22. Біохімічні процеси, що зберігаються в зерні при зберіганні.

При зберіганні у свіжозібраному зерні йдуть процеси його післязбирального дозрівання, зерно дихає. Спостерігається як аеробне, так і анаеробне дихання. Інтенсивність цього процесу залежить від таких факторів, як вологість, температура і ступінь аерації зернової маси.

Чим вище вологість зерна, тим інтенсивніше в ньому йде процес дихання. Тому зерно повинне надходити на зберігання сухим (для пшениці і жита 14 \%). Вологість зерна, при якій інтенсивність дихання різко зростає і з'являється вільна волога, називається критичною.

Аеробне дихання може бути тільки при наявності кисню, тому для зменшення його інтенсивності зерно можна зберігати протягом тривалого часу без перемішування і штучного продування міжзерно-вого простору, тобто за умов підвищеного вмісту двооксиду вуглецю.

Якщо свіжозібране зерно має підвищену вологість, то в ньому будуть переважати гідролітичні процеси. Таке зерно повинне бути ви­сушене до необхідної вологості або законсервовано охолодженням.

Мікроорганізми обов'язково присутні в зерновій масі, і досить висока якість зерна може бути збережена в тому випадку, якщо не ви­никає умови для активного їхнього розвитку.

Активна життєдіяльність мікроорганізмів може призвести до втрати зерном ознак свіжості (поява стороннього запаху і смаку, втра­та блиску, зміна забарвлення), зниження посівних і технологічних властивостей зерна й ін. При розвитку деяких видів мікроорганізмів у зерні можуть накопичуватися отруйні з'єднання (мікотоксини), що одержали загальну назву афлотоксинів (від назви основного проду­цента мікотоксинів гриба Aspergillus flavos).

Мікроорганізми починають активно розвиватися у випадку поя­ви в зерні вільної вологи при вологості зерна вище критичної. Велика частина мікрофлори зерна відноситься до мезофільних мікроорганізмів, що мають оптимум розвитку при температурі 20 -40 °С, мінімум при 5 - 10 °С, а максимум при 40 - 45 °С. У першу чер­гу необхідно остудити зерно в тому випадку, якщо відсутня мож­ливість негайно його висушити.

Шкідниками запасів зерна є гризуни, комахи і кліщі. Шкідники при сприятливих умовах інтенсивно дихають, харчуються і розмно­жуються, у результаті чого відбувається втрата сухих речовин зерна і зниження його якості. Число комах-шкідників, що значно ушкоджу­ють зерно, налічує близько 50 видів. Найбільш сильно ушкоджують зерно ті комахи, що здатні проникати через оболонку і добиратися до м'якої частини ендосперма.

Для боротьби з комахами і кліщами в теплий період року широ­ко використовують різні хімічні препарати (інсектициди).

Таким чином, до заходів, що підвищують стійкість зерна при зберіганні, відносять: очищення від домішок, активне вентилювання, хімічне консервування, а так само попереджувальні і винищувальні заходи для захисту зерна від шкідників

23.Післязбиральне дозрівання зерна.(суть і практичне значення)

При правильному зберіганні зерна через кілька тижнів воно на­буває якостей нормального повноцінного. Процеси, які відбуваються в зерні й насінні під час зберігання та приводять до поліпшення його посівних і технологічних якостей, називають післязбираль­ним дозріванням. Характеризується воно двома показниками: підвищенням схожості та зниженням інтенсивності дихання.

Тривалість періоду післязбирального дозрівання зерна зале­жить, крім сортових особливостей, від умов його наливання і дозрі­вання в полі та умов подальшого зберігання. Основними показни­ками є температура і вологість середовища. Якщо в період нали­вання і дозрівання зерна була дощова й прохолодна погода, то три­валість періоду його післязбирального дозрівання збільшується. Воно значно прискорюється, якщо зерно після збирання висушене до вмісту зв'язаної вологи і зберігається при підвищеній температу­рі (20 - 22 °С) та доброму доступі кисню.

Для прискорення післязбирального дозрівання зерно сушать на установках активного вентилювання або зберігають після збирання в сухому стані при температурі 20 — 22 °С протягом двох-трьох тиж­нів з наступним охолодженням активним вентилюванням.

Сухе зерно, добрий доступ повітря та підвищена температура — основні фактори післязбирального дозрівання. Так, за сприятливих умов зберігання процеси післязбирального дозрівання зерна пшениці закінчуються протягом 1— 1,5 міс, жита 10— 15 діб, вівса — 20 діб, ячменю 6 — 8 міс. Насіння олійних культур також має певний період післязбирального дозрівання. Насіння кукурудзи після су­шіння (видалення надлишкової вологи) зразу стає фізіологічно пов­ноцінним.

Зерно починає проростати тільки при поглинанні крапельно-рідкої вологи та зволоженні до 40 % і вище, наприклад, при силь­ному зволоженні зернової маси опадами або ґрунтовою вологою чи в результаті конденсації води за різких перепадів температури

Сухе зерно, добрий доступ повітря та підвищена температура — основні фактори післязбирального дозрівання. Так, за сприятливих умов зберігання процеси післязбирального дозрівання зерна пшениці закінчуються протягом 1— 1,5 міс, жита 10— 15 діб, вівса — 20 діб, ячменю 6 — 8 міс. Насіння олійних культур також має певний період післязбирального дозрівання. Насіння кукурудзи після су­шіння (видалення надлишкової вологи) зразу стає фізіологічно пов­ноцінним.

Ретельний контроль за вологістю зерна в різних шарах і ділян­ках насипу, запобігання утворенню краплинно-рідкої вологи в зер­новій масі — основні заходи запобігання проростанню зерна під час його зберігання