3. Завдання, послідовність і джерела ревізії готової продукції

Процес випуску готової продукції й наступні за цим операції з її реалізації є взаємозалежними. Під час ревізії перевіряють дані про випуск і здавання на склад готової продукції. Основні напрями ревізії готової продукції:

• контроль організації складського обліку готової продукції та за­безпечення належних умов зберігання готових виробів;

• перевірка обґрунтованості здійснення операцій з реалізації готової продукції;

• перевірка вірогідності інформації про кількість реалізованої у звіт­ному періоді готової продукції;

• контроль розподілу витрат між залишками готових виробів на складі та кількістю фактично реалізованої готової продукції.

Основні завдання ревізії готової продукції:

1. ознайомлення із системою передачі готової продукції з вироб­ництва на склад, умовами зберігання її на складі;

2. перевірка стану обліку руху готової продукції на складі;

3. контроль за правильністю відвантаження продукції покупцям і оформлення супровідних документів;

4. контроль за ефективністю контрольно-пропускної системи;

5. зустрічна перевірка повноти оприбуткування продукції у під­приємств одержувачів вантажів;

6. перевірка документів на повернення забракованої продукції;

7. контроль за своєчасністю і правильністю розрахунків з покупцями за відвантажену продукцію і повнотою надходження коштів;

8. визначення залишків нереалізованої продукції;

9. перевірка достовірності звітних даних про реалізацію готової продукції.

Під час ревізії перевіряють обсяг реалізації продукції і відповід­ність його розрахунковим договорам і комерційним угодам на поста­чання її покупцям. Водночас з'ясовують обґрунтованість розрахунків нормативів залишків готової продукції на складах.

Завищення цих нормативів призводить до зменшення об­сягу реалізації, невиконання договірних зобов'язань на по­стачання продукції покупцям, затоварювання складів, спо­вільнення обігу коштів.

Джерела інформації для ревізії готової продукції є:

1. положення про виробничий обсяг продукції;

2. нормативні акти про виробництво і реалізацію продукції;

3. нормативні акти про ведення обліку та складання звітності;

4. реєстри аналітичного та синтетичного обліку: облікові записи в реєстрах синтетичного й аналітичного обліку з рахунка 26 «Готова продукція»; книга залишків готової продукції і напівфабрикатів влас­ного виробництва;

5. баланс і фінансова звітність підприємства: змінна відомість про надходження готової продукції з виробництва на склад; змінний звіт комірника про приймання готової продукції з цеху;

6. нормативно-договірна документація про постачання та реаліза­цію продукції;

7. розрахунки для обґрунтування фінансового плану підприємства;

8. первинні документи обліку готової продукції:

• картки або книги складського обліку готової продукції;

• нагромаджувальна відомість обліку готової продукції у бухгалтерії в натуральному і вартісному вираженні;

• приймально-здавальні накладні, квитанції на здавання готової продукції з виробництва на склад;

• нагромаджувальні відомості на здавання готової продукції з ви­робництва на склад.

  1. Об 'єкти ревізії виробництва і реалізації готової продукції.плани виробництва, реалізації і собівартості готової продукції, їх обґрунтованість і збалансованість з ресурсами;

  2. виконання планів виробництва, реалізації і собівартості продукції;

  3. витрати на виробництво і реалізацію продукції;

  4. наявність готової продукції та незавершеного виробництва;

  5. незавершене виробництво, залишки та комплектність;

  6. калькуляція собівартості продукції;

  7. збереженість продукції під час виробництва, транспортування, зберігання;

  8. облік і звітність про виробництво, реалізацію і собівартість про­дукції.

Для з'ясування можливості реального скорочення залишків готової продукції, що відвантажена (відпущена) покупцям, потрібно перевірити обґрунтованість кожної суми за строками відвантаження неоплаченої продукції і причинами несплати рахунків покупцями. Особливу увагу варто звернути на суми за відвантажену (відпущену) продукцію, що тривалий час не оплачені покупцями. Обсяг реалізації продукції у на­туральному й номенклатурному вираженні звіряють із цим показником в укладених договорах і комерційних угодах на постачання продукції покупцям.

