4. Залежно від ролі в процесі правового регулювання, від характеру цього регулювання можливо виокремити1:

а) загальні (закріплюючі) податково-правові норми - норми податкового права, що фіксують у найбільш узагальненому виді окремі елементи податкових відносин, на які спрямований правовий вплив. Такі норми більшою мірою характерні Загальній частині податкового права й відіграють роль "загального знаменника", положень, що деталізуються й реалізуються в правовому опосередкуванні суспільних відносин, становлять основу регулювання нормами Особливої частини. До таких норм належать, насамперед, родові податково-правові норми, що закріплюють загальне поняття елементів правового механізму початку (платник, об'єкт, ставка тощо). Ці норми не торкаються деталей правового регулювання, а виділяють повторювані моменти базових податково-правових інститутів і виражають їх у найбільш узагальненому виді, зосереджують головні риси методу податково-правового регулювання. Загальними нормами встановлюються основи й принципи правового регулювання, закріплюється система і структура органів, що представляють державу, інших суб'єктів податково-правових відносин. Норми, що торкаються таким чином організаційно-правової характеристики владних суб'єктів у податкових відносинах, формують специфічну підгрупу установчих або відправних норм¹;

б) дефінітивні податково-правові норми - норми, що закріплюють загальні категорії, поняття, які мають істотне юридичне значення. Вони стосуються не окремих елементів податкових відносин, а охоплюють науково сформульовані поняття, правові терміни і категорії. Практично будь-яке національне податкове законодавство виходить із обов'язковості виділення найбільш загальних, концептуальних понять податку, збору, мита, бюджетного фонду тощо. Правило поведінки, що закріплюється такою нормою, може бути виділено тільки після пі питимого аналізу або опосередковано через інші податково-правові

в) декларативні податково-правові норми - норми, що формулюють певні правові принципи, які реалізуються в податково-правовому регулюванні в цілому або в окремому його базовому інституті. Дані норми безпосередньо не пов'язані із впливом на податкові відносини, однак об’єктивно забезпечують раціональне застосування податково-правових норм, виступаючи, таким чином, важливим елементом механізму правового регулювання. Податковий кодекс України.

г) оперативні податково-правові норми - норми, що відображають гнучкість податково-правового регулювання й виражаються у скасуванні певних приписів або їх продовженні, поширенні положень податково-правових норм на нове коло суспільних відносин. Прикладами таких норм можуть бути положення бюджетних законів, що продовжують на відповідний рік пільги або ставки окремих податків; податкові закони, що переводять податкові механізми, введені в порядку експерименту, у форму обов'язкових і постійно діючих на всій території держави;

д) колізійні податково-правові норми - норми, що вказують на можливість певного вибору при реалізації податкового обов'язку. їх завданням є вирішення певних суперечностей, колізій при зіткненні норм, пов'язаних з особливостями правового регулювання. Мова може йти про зіткнення норм одного законодавчого акта, декількох фінансових законів або законів, що представляють різні галузі право­вого регулювання.