84. Вплив фіскальної політики держави на розвиток фінансового ринку.

85. Мета структуризації та сегментації фінансового ринку.У практиці розвинених країн оптимальна структура фінансового ринку визначається двома основними ознаками часовим та інституційним.

Відповідно до часової ознаки ринок поділяється на два основних елементи:

• грошовий ринок ( ринок короткострокових капіталів або грошових коштів, що виступають у платіжних засобах)

• ринок середньострокових та довгострокових капіталів (або грошових коштів), що представляють інвестиційний фактор у розвитку економіки.

В основі первинного поділу фінансового ринку лежить певна група фінансових активів. Це пояснюється тим, що саме фінансовий актив визначає зміст поняття „ фінансового ринку”. Тоді структура фінансового ринку набуває наступного вигляду: ринок капіталів (кредитний ринок) та грошовий ринок, які можуть бути представлені як ринок позичкових капіталів, ринок цінних паперів, валютний ринок, ринок дорогоцінних металів і каміння, страховий ринок, ринок інструментів нерухомості. Кожен виділений структурний сегмент фінансового ринку можна розбити па окремі сектори (мікросегмента). В основу виділення того чи іншого сектора (мікросегмента) покладено конкретний вид фінансового активу конкретна послуга (як товар); ф’ючерс; акція конкретного емітента; золото, діаманти тощо. Кожний із вказаних сегментів фінансового ринку є самостійною ланкою національного фінансового ринку.

Сегментація фінансового ринку - це класифікація потенційних споживачів фінансових послуг згідно з їхніми вимогами до розвитку фінансового ринку. Вона базується на застосуванні різних критеріїв поділу споживачів на групи, що представляють різний за якістю й обсягом попит на окремі види фінансових активів (послуг).

Іншими словами, сегментація ринку – це процес цілеспрямованого поділу його видів на індивідуальні сегменти, які розрізняються залежно від характеру фінансових інструментів, що обертаються на ньому.

86. Класифікація ринків цінних паперів.Ринок цінних паперів Ринок цінних паперів є частиною фінансового ринку, в якій здійснюються операції з цінними паперами (емісія і купівля-продаж). Цей ринок одночасно і індикатор ринкової економіки, і її головний фінансовий важіль.

Ринок цінних паперів класифікується декількома способами:за характером руху цінних паперів;по виду цінних паперів;за формою організації.

За характером руху цінних паперів ринок поділяється на первинний (primary market-де відбувається розміщення нових цінних паперів) вторинних (secondary market – де здійснюються основні операції купівлі-продажу раніше випущених активів). Біржі відносяться до вторинного ринку.

Також існує третій ринок (third market), який займається торгівлею зареєстрованими на біржі цінними паперами, але ця торгівля відбувається за межами біржі, і четвертий ринок (fourth market) – електронні системи торгівлі великими пакетами цінних паперів безпосередньо між інституційними інвесторами (інвестори, які інвестують грошові кошти, довірені їм іншими – інвестиційні компанії, страхові компанії, пенсійні фонди тощо).

По виду цінних паперів ринок підрозділяється на ринок облігаційфондовий ринок

За формою організаційбіржовий (організований) позабіржовий (вільний).

87. Чинники, що впливають на рух фінансових ресурсів.Фінансові ресурси — капітал у грошовій формі (фінансові активи, фінанси).

Фактори, що впливають на рух фінансових потоків:

• стан економіки;

• взаємна лібералізація торгівлі країн-учасниць ГАТТ/ВТО;

• структурна перебудова економіки;

• масштабне перенесення за кордон низькотехнологічних виробництв;

• міждержавний розрив темпів інфляції та рівнів процентних ставок;

• зростання масштабів незбалансованості міжнародних розрахунків;

• випередження вивозом капіталу торгівлі товарами та послугами.

88. Поняття первинного ринку цінних паперів.Первинний ринок цінних паперів - це відносини із приводу випуску цінних паперів в обіг, обов'язковими учасниками цього ринку є емітенти й інвестори. Первинне розміщення буває двох видів - приватне й публічне. Приватне розміщення: у цьому випадку пакет цінних паперів продається обмеженому числу осіб (як правило, двом-одному-двом інституціональним інвесторам). Особливістю приватного розміщення є закритий характер угоди. Ніяких вимог по розкриттю фінансової документації не пред'являється. Публічне розміщення або IPO: публічне розміщення відбувається за допомогою посередників. Ними можуть виступати як біржі, так і інституціональні брокери.

Первинний ринок цінних паперів - це відносини між його учасниками, у результаті яких цінні папери випускаються в обіг або з'являються на ринку. Основою первинного ринку є відносини між особою (емітентом), що видає цінний папір і зобов'язаним по ній, і особою, що одержує цінний папір (власником цінного папера - інвестором).

Первинний ринок цінних паперів виконує наступні функції:

1) організацію випуску цінних паперів;

2) розміщення цінних паперів;

3) облік цінних паперів;

4) підтримка балансу попиту та пропозиції.

