Тема 12.(2 год) Захист сім'ї, прав дітей та молоді нормами Сімейного кодексу України. План.

1.Юридичне розуміння сім’ї

2.Шлюбні відносини у соціально-правовому законодавстві.

3.Права членів сім’ї, дітей, батьків, неповнолітніх батьків.

4.Соціальні проблеми сімей.

Література для поглибленого вивчення теми:

1.Сімейний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 21-22, )

2.Бичкова С., Федосєєва Т. Представництво інтересів заявника у справах про надання права на шлюб //Право України. – 2008. – № 6. – С. 94-99.

3.Глазунов С. Соціологія сім'ї: Навч. посіб. для студ. вищих закл. освіти / Дніпропетровський держ. ун-т. — Д. : РВВ ДДУ, 2000. — 140с.

4.Сімейне право України: Підручник /За ред. Гопанчука В. С. - К.: Істина, 2002.

5.Сімейне право України: Підручник / Л. М. Баранова, В. І. Борисова, І. В. Жилінкова та ін.; За заг. ред. В. І. Борисової та І. В. Жилінкової. - К.: Юрінком Інтер, 2006. ‑ 264с.

1.Юридичне розуміння сім’ї.

Сім’я в юридичному розумінні — це коло осіб пов’язаних між собою певними сімейними правами та обов’язками.

Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Сім’ю становлять особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім’ї має одинока особа.

Згідно зі ст. 5 Сімейного кодексу, держава зобов’язана охороняти сім’ю, дитинство, материнство, батьківство, створювати умови для зміцнення сім’ї.

Сім'я — первинний і основний осередок суспільства. Вона займає головне місце у житті людини, порівняно з іншими формами людської спільності.

Основоположним нормативно-правовим актом сімейного законодавства є Сімейний кодекс України, який Верховна Рада України прийняла 10 січня 2002 р. Він набрав чинності з 1 січня 2004 р. СКУ складається з 7 розділів, 22 глав, 292 ст.

У розділі І “Загальні положення” викладено завдання Сімейного кодексу, визначено коло учасників сімейних відносин, що ним регулюються, сформульовано загальні засади регулювання сімейних відносин.

Сімейний кодекс визначає:

0. засади шлюбу;

1. особисті немайнові та майнові права й обов’язки подружжя;

2. підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов’язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім’ї та родичів;

Сімейні відносини регулюють з метою:

0. зміцнення сім’ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;

1. утвердження почуття обов’язку перед батьками, дітьми та ін.членами сім’ї;

2. побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;

3. забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Учасниками сімейних відносин, які регулює Сімейний кодекс, є:

• подружжя; батьки і діти; усиновлювачі й усиновлені; матір та батько дитини у відносинах щодо її виховання, розвитку й утримання,

• баба, дід, прабаба, прадід та внуки і правнуки; рідні брати і сестри; мачуха, вітчим та падчерка і пасинок,

• інші члени сім’ї, визначені у ньому.

Загальні засади регулювання сімейних відносин визначені у статті 7:

• сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами і можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками;

• сімейні відносини регулюються лише у тій частині, в якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства;

• регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя;

• учасник сімейних відносин не може мати привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками;

• жінка та чоловік мають рівні права й обов’язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім’ї;

• дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними правовими актами, визнаними в Україні;

• регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім’ї;

• сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства;

• кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Право особи на сім'ю(ст.4)

• Особа, яка досягла шлюбного віку, має право на створення сім'ї.

У випадках, передбачених частиною другою статті 23 цього Кодексу, сім'ю може створити особа, яка не досягла шлюбного віку.

• Сім'ю може створити особа, яка народила дитину, незалежно від віку.

• Кожна особа має право на проживання в сім'ї.

• Особа може бути примусово ізольована від сім'ї лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

• Кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя.

Згідно ст.5 Сімейного кодексу України

• держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї;

• створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство;

• забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини;

• бере під свою охорону кожну дитину-сироту і дитину, позбавлену батьківського піклування;

• ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.