З'ясовують, чи немає резервів необлікованої продукції з метою її реалізації за готівку без оформлення документів.

Перевіряють розрахунки обсягу випуску продукції та відповідність його укладеним договірним угодам. Така перевірка дає змогу з'ясувати відповідність фактичного обсягу реалізації зазначеному в угоді.

Виявляють випадки, коли підприємства укладають недостовірні угоди на постачання продукції покупцям і необгрунтовано одержують кошти від них як передоплату.

Перевіряють відповідність якості продукції укладеним угодам і встановленим стандартам, обґрунтованість позавиробничих витрат, які залежать від обсягу реалізації продукції (транспортні витрати, тара і пакувальні матеріали), що підлягають перерахунку за фактично реалі­зовану продукцію. Тобто перевірити правильність визначення вартості реалізованої продукції, достовірність звітних даних про обсяг реалізації.

Для вчасного відвантаження продукції покупцям велике значення має повне і своєчасне забезпечення підприємства транспортними засо­бами. Тому ревізор має встановити, чи не було випадків, коли вагони чи автомобілі подавалися в недостатній кількості або несвоєчасно для 120 відвантаження продукції покупцям. Порівнянням строків виділення цих транспортних засобів із графіками випуску продукції та з фактичною потребою у транспортних засобах для відвантаження продукції по­купцям визначають причини зриву графіків та винних осіб.

Обов'язково потрібно зважати на випадки затоварення продукції на складах підприємства і з'ясовувати, чи не є це наслідком випуску продукції, що не має збуту, або недоброякісної чи такої, яку повернув покупець. Подібни факти під час ревізії ретельно вивчають і встанов­люють їх причини та винних осіб.

Одночасно перевіряють обсяг реалізації продукції, якість та пра­вильність визначення її вартості. Надходження готової продукції влас­ного виробництва за фактичною собівартістю відображують на дебеті рахунка 26 «Готова продукція». В аналітичному обліку можливе відо­браження готової продукції за обліковими цінами. У деяких підпри­ємствах договірні ціни занижують проти собівартості продукції, що спричинює перекручене відображення доходів або збитків від реалізації. Такі порушення групують у нагромаджувальні відомості.

Аналогічну відомість складають на продукцію, реалізація якої є збитковою, і визначають причини цього. Ревізор має звернути увагу на можливі факти штучного збільшення фактичного обсягу реалізованої продукції. З'ясовують також, чи не було випадків передачі напівфабри­катів і виробів для завершального оброблення на іноземні підприємства (а інколи взагалі без оброблення) з метою збільшення обсягу реалізації.

Під час ревізії операцій випуску і реалізації продукції перевіряють здавання продукції з виробництва на склад готової продукції. Для цього ревізор з'ясовує і зміст і приймально-здавальних накладних щодо за­конності відпуску продукції з цеху на склад, перевіряє правильність визначення в них назви і сорту продукції, номенклатурних номерів та встановлює, чи завірені ці накладні підписами представників техніч­ного контролю, цехів, що здають продукцію, та завідувача складом, який її прийняв.

Перевіряють правильність ведення кількісного сортового обліку го­тової продукції на картках типової форми. Первинну документацію ви­пуску і реалізації готової продукції порівнюють з картками складського обліку, даними групувальних та оборотних відомостей бухгалтерського кількісно-сумового обліку. Показники оборотних відомостей звіряють із підсумковими залишками в регістрах бухгалтерського обліку, а також із записами складського обліку. — 121

Ознайомлюються з документами, на відпуск і реалізації продукції та зіставляють їх із розрахунковими документами. Оскільки можливі випадки виписування безтоварних рахунків за домовленістю з місцеви­ми покупцями. Щоб виявити такі факти, ревізор може порівняти дату відвантаження продукції покупцям з датою, зазначеною у первинних документах на транспортування продукції з території підприємства.

