14

Тема 2.1. Податкові правовідносини та податково-правові норми.

Семінар – 2 години

1. Поняття, структура та класифікація податкових правовідносин, їх особливості та зміст.

2. Суб’єкти податкових правовідносин: види, статус, права та обов’язки.

3. Поняття та види об’єктів оподаткування. Методи визначення об’єкту оподаткування та їх характеристика.

4. Підстави виникнення, зміни та припинення податкових правовідносин.

5. Податковий обов’язок суб’єктів: виникнення, зміна та припинення

6. Поняття, класифікація та структура податково-правових норм

1. Поняття та особливості податкових правовідносин.

Перш ніж давати визначення податковим правовідносинам, спочатку окреслимо їх особливість для можливості виділення цих відносин з числа інших.

Податкові правовідносини мають свої ознаки та особливості:

1. Обов’язкове врегулювання податкових відносин нормативно-правовими актами. Певні правовідносини можуть існувати або як правовідносини, або як суспільні відносини, які не врегульовані нормами права. Щодо податкових відносин, то такі відносини можуть існувати лише у правовій формі, тобто бути обов’язково закріпленими у нормативно-правовому акті. Оскільки, як вже було зазначено, за рахунок податків доходна частина державного бюджету наповнюється на 80%, а отже, суспільні відносини, що виникають у зв’язку з збиранням та сплатою податків є для держави життєво важливими. Саме цей факт вимагає закріплення податкових відносин у правову форму для можливості забезпечення надходження доходів до публічних централізованих фондів у формі податків у примусовій формі. Отже, незастосування правової форми до таких правовідносин вже є правопорушенням, що тягне за собою певні негативні наслідки. Наприклад, порушення суб’єктами порядку постановки на податковий облік, тягне за собою накладання відповідальності на такого суб’єкта шляхом застосування до нього санкцій у відповідному розмірі.

2. Податкові правовідносини виникають на підставі фінансово – правової норми як форми її реалізації;

Фінансове право, це публічна комплексна галузь права, норми якої регулюють суспільні відносини, які пов’язані з процесом формування, розподілу, управління, використання, контролем публічних фондів грошових коштів які функціонують для забезпечення виконання завдань і функцій держави та органів місцевого самоврядування.

Отже, податкові правовідносини є частиною фінансових відносин, оскільки пов’язані виключно з процесом формування (мобілізації) публічних грошових коштів у межах публічних фондів коштів (державний бюджет, місцеві бюджети), отже податкові правовідносини входять до предмету фінансового права.

Належність податкових відносин до предмету фінансового права, говорить про використання при врегулюванні податкових правовідносин фінансово-правових методів - (владних приписів, субординації, погодження та рекомендації) методів.

Метод владних приписів – це видання органами державної влади нормативно-правових актів імперативного характеру (тобто загальнообов’язкового характеру, обов’язковість яких забезпечується настанням юридичної відповідальності у розмірі передбаченому законом). До того ж, імперативний характер норми вказує на те, що підконтрольний суб’єкт не вправі встановлювати, змінювати чи припиняти самостійно умови дії правовідносин.

3. Податкові правовідносини є публічними.

За рахунок податкових платежів забезпечується надходження до публічних фондів доходів (грошових коштів) держави з метою виконання завдань і функцій держави тобто задоволення публічного інтересу який виражається у охороні державних кордонів, забезпечення обороноздатності країни, охорону здоров’я населення, забезпечення інтелектуального, культурного та спортивного розвитку населення та функціонування державних органів і т.д.

4. Податкові правовідносини мають владно майновий характер.

Майновий характер відносин, вказує на те, що відносини, виникають з приводу певного майна, яке може існувати у формі грошей або інших матеріальних цінностей. В нашому випадку, це є грошові кошти у формі податків, зборів та обов’язкових платежів.

Владний характер, вказує на :

1. безпосередню зацікавленість держави (інтерес держави або забезпечення задоволення публічного інтересу населення держави) та прийняття участі державних органів у безпосередній реалізації цих відносин.

2. обов’язкову нерівність між суб’єктами податкових правовідносин, з однієї сторони завжди буде держава в особі уповноважених органів.

Проявляється владний характер у специфіки прав і обов’язків суб’єктів. Обов’язок підконтрольного суб’єкта (платника податку, податкового агента) виконувати правові приписи (одностороннє волевиявлення -) контролюючого суб’єкта (уповноваженого органу) щодо умови дії правовідносин, прав й обов’язків суб’єктів, заходи, що гарантують виконання вимог правової норми, введення, встановлення чи порядку справляння податків, зборів обов’язкових платежів.

Наявність владно майнового характеру у податкових правовідносин, ще раз підкреслює належність цих відносин до предмету фінансового права.

Податкові правовідносини є суспільними відносинами, учасники яких наділені суб’єктивними правами і мають юридичні обов’язки у зв’язку зі сплатою податків і зборів до бюджетів.