12.Управління особистими комунікаціями

На шляху особистих комунікацій є такі перепони:

1.Обумовлені сприйняттям (люди реагують не на те, що в дійсності відбувається, а на те, що ними сприймається як дійсність). їх можна класифікувати таким чином:

а) відмінність між сферами компетенції,

б) різні соціальні установки людей,

в) комунікаційний клімат.

2. Семантичні бар'єри (перепони, обумовлені значенням слів або неточним їх значенням).

3. Невербальні перепони (несловесні). Погляд, вираз обличчя, плавність мови, інтонація.

4. Неякісність зворотного зв'язку

5. Невміння слухати.

Методи вдосконалення особистих комунікацій:

1. Уточнюйте ідеї перед початком їх передавання.

2. Сприймайте потенційні семантичні проблеми.

3. Слідкуйте за мовою власних жестів, поз, інтонацій.

4. Випромінюйте симпатію і відкритість.

5. Домагайтесь установлення зворотного зв'язку:

- задавайте питання у дружньому тоні,

- оцінюйте мову поз та інших невербальних символів,

- контролюйте перші результати роботи,

- здійснюйте політику відкритих дверей.

13.Управління організаційними комунікаціями

Перепони в організаційних комунікаціях виникають через:

1. Викривлення повідомлень.

2. Інформаційні перенавантаження (керівник не в стані здій­снити переробку всієї інформації).

3. Незадовільна структура організації (багато організацій реор­ганізуються в структури з малою кількістю рівнів управління і каналами відносно прямого інформаційного обміну).

Методи вдосконалення організаційних комунікацій:

1. Вдосконалення управлінських дій (короткі зустрічі з декіль­кома працівниками, періодичні зустрічі з усіма працівниками.

2. Покращення зворотного зв'язку (переміщення людей з однієї частини організації в іншу для обговорення певних питань, опитування працівників).

3. Впровадження систем збору пропозицій.

4. Інформаційні бюлетені (стінні газети, відеогазети)

5. Сучасні інформаційні технології.

14.Види і природа організаційних рішень

Спроби вплинути на рішення, знайти підхід до тих, хто відповідає за прийняття рішень, підзвітність тих, хто приймає рішення - все це свідчить доказом того, наскільки важливий процес прийняття рішення.

Рішення - це вибір альтернативи. Рішення, які приймають в організаціях, це організаційні рішення. Організаційні рішення класифікуються на:

-Запрограмовані рішення вищою мірою структуровані. Це результат визначеної послідовності кроків чи дій. Запрограмовані рішення часто повторюються, вони програмуються під регулярні ситуації, які повторюються з певною періодичністю.

-Незапрограмовані рішення вимагаються у ситуаціях, які до певної міри нові або пов'язані з невідомими факторами.

Рішення залежать від типу функцій управління, для планування, напр., вони можуть прийматися у таких напрямах:

1.Яка природа Вашої організації?

2.Які і якими повинні бути ваші цілі?

3.Які зміни виникають у зовнішньому оточенні?

4.Яку стратегію і тактику слід вибрати для досягнення цілей?