Захист магістерської роботи Отримання відгуку наукового керівника та зовнішньої рецензії

Закінчена і підписана студентом та консультантами магістерська ро­бота передається науковому керівнику для завершальної перевірки і підготовки відгуку.

У відгуку дається розгорнута оцінка роботи з переліком основних наукових і практичних досягнень студента та наявних недоліків. Ха­рактеризується рівень загальної економічної та професійної підготов­ки студента, відношення до роботи, його організованість, дисциплінованість, самостійність, володіння сучасними методами дослідження, вміння творчо вирішувати поставлені завдання, схильності студента до теоретичної чи практичної роботи у сфері фінансів. Відзначається відповідність оформлення, змісту роботи кваліфікаційним вимогам, рекомендується (чи ні) допустити роботу до захисту.

Підписана керівником робота передається завідувачу кафедри, кот­рий після критичного ознайомлення з нею також ставить свій підпис і направляє на зовнішню (до висококваліфікованих практиків з вищою економічною освітою) рецензію.

У рецензії об'єктивно відмічається актуальність теми, приводиться коротка характеристика всіх розділів з обов'язковими критичними зауваженнями. Дається оцінка повноти і вірності викладу матеріалу, рівня використання сучасних методів дослідження, застосування інформа­ційних технологій, відмічається наявність самостійних цікавих рішень, підходів, значущість рекомендацій, пов­нота їх обґрунтування, доцільність практичного втілення тощо. Вка­зуються також і недоліки роботи (сумнівні твердження, необґрунтова­ність висновків, некомплексний підхід, непрофесійні рекомендації то­що). Після цього оцінюється якість оформлення.

У кінці рецензії відмічається відповідність магістерської роботи в цілому вимогам до неї, ставиться оцінка (відмінно, добре, задовільно, незадовільно), робиться висновок про можливість присвоєння автору кваліфікаційного рівня за спеціальністю.

У рецензії вказуються місце роботи і посада рецензента (додаток Е). підпис рецензента завіряється печаткою з місця роботи.

Отримавши рецензію студент ознайомлюється з її змістом і готує відповіді на критичні зауваження.

Процедура захисту

Кінцевим підсумком процесу виконання магістерської роботи є її публічний захист, який має характер наукової дискусії і відбувається на відкритому засіданні ДЕК в обстановці принциповості і дотриман­ня наукової етики.

Загальний порядок захисту магістерської роботи визначається положенням про ДЕК. У ДЕК разом з магістерською роботою подаються:

– залікова книжка;

– відомість про виконання студентами навчального плану і отри­мані ними оцінки з теоретичних навчальних дисциплін, курсових ро­біт, практики;

– зовнішня рецензія;

– відзив наукового керівника;

– лист-замовлення підприємства на виконання магістерської випускної роботи конкретного напрямку (за наявності);

– довідка про впровадження пропозицій дипломника на підпри­ємстві з зазначеним очікуваним ефектом (за наявності).

Засідання ДЕК починається з того, що головуючий оголошує про захист магістерської роботи, вказуючи її назву, прізвище, ім'я і по батькові автора, а також наукового керівника.

Потім слово для повідомлення основних результатів магістер­ського дослідження надається самому студенту. Свій виступ він будує на основі читання (краще – переказу) заздалегідь підготовленої допо­віді, покликаної показати його здатність доступно викласти основні наукові результати проведеної роботи.

За сталою традицією на доповідь відводиться не більше 10-15 хв. Бажано за цей регламент не виходити ні у бік зменшення – тоді може скластися враження, що претенденту нічого сказати, ні у бік збільшен­ня – тоді складається враження, що він не уміє виступати і вкладатися у встановлений для цього на захисті регламент.

Після доповіді секретар зачитує рецензію на виконану роботу і голова надає можливість магістранту відповісти на зауваження і по­бажання рецензента. Якщо магістрант не погоджується з зауваженнями, він повинен аргументовано відстояти свою точку зору.

Після цього починається наукова дискусія, в якій мають право брати участь всі присутні на захисті. Члени ДЕК та інші особи в усній формі можуть задавати магістранту будь-які питання з проблем, по­рушених в магістерській роботі, уточнювати наукові позиції та окремі положення роботи, визначення понять, результати, методи досліджен­ня, факти тощо.

Іноді виступ магістранта слухають менш уважно, ніж відповіді на питання, що ставляться до нього. На них члени ДЕК завжди звертають серйозну увагу. Їх передусім цікавить, наскільки магістрант орієнту­ється у науковій проблемі, яку досліджував. Адже все інше заздалегідь заготовлене і прорепетируване разом з науковим керівником і тому не дозволяє в повній мірі судити про професійну зрілість магістранта.

Звичайно на захисті претенденту ставлять від 5 до 8 питань. Відповідаючи на питання, магістранту потрібно виявляти скром­ність в оцінці своїх результатів і тактовність до тих, хто задає питання. Відповідь повинна бути чіткою і аргументованою і торкатися тільки суті справи. Якщо можливі посилання на текст роботи, то їх треба обов'язково робити. Це додає відповідям переконливість і одночасно дозволяє підкреслити достовірність результатів проведеного дослід­ження. Термінологія відповіді повинна бути зрозумілою усім при­сутнім.

Після закінчення дискусії за бажанням магістранта йому може бути надане заключне слово, після якого можна вважати, що основна частина процедури захисту магістерської роботи завершена.

Рішення ДЕК про оцінювання знань, виявлених при захисті магістерських робіт, а також щодо присвоєння студентам кваліфікації та видачу їм документів про освіту приймається ДЕК на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. За однакової кількості голосів голос голови ДЕК є вирішальним.

Результати захисту оголошуються в той же день після оформлення протоколу. Голова ДЕК повідомляє оцінки, доводить рішення про присудження претендентам освітньо-кваліфікаційного рівня магістра і за­криває засідання.

У процесі захисту магістрант за заведеним у науковому середовищі академічним етикетом повинен говорити про себе тільки у множині – «ми», маючи на увазі «я і мій науковий керівник».

Оскільки не тільки зміст тексту доповіді, але і характер його прочитання (або переказу), упевненість відповідей на задані питання в значній мірі визначають оцінку захисту, доцільно знати правила публічного виступу. Мова йде про уміння зробити виступ зрозумілим і переконливим. Магістрант повинен поставити собі завдання зробити доповідь суворо науковою, добре аргументованою за змістом, а за формою – точною і короткою.

Потрібно уникати непотрібних повторів і зайвої деталізації.