4) Прямі і непрямі податки

Загальнодержавні податки й збори складаються з чотирьох груп: прямі й непрямі податки; платежі за ресурси та ін. обов'язкові платежі; збори в цільові фонди. За формою оподаткування розрізняють прямі і непрямі податки.

а) прямі податки - встановлюються до платників, їх розмір залежить від результатів фін. діяльності; вони поділяються на:

● особисті – встановлюються персонально для кожного платника;

● реальні – оподаткування майна за зовнішніми ознаками.

- податок на прибуток підприємств;

- податок на доходи фізичних осіб;

- податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

- податок на нерухоме майно (нерухомість);

- плата (податок) за землю;

- податок на промисел;

б) непрямі податки – встановлюються в цінах товарів і послуг, а їх розмір для окремого платника залежить від його доходів; до них відносять:

- акцизи (встановлюються у вигляді надбавки до ринкової ціни, їх поділяють на спеціальні та універсальні);

- податок на додану вартість (оподатковується додана вартість на всіх етапах руху тов.);

- мито (встановлюється при переміщення тов. через митний контроль державою);

5) Класифікація податків

За формою оподаткування:

• прямі (Податок на прибуток підприємств , Податок на доходи фізичних осіб, Податок на не рухоме майно , Плата за землю , Податок із власників транспортних засобів);

• непрямі (Податок на додану вартість, Мито, Акцизний збір);

За ступенем обліку фінансового стану платника:

• особисті (ПДВ);

• реальні (Плата за землю, Податок на нерухоме майно);

За способом установлення податкових ставок:

- пропорційні (Податок на прибуток СПД , Збір на обов'язкове соціальне страхування та державне пенсійне страхування);

• прогресивні.

Залежно від платника:

• податки з ю.о.,

• податки з ф.о.,

• змішані.

6) Методи формування державних доходів

Держава для виконання своїх функцій залучає фінанс. ресурси, за допомогою 2 шляхів- податкових надходжень та податкових платежів.

До податкових надходжень відносять: податки і збори, які передбачені системою оподаткування державі,

До неподаткових платежів: ті доходи, які не включені до складу податкової системи, а саме:

-отримання доходів у вигляді платежів за викор. державних угідь та майна, такі платежі мають еквівалентний характер (користуєшся чужим майном, але сплачуєш % за викор.);

-грошова емісія, як метод фінансування бюджетного дефіциту застосовується лише в країнах з нерозвинутим ринком ЦП або в умовах недовіри населення до діючого уряду, що не несе відповідальність запозичених коштів; наслідком емісії є інфляційні процеси;

-запозичення коштів у ю. і ф. о. у формі державних позик та розміщення ЦП.

7) Поняття податкової системи та її елементи

Податкова система – сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до держ. цільових фондів, що справляються у встановленому порядку.

Елементи:

1. суб´єкти оподаткування – ф.о та ю.о. на яких покладено обов´язки сплачувати, утримувати та перераховувати податки до бюд­жету;

2) об´єкт оподаткування - доходи у формі прибутку, заробітної плати, дивідендів тощо; рухоме й нерухоме майно; вартість продукції (робіт, послуг); операції з цінними паперами; користування природними ресурсами; інші об´єкти, визначені Законом «Про оподаткування».

3) база оподаткування — це законодавчо закріплена частина до­ходів чи майна платника податку за вирахуванням наданих пільг, яка приймається для розрахунку суми податку;

4) ставка податку — це встановлений у законодавчому порядку розмір податку на одиницю виміру бази оподаткування. Залежно від методу встановлення ставки можуть бути універсальними та дифе­ренційованими.

5) податковий період відображає термін, протягом якого завер­шується процес формування податкової бази, остаточно визначається обсяг податкового зобов´язання;

6) податкова пільга відображає повне або часткове звільнення від податків для певної категорії платників або об´єктів оподаткування.