3. Зазвичай акт ревізії складається:

а) у двох примірниках;

б) у трьох примірниках;

в) в одному примірнику;

г) в чотирьох примірниках.

3. Документування контрольних заходів, проведених під час ау­диту ефективності виконання бюджетної програми (використання бюджетних коштів) та їх результатів здійснюється:

а) в акті ревізії;

б) в аудиторському звіті;

171 ! в) в довідці;

г) у програмі.

3. Опис обставин порушення вважається завершеним, якщо в ньому є відповіді на такі запитання:

а) яку конкретну фінансово-правову норму порушено або не ви­конано;

б) хто і коли порушив фінансово-правову норму;

в) як виявлено порушення;

г) які обставини сприяли вчиненню порушень;

г) як відображено в бухгалтерському обліку та/або фінансовій звіт­ності господарську операцію, проведену з порушенням;

д) які наслідки допущеного порушення у кількісному та/або су­марному виразі;

е) що пояснила з приводу порушення посадова чи матеріально від­повідальна особа; висновки з цих пояснень (заперечень);

є) хто, скільки і як відшкодував збитки під час ревізії (перевірки);

ж) яких заходів вжито під час ревізії (перевірки) для усунення на­слідків і причин порушення;

з) на всі запитання разом.

3. Механізм усунення наслідків фінансових порушень склада­ється з таких етапів:

а) пред'явлення вимог розпоряднику кредитів; індивідуальна робота з розпорядником; інформування вищої організації;

б) ініціювання змін до нормативно-правових документів; інформу­вання правоохоронних органів; інформування органів державної влади;

в) ініціювання кримінальної, дисциплінарної, адміністративної відповідальності; інформування громадськості; застосування адміні­стративних стягнень;

г) індивідуальна робота з розпорядником; застосування фінансових санкцій; контроль виконання пред'явлених вимог;

3. ґ) пред'явлення вимог розпоряднику кредитів; індивідуальна ро­бота з розпорядником; інформування вищої організації; ініціювання змін до нормативно-правових документів; інформування правоохо­ронних органів; інформування органів державної влади; ініціювання кримінальної, дисциплінарної, адміністративної відповідальності; інформування громадськості; застосування адміністративних стягнень; застосування фінансових санкцій; контроль виконання пред'явлених вимог.Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через:

а) десять днів з дня вручення йому постанови про накладення штра­фу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через десять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення;

б) п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.;

в) п'ять днів з дня вручення йому постанови про накладення штра­фу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ять днів з дня повідомлення про залишення скарги або про­тесту без задоволення.;

г) тридцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через тридцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

3. У супровідному листі про передачу справи про адміністра­тивне правопорушення до суду зазначаються:

а) коли, ким і за який період проводилася ревізія (перевірка);

б) обставини, суть адміністративного правопорушення та яка по­садова особа порушила законодавства про бюджетну систему України;

в) суми за операціями з бюджетними коштами, проведеними з по­рушенням бюджетного законодавства;

г) яких заходів для усунення виявлених порушень ужито під час ревізії (перевірки) посадовою особою об'єкта контролю, на яку скла­дено адміністративний протокол;

ґ) прохання повідомити орган ДКРС про результати розгляду справи про адміністративне правопорушення та про орган державної виконав­чої служби, якому направлено постанову суду на виконання;

д) всі пункти (а-д).