4.З.3. Освітлення

При освітленні виробничих приміщень використовується сумісне освітлення, що складається з природного, яке створюється світлом неба (пряме і відбите) та штучне. Штучне прийняте комбіноване, тому що складається з загального та місцевого. У приміщенні використовується бічне природне освітлення, що здійснюється крізь бічні вікна. Воно забезпечується коефіцієнтом природної освітленості (КПО) не нижче 1,5% згідно ДБН В. 2.5-28-2006 [6].

Згідно з [6] знаходимо КПО за формулою:

е_N  = е_н ● m_N ,

де: m - коэффициент світлового клімату і приймається m = 0,9,

При боковому освітленні КПО е_н = 2,1

Тоді е_N  = 2,1 х 0,9 = 1,89, приймаємо е_N  = 1,9

Розряд зорової роботи працюючих з використанням ПЕОМ, приймається виходячи із мінімального роздивляючого об’екту від 0,5 до 1 мм та згідно [7] відноситься до IY розряду. Характеристики освітлення подано у таблиці 4.2.

Т аблица 4.2 - Характеристика освітлення

Н айменування приміщень	Р озряд зорової роботи	П лоща п ідлоги, м2	Освітлення
			Природне		Ш тучне
			в ид освітлення	КПО,%	Нормоване освітлення, лк
Робоче місце	IY	35	боковий	1,9	300

Штучне освітлення приміщення обладнане системою загального рівномірного освітлення. Допускається також вживання системи комбінованого освітлення при цьому використовуються лампи ЛБЦ. Світильники по світорозділу використані класу ЛПОО – прямого світла, укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами.

4.3.4. Виробничий шум

Приміщення, які обладнані ПЕОМ, по рівню звукового тиску на робочих місцях відповідають вимогам ГОСТ 12.1.003-83 [7]. Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами, визначені ДСанПін 3.3.2-007-98 [8] і не перевищують 65 дБ(А) - для операторів.

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Такими заходами для зниження шуму є:

• Розташування джерел шуму в ізольованих приміщеннях;

• Використання лазерних принтерів;

• Оздоблення приміщень панелями з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 - 8000 Гц;

• Додержання раціонального режиму роботи та відпочинку.

• Акустична обробка приміщень з застосуванням підвісних стель.

Рівень вібрації по віброшвидкості не перевищує 92 дБ, що відповідає вимогам ГОСТ 12.1.012-91 [8]. За характером впливу на організм загальна вібрація передається на все тіло людини, місцева — на руки працюючого. Місцева вібрація викликає погіршення кровопостачання окремих органів, при загальній вібрації порушується діяльність серця та центральної нервової системи. При довготривалій та інтенсивній дії вібрації може виникнути тяжке захворювання — вібраційна хвороба.

4.4 Організація безпечних умов праці

Заходи захисту працівників при виконанні робіт з управління якості в системі менеджменту, які виконуються за допомогою комп’ютерної техніки. Тому і менеджер і працівники з розпродажу у своїй роботі використовують ПЕО техніку і повинні виконувати Правила охорони праці при використанні електронно – обчислювальної техніки [11]. Насамперед усвідомити, що до роботи допускаються тільки працівники, які пройшли медичний огляд, та навчання, як з охорони праці, так і з електробезпеки, і мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче 2-ої.

Робоче місце за ПЕОМ - це простір, оснащений необхідними технічними засобами – системним блоком, монітором, клавіатурою.

Конструктивні можливості цих засобів повинні узгоджуватись з антропометричними, біологічними, психологічними можливостями людини, дотриманням гігієнічних норм і вимог, з урахуванням заходів безпеки. Так, висота поверхні робочого столу, де розташовано монітор, дорівнює 750 мм; робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, підставка для ніг має ширину понад 300 мм. Робоче сидіння повинно бути підйомно-поворотним та регулюватись за висотою. Екран ВДТ та клавіатура розташовуються від очей на відстані 600 мм.

При виникненні аварійної ситуації ПЕОМ негайно відключається від електричної мережі.

Для забезпечення електробезпеки відповідно до нормативних документів використовують систему організаційних і технічних заходів та засобів, згідно з НПАОП 40.1-1.21-98 [12].