Відносини на первинному ринку включають насамперед відносини між емітентом цінного папера і її одержувачем, інвестором. Як правило, першими покупцями цінних паперів є великі інвестиційні компанії, що здійснюють дилерську діяльність на фондовому ринку.

Суб'єкти (учасники) первинного ринку цінних паперів:

1. Фізичні особи;

2. Юридичні особи - промислові компанії, фірми комерційні банки, страхові суспільства, пенсійні фонди, пайові інвестиційні фонди;

3. Держава, органи регіонального й муніципального керування.

На первинному ринку також активно діють інвестиційні банки й компанії, що допомагають іншим учасникам ринку здійснювати грамотні вкладення.

89. Поняття підписки на цінні папери.Підписка - специфічний договір купівлі-продажу, виконання якого відстрочено у часі. Тобто, між продавцем цінних паперів та їх покупцем заключається угода, яка передбачає, що оплата вартості цінних паперів буде проводитись по частинах протягом певного періоду часу.

Закрита підписка:

1) приватне розміщення цінних паперів без оголошення між небагатьма інвесторами;

2) розміщення випущених цінних паперів лише серед засновників або за їх рішенням серед залучених інвесторів.

Відкрита підписка - розміщення цінних паперів шляхом відкритого продажу.

Право підписки на акції — це переважне право на придбання акціонерами цінних паперів підприємства нового випуску пропорційно до їх існуючого внеску. Тим самим зберігається відносна пропорція майнових інтересів акціонерів. Цим правом можуть користуватися власники звичайних акцій, якщо це передбачено статутом підприємства емітента.

Право підписки на акцію полягає у забезпеченні захисту акціонерів від скорочення частки їх власності у підприємстві у разі випуску додаткових акцій тих самих серій. Це має значення для власників контрольних пакетів та великих пакетів акцій.

Кожен акціонер, що має "право на підписку", одержує від емітента спеціальне свідоцтво чи сертифікат прав, в яких вказані кількість акцій та ціна продажу цінних паперів нового випуску.

Права власника "права підписки на акції":

1) купити акції;

2) продати "право на підписку на акції";

3) проігнорувати пропозицію.

Право підписки на акції — це короткостроковий цінний папір, який може котируватись на фондовій біржі.

90. Мета і завдання первинного ринку цінних паперів.Первинний ринок цінних паперів — це ринок, що обслуговує випуск (емісію) і первинне розміщення цінних паперів. На ньому учасниками завжди виступають емітенти та інвестори, ринкова взаємодія між якими може бути безпосередньою або здійснюватися через брокерів і дилерів.

Мета первинного ринку – організація первинного випуску цінних паперів та його розміщення.

Завдання первинного ринкузалучення тимчасово вільних грошових коштів;активізація фінансового ринку;зниження рівня інфляції.

Одне з найважливіших завдань первинного ринку полягає в тому, щоб мінімізувати ризик інвестора. На це спрямовані державні законодавчі та нормативні акти, які регулюють діяльність ринку, вимоги щодо опублікування інформації про емітента, підготовки проспекту емісії, реєстрації цінних паперів та відповідних даних у фінансових органах тощо. Первинні ринки є тимчасовими та в більшості випадків небіржовими ринками. Доходи від продажу належать емітенту.

Функції первинного ринку:організація випуску цінних паперів;розміщення цінних паперів;облік цінних паперів;підтримка рівноваги між попитом та пропозицією;трансформація відносин власності.

91. Поняття андерайтингу як економічної категорії.АНДЕРРАЙТИНГ (від англ. underwriting — підписання) — розповсюджений метод розміщення цінних паперів нових випуськів на первинному ринку інвестиційними компаніями, банками й великими брокерськими фірмами; також називається й сам договір на розміщення цінних паперів між гарантом і емітентом.

У міжнародній практиці андеррайтер виконує наступні функції.

1. Аналіз емітента - оцінка пропозиції емітента, підтвердження можливостей емітента виконати ті майнові права, які можуть бути закріплені в коштовних паперах, що випуськаються, оцінка рейтингу емітента і його паперів. Аналізуючи емітента, андеррайтер може визначити його положення на ринку, у галузі, до якої ставиться емітент, в економіці країни в цілому.

2. Підготовка емісії - надання допомоги емітенту при встановленні мети емісії, виборі типу цінних паперів, підготовці проспекту емісії, установленні зв'язку емітента із ключовими інвесторами, реєстрації випуску.

3. Розміщення цінних паперів - відчуження цінних паперів їхнім першим власникам на основі висновку цивільно-правових угод на погоджені з емітентом умовах.

4. Післяринкова підтримка - підтримка курсу розміщених цінних паперів протягом року.

5. Аналітична й дослідницька підтримка - контроль динаміки курсу цінних паперів, виявлення факторів, що роблять вплив на курс.

