Вугілля як можливий шлях порятунку
За геологічними запасами викопного вугілля Україна посідає перше місце в Європі і восьме місце в світі[10]. Розвідані запаси вугілля в Україні складають 34,0 млрд. т. у. п. або близько 50 млрд. т (станом на 1998 р.). Прогнозні запаси — близько 120 млрд. т. В структурі балансових запасів представлені всі марки від вугілля бурого до високометаморфізованих антрацитів. Питома вага марок вугілля складає (%):
буре (Б) — 6,6;
довгополуменеве (Д) — 22,4;
газове (Г) — 36,1;
газово-жирне (ГЖ) — 4,1 %;
жирне (Ж) — 4,7 %;
коксівне (К) — 3,1 %;
опіснене спікливе (ОС) — 3,3 %;
пісне (П) — 8,4;
антрацити (А) — 11,3 %.
Географічно вугільні запаси зосереджені в п′яти областях України – насамперед у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській. Переважна частка запасів вугілля зосереджена в Донецькому вугільному басейні. Вугілля характеризується порівняно великою зольністю – близько 25% і високою сірчистістю – 2,5%.
Історія вугільної промисловості України налічує понад 120 років[10].
Найбільший видобуток зафіксовано у 1976 р – 218,1 млн. т., на сьогодні (2007 р.) – 75,5 млн.т. При цьому по Мінвуглепрому видобуто 42,2 млн.т. (Донецька область – 19,3 млн. т, Луганська – 19,4 млн.т).
Шахтний фонд складає на травень 2008 р. 160 шахт, з них 140 – державні. У 1991 р. нараховувалося 276 шахт. Виробнича потужність наявного шахтного фонду у 2007 р. – 95 млн.т. вугілля на рік. У 1991 р. – 193 млн.т. Кількість діючих лав МВП у 2007 р. – 253 , в т.ч. комплексно-механізованих вибоїв – 143.
Навантаження на діючий очисний вибій становить: завдання 790 т на добу (реально у 2007 р. – 742 т на добу).
Продуктивність праці робітника (2007 р.). – 21,9 т/місяць.
Середня глибина розробки вугільних пластів – понад 720 м. Близько 20% шахт працюють на горизонтах 1000-1400 м. Середня товщина вугільного пласта – близько 1 м. У Донбасі близько 85% вугілля укладено в пластах потужністю до 1,2 м. Залягання пластів: пологе (65%) і крутоспадне (35%).
Фактори небезпеки: 90% шахт небезпечні за метаном, 60% - за вибухами вугільного пилу; 45% - за раптовими викидами; 22% - за самозайманням вугілля. У 2002 р. коефіцієнт травмування складав на 1 млн.т 26,7 осіб, коефіцієнт смертельного травматизму – 3,3 осіб. Кількість професійних захворювань –56 тис. осіб.
Загальна кредиторська заборгованість вугледобувних підприємств перевищує 7 млрд грн, більшість із них банкрути.
Вуглевидобувні підприємства України в 2010 р. збільшили видобуток вугілля на 4,1% в порівнянні з 2009 р. - до 75,231 млн т, за даними Міністерства енергетики і вугільної промисловості України. В січні-вересні 2011 р. країна збільшила видобуток вугілля до 60,697 млн.т. з 50,399 млн.т. за аналогічний період 2010 р. Варто відзначити, що урядом був розроблений проект "Програми перспективного розвитку вугільної галузі на середньостроковий період до 2015 р.". Як повідомлялось, в програмі закладено такі параметри:
- на етапі до 2015 р. обсяг видобутку вугілля прогнозується на рівні 91,7 млн т на рік, включаючи 63,5 млн т енергетичного вугілля.
- на етапі розвитку галузі в період з 2015 по 2020 рр. обсяг передбачається збільшити до 100 млн т, включаючи близько 65 млн т енергетичного вугілля.
Підсумковий потенційний рівень видобутку до 2030 р. очікується на рівні 115 млн т, з яких 75 млн т – енергетичне вугілля.
М
ожна
констатувати як висновок для України
з міжнародного досвіду: основна функція
держави та її довгострокова політика
щодо вугільного сектору енергетики
полягає у збереженні виробничого
потенціалу галузі, створенні умов для
забезпечення її стабільного розвитку
і сталого функціонування та підвищення
надійності енергозабезпечення економіки
країни за рахунок збільшення питомої
ваги вітчизняного вугілля у
паливно-енергетичному балансі.
В
исока
енергоємність української економіки
є наслідком деформованої структури
виробництва та енергоспоживання,
високого рівня тінізації економіки,
використання застарілих виробних фондів
енергетики та ряду інших причин.
Підприємствами вугільної галузі України у січні 2011 року видобуто 6 млн. 537 тис. тон вугілля, що на 9,6% або на 570,3 тис тонн більше за показник січня 2010 року. Але підвищення частки вугілля в енергобалансі є тягарем для бюджету України та посилює низку соціальних та екологічних проблем. Тому пріоритетним напрямком для України має бути максимальне використання потенціалу енергозбереження та відновлювальних джерел енергії, що мінімізує негативний вплив енергетики на довкілля та дозволить заощадити значні суми з державного бюджету.
Основними характерними ознаками останніх років є:
Ріст у кожному регіоні був вищим середнього 10-річного показника.
Більша частка світового ВВП була вироблена у країнах, що розвиваються на них припадає 67% світового росту ВВП.
Китайський вклад у світовий ріст ВВП знаходиться на рівні країн ОЕCD. З часткою 29% становить більше, ніж внесок США, ЄС та Японії разом узятих.