4. Підходи до управління: сучасні перспективи і виклики в менеджменті

1.На основі шкіл управління:

Перспективи класичних шкіл: Подальший розвиток:

- раціональних економічних підходів,

- підбір кадрів за професійною ознакою,

- можливість вимірювання ефективності та продуктивності,

- процесного підходу в управлінні.

Перспективи поведінкових шкіл: Подальший розвиток:

- ролі людини в організації, яка представляє велику силу і може покращити чи знищити результативність будь-якої ор­ганізації.

Необхідність уникнення обмежень:

- покращення задоволення працівників не обов'язково призво­дить до підвищення продуктивності праці та продуктивності виробничих систем.

Перспективи кількісних шкіл: Подальший розвиток:

- збагачення методів та технік прийняття рішень за допомо­гою формалізованих моделей,

- спрощення моделей. Необхідність уникнення обмежень:

- припущення в математичних моделях не завжди реалістичні,

- значні витрати часу і коштів на розробку моделей.

2.Процесний підхід:

Чітко структуруе управлінський процес: робота для досягнення мети за допомогою інших - це не одноразова та одночасна дія, але послідовність взаємопов'язаних дій. Ці дії теж є про­цесом і їх називають управлінськими функціями: сполучні (комунікації та прийняття рішень) та основні (планування, організація, мотивація, контроль).

3.Системний підхід:

Система в управлінні - це певна цілісність, яка складається із взаємопов’язаних частин, кожна з яких вносить свій вклад у характеристику цілого. Роз­глядають відкриті та закриті системи і підсистеми. 4. 4.Ситуаційний підхід.

Ситуаційний підхід концентрує свою увагу на наборі конкретних обставин, які сильно впливають на організацію в даний момент; цей під­хід фокусує увагу на відмінностях всередині та зовні організації.

5.Інтеграційний підхід:

Представлений у вигляді поєднання різних підходів.

Сучасний менеджмент стикається з необхідністю подолання певних викликів в управлінні:

- необхідність зменшення розмірів організації, часті скорочення працівників,

- управління людською різноманітністю,

- часті зміни: необхідність пристосування до них,

- нові технології: захист прав працівників, покращення якості рішень, інвестиції в інформаційні технології, управління пра­цею вдома,

- необхідність вибору зі складних та різноманітних наборів управлінських методів: пошук більшої гнучкості, можливість швидшого відгуку на потреби оточення та працівників, пристосовуючись до необхідних змін та змінюючи структури на плоскі: ширший спектр управління та менше правил, увага до роботи в команді,

- глобалізація: пристосування до різ­них культурних особливостей,

- відновлення важливості етики та соціальної відповідальнос­ті,

- якість,

- зміщення структури економіки у напрямі до підвищення част­ки послуг: традиційна матеріальна економіка використовує більше матеріальних ресурсів, економіка послуг - як матері­альні ресурси, так і великою мірою людські ресурси та знання.