За обліковими залишками у відомості № 16 і даними рахунка 90-1 «Собівартість реалізованої готової продукції», витягів з банку і пер­винних документів перевіряють правильність визначення собівартості реалізованої продукції та фінансових результатів.

Вивчають погодженість цехових і складських відомостей про випуск готової продукції. Для цього проводять взаємну перевірку приймально- здавальних накладних і карток складського обліку готової продукції. Як додаткові джерела контролю залучають різні відомості обліку ви­робленої продукції (журнали, книги) по виробничих підрозділах або видах готових виробів. Вибірково перевіряють реальність даних про вироблену і здану на склад готову продукцію. Для цього ревізор ви­вчає документи про витрати матеріалів у виробництві на певну дату (період), маршрутні путівки, наряди.

Контроль організації складського обліку готової продукції оберне­ний перевірці матеріальних цінностей, оскільки продукція надходить із цеху, а матеріали відпускаються виробництву. Реалізацію готової продукції здійснюють контрагенти (продукцію вивозять за межі під­приємства), а матеріали надходять ззовні.

Ревізор з'ясовує при цьому, чи є на підприємстві склад для готової продукції і чи в одному приміщенні зберігаються виробничі запаси й готові вироби.

Перевіряють дані карток складського обліку готової продукції. За допомогою хронологічного контролю ревізор визначає залишки конкретного виду продукції і порівнює їх із сумами залишків, зазна­чених у картках.

Для підтвердження документальних даних про залишки готової про­дукції на складах проводиться у межах комплексної ревізії або тематичної перевірки проводять інвентаризацію, під час якої перевіряють відповід­ність готових виробів установленим якісним і кількісним параметрам.

Візуально на складі готових виробів можна виявити не тільки недо­стачу, а й підміну продукції, втрату нею своїх властивостей, брак на­лежних умов зберігання. 122 'Обґрунтованість операцій з реалізації готової продукції цікавить перевіряючих з огляду на законність одержання підприємством еко­номічної вигоди. Ревізор перевіряє, чи кожна операція підтверджена документами на відпуск готової продукції, які мають бути належно оформлені, тобто містити всі реквізити.

Записи в журналі № 3 (рахунок 36 «Розрахунки з покупцями й за­мовниками») і відомості № 3.1, підтверджені перевіркою документів на відпуск готової продукції й договорів, можна вважати деякою мі­рою достовірними. Стверджувати про вірогідність інформації можна на основі перевірки реальності здійснення окремих операцій з реалізації продукції. Найпростішим варіантом контролю в цьому разі є взаємна перевірка карток складського обліку й накладних на відпуск готової продукції. Якщо залишок готової продукції в картці на початок дня, в який було здійснено операцію, менший, ніж кількість відвантаженої продукції за накладною, то в повному обсязі така операція вважається нездійсненною.

Зустрічна перевірка особливо ефективна щодо операцій з реалі­зації, оскільки при цьому ймовірність підроблення та фальсифікації особливо висока.

Навіть якщо немає підозри щодо вірогідності даних про реалізацію продукції, доцільно проводити вибіркові зустрічні перевірки в покупців. Зокрема, ревізор має перевірити операції:

• проведені на великі суми;

• здійснювані з постійними клієнтами;

• які мають «круглі» суми (наприклад, 30000, 12000, а не 14382);

• за якими утворилася прострочена заборгованість.

Правильність розподілу витрат (фактичної виробничої собівартості)

між реалізованою готовою продукцією та її залишками на складі реві­зори перевіряють, здійснюючи контрольні розрахунки, застосовуючи прийом техніко-економічних розрахунків.

Кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку, перевіряють насамперед у вартісному аспекті, бо операції, пов'язані з реалізацією продукції, визначають дохід і фінансовий результат від реалізації. Пе­ревіряють також коректність бухгалтерських записів на рахунку № 26 «Готова продукція» у кореспонденції з рахунками витрат (2-й і 9-й класи) і доходів (7-й клас).