18.Групове прийняття рішень

Форми групового прийняття рішень

Групи та команди взаємодії. Формат вироблення рішення простий: взаємодії, аргументи, диспути і нарешті - прийняття рішення. Перевага - можливість отримання нових ідей. Недолік - імовірність впливу по­літичних сил в організації на прийняття рішення.

Групи Делфі. Вони використовуються для вироблення консенсусу. Полягає в тому, що від кожного експерта, запрошеного в раду, вимага­вся представлення їх особистого рішення без спілкування з іншими членами ради Координатор групи узагальнює та усереднює результати і просить повторної реакції на цей результат чи аргументації попередньої відповіді від членів ради, відповіді яких дуже відрізняються.

Номінальні групи. Це групи, члени яких знайомі один з одним, але без елемента відкритого спілкування. Експерти зібрані в одній групі, в якій робиться постановка проблеми. Вони представляють своє рішення на спільному засіданні, координатор має список всіх ідей, розпочинається більш відкрите обговорення. Ідея полягає в тому, щоб відділити процес генерування ідей від процесу обговорення.

Переваги групового рішення:

- доступні більше інформації та знань,

- більше альтернатив може бути запропоновано,

- краще сприйняття остаточного рішення та легше його впровадження,

- поліпшення комунікаційного процесу в результаті групового обговорення,

- у цілому, виробляється краще рішення.

Недоліки:

- групове прийняття рішення є довшим і тому більш витратним,

- може з’явитися компромісне, а не краще рішення,

- у групі може домінувати одна особа,

- може виникнути конформізм (тобто погодження з думкою групи замість представлення своєї власної).

19.Основні та додаткові фактори, які впливають на прийняття рішень

Прийняття рішення – це пошук, втілення змін з метою досягнення певної мети, за допомогою певного курсу дій, які включають витрати певних ресурсів

Основні питання, які виникають в процесі прийняття рішення:

-які цілі, завдання переслідуються,

-які ресурси необхідні,

-вигоди проекту,

-співвідношення затрат та вигод,

-значні політичні та організаційні вимоги до прийняття рішень,

-фактор часу,

- кількість та якість доступної інф-ії,

- роль аналізу рішень та технології, за допомогою яких цей аналіз здійснюється,

- минулі рішення та політика,

- імовірність непередбачених наслідків та зусилля по їх подоланню.

Додаткові фактори, які впливають на процес прийняття рішень:

1. Політичні сили у прийнятті рішень. Надзвичайно важливі у даному випадку коаліції. Коаліція - це неформальний альянс осіб чи груп для досягнення спільних цілей. Вплив коалі­цій може бути як позитивний, так і негативний. Менеджери повинні вміти оцінити, коли коаліції діють в інтересах організації, а коли потрібно вміти попередити їх дисфункціональну дію.

2. Обмеження поведінки та інші психологічні впливи.

Приклад 1: Ескалація обов'язковості. Відданість якійсь ідеї чи пев­ному курсу, напряму дій. Приклад 2: Боязнь ризику, можливих негативних наслідків. Боязнь втратити споживача буде характеризувати цей додатковий фактор.

3. Особисті оцінки керівників, тобто ціннісні орієнтири і культурні відмінності людей.

4. Середовище прийняття рішення. Умови прийняття рішення класифікують на умови визначеності - це такі, коли керівник може точно передбачити результат і витрати; ризику - такі, коли керівник може передбачити імовірність кожного результату. Керівництво повинно враховувати ризик як найважливіший фактор; і невизначеності - такі, коли неможливо оцінити імовірність потенційних результатів, тобто фактори настільки нові і складні, що ускладненим є сам пошук інформації. Керівник має дві можливості для дій в умовах невизначеності:

- спробувати отримати додаткову релевантну інформацію і ще раз проаналізувати проблему,

- діяти, спираючись на досвід.

Умови невизначеності, таким чином, пов'язані з інформацій обмеженнями.

5. Взасмопов'язаність усіх рішень.