Тема 6. Міжнародний рух робочої сили.

1. Причини міжнародної міграції робочої сили.

2. Соціально-економічні наслідки міграції робочої сили.

3. Основні види міграції та міжнародні центри тяжіння робочої сили.

4. Регулювання міжнародної міграції та міжнародні центри тяжіння робочої сили.

5. Розвиток міжнародної міграції робочої сили в Україні.

1. Причини міжнародної міграції робочої сили.

Міграція робочої сили – переселення працездатного населення з одних держав до інших строком більше ніж на рік, викликане причинами економічного чи іншого характеру.

Залежно від географічних напрямків розрізняють зовнішню і внутрішню міграцію робочої сили. Під внутрішньою розуміється переміщення робочої сили між містами і регіонами однієї країни, а під зовнішньою – з однієї країни до іншої.

Міжнародна міграція робочої сили зумовлена:

1. швидким зростанням населення нашої планети;

2. нерівномірністю економічного розвитку країн світового співтовариства;

3. розвитком сучасної науково-технічної революції;

4. соціально-політичним розвитком окремих регіонів світу та держав;

5. екологічним станом національного господарства.

Демографічну ситуацію контролюють і регулюють держави, міжнародні організації за допомогою проведення демографічної політики.

Демографічна політика – це сукупність заходів держав і міжнародних організацій, спрямованих на стимулювання або скорочення народжуваності населення.

Демографічна ситуація в цілому світі, в окремих регіонах і покраїнах має різні особливості, що суттєво впливає на розвиток міжнародної міграції робочої сили.

Міжнародна міграція робочої сили – це процес організованого або стихійного переміщення працездатного населення з країни до країни, викликаний причинами економічного характеру.

Зовнішня міграція поділяється на міжконтинентальну і внутрішньоконтинентальну.

Зовнішня міграція має дві сторони:

1. еміграція, тобто виїзд працездатного населення з країни перебування для довготривалого чи постійного проживання в іншу країну;

2. імміграція, тобто приїзд робочої сили в країну з-за кордону.

Існує поняття і рееміграції – процес повернення емігрантів до своєї країни.

Залежно від тривалості кожного переміщення міграція робочої сили поділяється на: постійну, або безповоротну; тимчасову – внутрішньоконтинентальну; сезонну – щорічні поїздки на заробітки; маятникову – щоденні поїздки до місця роботи за межі свого населеного пункту.

Залежно від правового статусу міграція робочої сили може бути легальною чи нелегальною

Міжнародна (зовнішня) міграція існує в різних формах – трудовій, сімейній, рекреаційній, туристичній тощо.

Міжнародний ринок праці, який об’єднує національні і регіональні ринки робочої сили, існує у формі трудової міграції.

Робоча сила, переміщуючись з однієї країни до іншої, пропонує себе як товар, здійснює міжнародну трудову міграцію. Причинами міграції робочої сили є чинники як економічного, так і неекономічного характеру. Міжнародна міграція робочої сили ґрунтується на можливостях, умовах і прагненні працездатного економічно активного населення працювати у будь-якому регіоні, країнах світового співтовариства з метою задоволення своїх життєвих потреб.

Причини, які зумовлюють міжнародну міграцію робочої сили, є:

1. незадовільні економічні умови життя працездатного населення в країнах еміграції (низький рівень заробітної плати, безробіття, низький життєвий рівень, зубожіння і т. д.);

2. стабільний порівняно високий рівень заробітної плати в основних імміграційних центрах (США, Західна Європа);

3. порівняно вищий технічний рівень умов праці в країнах імміграції;

4. соціальні умови для більш повної реалізації своїх можливостей у країнах імміграції;

5. природні катаклізми в країнах еміграції і вищий рівень охорони навколишнього середовища у країнах імміграції;

6. політичні причини;

7. військові причини;

8. релігійні причини;

9. національні причини;

10. культурні причини.

Основу міжнародних потоків становлять робітники і меншою мірою службовці.

П’ять напрямків міжнародної міграції робочої сили:

1. міграція з країн, що розвиваються, до промислово розвинутих країн;

2. міграція в межах промислово розвинутих країн;

3. міграція робочої сили між країнами, що розвиваються;

4. міграція робочої сили з колишніх соціальних країн у промислово розвинуті країни;

5. міграція наукових працівників, кваліфікованих спеціалістів із промислово розвинутих країн у країни, що розвиваються.

Міжнародна міграція робочої сили, що існує в межах промислово розвинутих країн, значною мірою пов’язана з неекономічними факторами. Міграція між новими індустріальними країнами та іншими країнами, що розвиваються. Вона визначилася, в основному, економічними причинами – більш високим рівнем життя, заробітної плати в країнах – імпортерах робочої сили. Міграція робочої сили з розвинених країн до країн, що розвиваються Причини цієї міграції як економічного, так і іншого характеру.

Існує залежність між міграційними хвилями і коливаннями ділової активності. Під час кризи збільшується потік емігрантів, а під час економічного буму за інших однакових обставин відбувається активна міграція.

Закономірності розвитку міжнародної міграційної сили:

1. переважання міграції робочої сили у загальному обсязі міграційних потоків;

2. зростання демографічних факторів у розвитку міжнародної міграції робочої сили;

3. розширення географії міжнародної міграції робочої сили (зростає кількість країн, звідки емігрує і куди іммігрує населення);

4. розширення масштабів міжнародної міграції робочої сили (збільшення кількості міграційних потоків робочої сили, розширення структури міграційних потоків (вчені, робітники, спеціалісти і т. д.) та збільшення форм міграції);

5. збільшення обсягів нелегальної міграції;

6. збільшення частки висококваліфікованих спеціалістів (робітників, інженерів тощо) у міграційних потоках;

7. глобальний характер міжнародної міграції робочої сили (в міграційні потоки втягнуто більшість країн світового співробітництва);

8. інтенсивний характер міжнародної міграції робочої сили (зростання кількості і швидкості міграції населення).