об'єкт може служити предметом різних досліджень.

При формулюванні предмета дослідження потрібно знати, що він повинен співпадати з його темою або за звучанням бути дуже близь­ким до неї.

На основі сформульованої проблеми, визначення об'єкта і пред­мета дослідження встановлюється його мета. Мета дослідження – це те, що повинно бути досягнуто внаслідок виконання магістерської роботи. Це той науковий результат, який повинен бути отриманий на­прикінці дослідження. Мету будь-якої діяльності можна ставити лише тоді, коли відомо, на який конкретно об'єкт або предмет вона буде направлена.

Формулювання мети дослідження звичайно починається словами «розробити методику (модель, критерії, вимоги, основи тощо)», «обґрунтувати що-небудь», «виявити що-небудь», «проаналізувати і узагальнити досвід...», «виявити можливості використання чого-небудь у практиці фінансової роботи» тощо.

Неточність формулювання мети дослідження виникає тоді, коли наукова мета підміняється практичною. Такі цілі, як: «Підвищення ефективності...», «Вдосконалення діяльності...» тощо – це не цілі нау­кового дослідження. Наукові результати при впровадженні їх у виробництво можуть стати основою для «підвищення ефективнос­ті...» і «вдосконалення діяльності...», але їх не визнають метою ма­гістерської роботи. І навіть таке формулювання, як «розробити нау­ково обґрунтовані рекомендації», може, очевидно, виступати лише як супутня, допоміжна, але не основна мета дослідження, а швидше усього як одне із завдань, що сприяють підвищенню практичного значення магістерської роботи.

Сформульована мета дослідження визначає його завдання, які час­тіше за все виступають як часткові, порівняно самостійні цілі.

Завдання магістерської роботи логічно витікають з її загальної мети і розглядаються як основні етапи роботи магістранта. Найчастіше такі завдання формулюються у формі переліку. Наприклад: «Виходячи з вказаної мети дослідження, його основними завданнями є: 1) вивчи­ти..., 2) виявити..., 3) дослідити..., 4) критично оцінити..., 5) визначити... 6) розробити..., 7) обґрунтувати..., 8) перевірити..., 9) удоскона­лити» тощо.

Перелік завдань дослідження визначається послідовністю, що зу­мовлена внутрішньою його логікою.

Формулювання завдань необхідно робити як можна точніше, ос­кільки опис їх рішення повинен скласти зміст розділів магістерської роботи. Це важливо також і тому, що формулювання завдань звичайно визначають заголовки розділів і підрозділів роботи.

Оригінальність постановки і рішення сформульованих завдань дослідження – один з основних критеріїв оцінки якості магістерської роботи.

Будь-яке дослідження передбачає розкриття його методологічних основ із зазначенням використовуваних методів.

Під методологічними основами дослідження звичайно розуміють ті концепції і теорії певної галузі знань, що лягли в його основу. Маю­ться на увазі не всі ті публікації, на які автор посилається, а тільки ті (їх звичайної буває одна, дві або три, але не більш чотирьох), що дійсно лежать є основі наукової роботи. Частіше за все методологічні основи дослідження формулюються приблизно так: «дослідження спиралося на концепцію...», «методологічною базою дослідження послужили роботи...», «методологічною основою дослідження є...» тощо.

Методологічні основи проведеного дослідження слід вказувати обов'язково. Ця обов'язковість викликається як етичними міркуваннями (вже існують розробки попередників), так і тією обставиною, що майже в кожній науці існують різні наукові школи, що розробляють часом ті ж проблеми, але з різних позицій. Ці наукові школи можуть мати абсолютно різні, нерідко протилежні наукові погляди. Тому магістрант, будуючи своє дослідження, повинен зайняти визначену позицію: які теорії, концеп­ції він приймає за базові і обґрунтовує чому, а на які тільки посила­ється в процесі аналізу літературних джерел.

Потрібно також вказати і інформаційну базу дослідження, яку складають відповідні законодавчі та нормативні документи, офіційні статистичні матеріали, літературні джерела, а також дані конкретних підприємств, установ та організацій.

У вступі згідно з вимогами до магістерських робіт подається наукова цінність одержаних результатів дослідження. Це може бути отримане особисто магістрантом наукове знання або подальший розвиток існуючих знань:

– узагальнення і дослідження раніше відомих матеріалів, яким надається нова якість у їх використанні;

– нова систематизація розрізненого або систематизованого раніше іншим способом матеріалу;

– співставлення і уточнення понять, до змісту яких існують різні підходи;

– уточнення змісту нових понять, що починають застосовуватися на практиці;

– виявлення нових зв'язків між відомими об'єктами;

– застосування відомого в інших науках методу до вирішення фінансових проблем;

– повторення виконаних раніше досліджень з використанням но­вих методів тощо.

У вступі вміщують ще один розділ методологічного апарату – «Практичне значення одержаних результатів».

Практична значущість магістерської роботи виявляється у наяв­ності науково обґрунтованих методів, засобів і рекомендацій щодо вдосконалення діяльності, економічного розвитку суб'єкта господа­рювання, організації, установи, галузі, регіону тощо.

У теоретичних роботах необхідно подати відомості про наукове використання результатів дослідження або рекомендації щодо їх використання, а в прикладних роботах – відомості про практичне використання одержаних результатів в конкретних фірмах, установах.

Підтвердженням практичної важливості магістерської роботи є ак­ти про впровадження результатів дослідження у діяльність певних суб'єктів господарювання, організацій і установ, довідки про вико­ристання наукових розробок у навчальному процесі закладів освіти. В актах господарюючих суб'єктів необхідно вказати розрахунковий еко­номічний ефект від впровадження результатів дослідження у прак­тику. Акти затверджуються круглою печаткою.

Однією з вимог до магістерських робіт є їх часткова апробація – ознайомлення науковців з результатами дослідження. Тут приводить­ся інформація про виступи на наукових конференціях, публікації у наукових та періодичних виданнях, використанні матеріалів роботи в інших наукових дослідженнях.