2. Систематизований;

розглядають документи за економічно однорідними господарськи­ми операціями у розрізі окремих ділянок. Особливо ефективний за жур- нально-ордерної форми обліку, коли економічно однорідні первинні документи згруповані й підшиті за окремими журналами-ордерами й рахунками синтетичного обліку. Запис господарських операцій у жур­налах-ордерах за кредитовою ознакою забезпечує ефективну перевірку списання господарських засобів підприємства і кореспонденції рахунків. Одночасно поєднується наочне узагальнення однорідних господарських операцій і процесів з детально поглибленою перевіркою їх за первин­ними документами. Систематизація однорідних операцій у журналах- ордерах сприяє оперативному здійсненню взаємного контролю.

3. Комбінований, що полягає в дослідженні документів, яке поєднує хронологічний і систематизовані способи, тобто кілька документів пере­віряються у послідовності, в якій вони підшиті, а інші - за економічно однорідними операціями;

4. Вибірковий, за якого ревізор за певною схемою відбирає частину документів для їх вивчення.

Крім того проводять перевірки документів:

1. формальну - визначають правильність складання документів;

2. фактичну, мета якої переконатися, що операції, відображені в документах, справді були здійснені;

3. аналітичну (нормативну) - з'ясовують законність господарських операцій порівнянням з чинними нормами, лімітами, планами або

4. 1 Кошторисами і для визначення економії чи перевитрат;

5. юридичну — визначають відповідність чинному законодавству відображених у документах господарських операцій (господарську операцію можна вважати законною, якщо її зміст не суперечить чинним законам, постановам, нормативним актам);

6. економічну - для визначення доцільності господарських опера­цій, з'ясовуючи, яку економічну вигоду, користь вони дають, чи було при цьому складено економічно обгрунтовані розрахунки та якими є кінцеві результати.

Суцільно перевіряють касові і банківські операції, розрахунки з підзвітними особами, вексельні операції, власний капітал і забезпе­чення зобов'язань, доходи та фінансові результати, витрати, про що зазначають у програмі ревізії або в робочому плані ревізора (бригади ревізорів). Однак, якщо вибірковою перевіркою виявлено серйозні по­рушення або зловживання, то ревізію у цій сфері діяльності проводять суцільним способом.

Вибірково перевіряють записи про обіг і залишки в журналах, ор­дерах, відомостях, розроблювальних таблицях.

3. Послідовність, планування і процедури здійснення ревізійного процесу

Ревізійний процес складається із низки послідовних етапів, кожний із яких має свій зміст, функціональне призначення й відокремлений за часом (рис. 2.4):

Отже, ревізійний процес передбачає підготовку до ревізії і складан­ня її програми, організацію інвентаризації цінностей, коштів на підпри­ємстві, обстеження об'єктів ревізії і документальну перевірку операцій та облікових даних.

Згідно з методикою проведення комплексної ревізії економічної та соціальної діяльності ревізійний процес складається з п'яти етапів:

1. організація підготовки до проведення комплексної ревізії;

2. проведення ревізії;

3. організація контролю за виконанням рішень за матеріалами ре­візії;

4. ухвалення рішення за результатами ревізії;

5. оформлення результатів ревізії.

Планування ревізії - це система прийомів і методів визначення її мети та розроблення програми її досягнення (рис. 2.5)

.Після затвердження плану ревізії починають підготовку до її про­ведення. Зокрема вивчають наявні в організації, яка призначила ревізію, фінансові, банківські та інші звітні та статистичні дані, матеріали по­передньої ревізії і тематичних перевірок, іншу поточну інформацію, що характеризує господарську діяльність і фінансовий стан підприємства.

Підготовка до ревізії багато в чому визначає її успіх. У цей період доцільно систематизувати інструктивні матеріали у довідниках або щоденниках ревізорів, щоб не оминути увагою важливі питання, що стосується ревізії. Важливо також попередньо вивчити дані бухгал­терської (фінансової) звітності, яка може бути використана під час підготовки ревізії. Необхідно використовувати дані аналізу діяльності підприємства, ознайомитися з його службовим листуванням, вказівками та розпорядженнями відповідних органів.

У програмі ревізійних дій мають бути визначені обсяг ревізії і кон­кретні особливості та умови її проведення. її складають на основі відо­мостей про колишню фінансово-господарську діяльність підприємства з урахуванням поставлених керівником ревізійної групи (ревізором) завдань, зазначаючи перелік питань, що підлягають перевірці, період, за який має бути проведена ревізія, опис процедур її здійснення. Про­граму затверджує керівник контрольно-ревізійного апарату організації, яка призначила ревізію. Один примірник програми отримує керівник ревізійної групи (ревізор), а другий залишають в організації, яку пере­віряли для контролю виконання.

Керівник ревізійної групи ознайомлює її членів зі змістом програми і розподіляє завдання між ними; члени групи складають робочі плани проведення ревізії, які затверджує керівник ревізійної групи (бригадир).

Робочий план проведення ревізії містить перелік робіт, які підляга­ють виконанню під час ревізії, строки їх виконання, спосіб перевірки (суцільний, вибірковий), термін закінчення ревізії. Прибувши на об'єкт, ревізор і керівництво підприємства організовують проведення рапто­вих інвентаризацій каси, матеріальних цінностей. Керівник ревізійної групи (ревізор) установлює зв'язок з місцевими державною податко­вою адміністрацією, банком, відділенням Пенсійного фонду, Антимо- нопольного комітету, інспекцією у справах захисту прав споживачів, прокуратурою та ін.

Після закінчення організаційної роботи на підприємстві ревізор розпочинає документальну і фактичну перевірку. Упродовж ревізії в ро­бочому зошиті чи журналі він систематизує матеріали ревізії, реєструє факти порушень, зловживань, групуючи їх за однорідними ознаками і відповідно до структури основного акта ревізії, тобто за його розділами.

Наслідки ревізії оформляють актом. Розрізняють основні і про­міжні акти ревізії.

В основному акті ревізії узагальнено фіксуються виявлені порушен­ня й недоліки в діяльності підприємства. Підставою для запису фактів виявлених порушень чи недоліків в основний акт ревізії є відомості порушень, довідки, проміжні акти тощо. У проміжних актах, які є разовими документами, що відображають результати перевірки окре­мих сфер перевірки або об'єктів. За виявленими фактами порушень посадові особи мають давати письмові пояснення.

Результати ревізії обговорюють на загальних зборах колективу під­приємства, на яких ухвалюють відповідні рішення. Основна форма реалізації результатів ревізії - наказ за її результатами. Його видає підприємство, де проводилася ревізія, або організація, що призначала ревізію.

Останній етап ревізії - контроль за виконанням рішень, ухвалених за матеріалами ревізії, здійснюється за інформацією від перевіреного підприємства про усунення виявлених недоліків і порушень під час проведення планової ревізії.