До роботи з електрикою не допускаються особи, молодші 18 років. Учні, студенти, які проходять виробничу практику або навчання і не досягли 18-річного віку, працюють з електрикою під постійним наглядом кваліфікованого працівника обмежений час, що визначений навчальним планом.

Класифікація виробничих приміщень з електробезпеки. Відповідно до правил улаштування електроустановок (ПУЕ) приміщення поділяються на три категорії, а саме: -приміщення без підвищеної безпеки — це приміщення, в яких відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку; - приміщення з підвищеною небезпекою — це приміщення, що характеризуються наявністю однієї з таких умов ураження електричним струмом: - волога (відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75% або пара та конденсуюча волога у вигляді дрібних крапель) або струмопровідний пил (технологічний або атмосферний пил, що проникає до середини агрегатів, технологічного обладнання, осідає на дротах, струмопровідних частинах і погіршує умови охолодження та ізоляції, але не викликає аварії); струмопровідна підлога (металева, залізобетонна); - висока температура (+ 35°С); а також можливість одночасного дотику працюючого до з’єднаних із землею металоконструкцій, обладнання, з одного боку, та до металевих корпусів електрообладнання, з іншого; - особливо небезпечні приміщення — це такі, що характеризуються наявністю однієї з таких умов ураження електричним струмом: підвищена вологість (відносна вологість повітря близько 100%, стеля, підлога, стіни вкриті вологою); хімічно активне середовище (у приміщенні є агресивні пари, гази, рідини які діють на ізоляцію та руйнують струмопровідні частини електроустаткування).

Приміщення, де розташовані ПЕОМ, по небезпечності ураження людини електричним струмом є приміщенням без підвищеної небезпеки

Незважаючи на це, використовують технічні і організаційні заходи захисту користувачів ПЕОМ від ураження електричним струмом.

До технічних заходів відносяться:

- порядок підготовки робочого місця, який вимагає при цьому зняття напруги, слід вжити у вказаному поряд­ку таких технічних заходів:

• необхідні відключення і вжиття заходів, що перешкоджають помилковому або самочинному ввім­кненню комутаційної апаратури;

• перевірка відсутності напруги на струмопроводах;

• заземлення обладнання для захисту людей від ураження електричним струмом;

• занулення або захисне відключення обладнання;

• огородження, за необхідності, робочих місць або струмопровідних частин, що залишилися під напругою, і встановлення на огородженнях плакатів безпеки.

До організаційних заходів відносяться:

- затвердження переліку робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями;

- призначення осіб, відповідальних за безпечне про­ ведення робіт;

- оформлення робіт нарядом, розпорядженням .

Всі виробничі приміщення обладнані гардеробними, душовими, туалетними кімнатами, кімнатами для відпочинку. Площа приміщення для відпочинку повинна бути із розрахунку 0,2 м на одного працюючого. Приміщення для паління повинно мати площу не менше 9 м². Для забезпечення приміщень питною водою обладнують фонтанчики або закриті бачки з водою. Відстань від робочих місць до питної води має не перевищувати 75 м.

4.5 Пожежна безпека

Пожежна безпека - стан об'єкту, при якому із установленою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причинами, що можуть викликати пожежу, є:

• блискавка;

- перегрів апаратури;

• несправність електропроводки;

• коротке замикання електричних ланцюгів.

Приміщення по вибухо-пожежонебезпеці згідно НАПБ Б. 07.005-86 [13] відноситься до категорії – В. Ступінь вогнестійкості будинку ІІ, що відповідає вимогам ДБН В 1.1-7-02. –[14], приміщення відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01 [20] по вибухонебезпечній зоні має клас - 20, по пожежонебезпечній зоні - клас -П-ІІа.

Пожежна безпека на вимоги ГОСТ 12.1.004-91 [15] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

Система, запобігання пожежі:

• контроль і профілактика ізоляції;

• наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні;

• для захисту від статичної напруги використовується заземлення;

• захист від блискавок будівель і устаткування.

Система пожежного захисту включає:

- аварійне відключення і переключення апаратури;

• наявність первинних засобів пожежогасіння, вогнегасників ВВК-5, тому що вуглекислота має погану електропровідність, або порошкових вогнегасників;

• система оповіщення, світлова і звукова сигналізація;

• захист легкозаймистих частин устаткування, конструкцій захисними матеріалами.