6. Організація субандеррайтинга, або інституціонального розміщення. Якщо андеррайтер, виконуючи свої ринкові функції, буде впевнений у тім, що для компанії й для ринку буде вигідно, щоб компанія мала багато акціонерів, він може бути готів до того, щоб запропонувати частина своїх комісійних іншим, розділивши з ними тягар гарантійної відповідальності або, навпаки, заздалегідь розмістити частина акцій у великих інвестиційних організаціях.

92. Основні функції інвестиційних банків.Інвестиційні банки - це спеціалізовані кредитні установи, що здійснюють фінансування і кредитування інвестицій. Основними об’єктами інвестиційної діяльності є облігації приватних компаній і держави, акції корпорацій. Сукупність банківських ресурсів, укладених у цінні папери, утворює інвестиційний портфель. Його структура дає змогу мінімалізувати ризик невиконання емітентом (установа, що випускає в обіг цінні папери та інше) узятих на себе зобов’язань і отримати максимальний прибуток.

Характерні риси інвестиційних банків:

- Відмінна риса – можливість здійснення операцій, які спеціалізовані інститути не здатні проводити у комплексі в силу як економічних так і юридичних обмежень;

- Організація – велика універсальна комерційна організація;

- Сфера діяльності – виконують більшість видів допустимих операцій на ринку цінних паперів і на деяких інших фінансових ринках;

- Основний напрям - залучення фінансування за допомогою цінних паперів;

- Масштаб діяльності - оптові фінансові ринки;

- Терміновість угод - пріоритет середньо-і довгострокових вкладень;

- Вибір об’єкту інвестування - орієнтуються на недержавні цінні папери.

Основною функцією інвестиційних банків, що визначає їх сутність, є посередницька функція на ринку капіталів - мобілізація довгострокового позичкового капіталу і надання його позичальникам шляхом випуску і розміщення цінних паперів.

93. Види андерайтингу.Андеррайтинг - це купівля на первинному ринку цінних паперів з наступним їх перепродажем інвесторам; укладення договору про гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, про повний або частковий їх викуп за фіксованою ставкою з наступним перепродажем чи про накладання на покупця обов'язку продати якомога більше цінних паперів, не беручи зобов'язання придбати будь-які цінні папері, що не були продані.

Існують такі види андеррайтингу:

1. Андеррайтинг "на базі твердих зобов'язань" (гарантований андеррайтинг). Передбачає проведення операцій з розміщення випуску цінних паперів власним коштом. У такому разі банк діє як дилер. Операція з викупу нового випуску цінних паперів і їх дальшого продажу індивідуальним та інституціональним інвесторам називається підпискою.

Банк здійснює підписку на весь випуск цінних паперів або на його частину, викуповує їх за єдиною ціною. Надалі такі цінні папери зазвичай продаються за вищою ціною. При цьому андеррайтер за умовами угоди з емітентом має тверді зобов'язання щодо викупу всього випуску або його частини. Тому навіть якщо частину цінних паперів не буде розміщено серед інвесторів, банк зобов'язаний їх придбати. Тобто він бере на себе фінансові ризики, пов'язані з розміщенням цінних паперів. Якщо момент первинного розміщення збігається з різким падінням курсів на вторинному ринку, андеррайтер, який викуповує цінні папери за фіксованою ціною, може зазнати значних збитків.

2. Андеррайтинг "на базі найкращих зусиль" (звичайне посередництво). У цьому разі андеррайтер зобов'язується докласти максимум зусиль для розміщення якомога більшої кількості цінних паперів. Тобто банк виступає як брокер (купівля-продаж цінних паперів за рахунок і за дорученням клієнта). Банк-андеррайтер не має зобов'язання щодо викупу нерозміщеної частини емісії, тобто всі фінансові ризики, пов'язані з розміщенням випуску, цілковито покладено на емітента, а андеррайтер одержує комісійні за ту кількість цінних паперів, яку він реалізував. Нереалізована частина емісії повертається емітентові.

3. Обмежений андеррайтинг ("50/50", або частковий викуп). За цього виду андеррайтингу банк розміщує цінні папери як брокер, але гарантує емітенту викуп нерозміщеної частки випуску за свій кошт.

Різновидом обмеженого андеррайтингу є придбання опціону на підписку, тобто банк одержує право купити підписку в емітента. Таке право реалізується ним у разі, якщо банк знайде покупців на цінні папери. Банк може самостійно придбати частину випуску, а на залишок - купити опціон.

94. Етапи андерайтингу:Андеррайтинг - це купівля на первинному ринку цінних паперів з наступним їх перепродажем інвесторам; укладення договору про гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, про повний або частковий їх викуп за фіксованою ставкою з наступним перепродажем чи про накладання на покупця обов'язку продати якомога більше цінних паперів, не беручи зобов'язання придбати будь-які цінні папері, що не були продані.

Етапи андерайтингу: