20.Суть та види планування

Відповідно до поставлених цілей плани поділяються на стратегічні, тактичні та оперативні.

Стратегія з грецького означає «план генерала». Стратегічне_планування –набір дій і рішень, зроблених керівником, які ведуть до розробки специфічних стратегій, призначених для того, щоб допомогти організації досягти своєї мети.

Стратегічне управління стосується таких напрямків:

1) розподіл ресурсів,

2) адаптація до зовнішнього середовища (покращення відносин організації із її зовнішнім оточенням),

3) внутрішня координація,

4) усвідомлення організаційних стратегій (здійснення система­тичного розвитку мислення менеджерів, які можуть і повинні вчитися на минулих стратегічних рішеннях).

Стратег. план розробляється з точки зору перспективи організації і повинен обґрунтовуватись широкими дослідж. і фактичними даними. Страт. план надає фірмі визначеності. Вони повинні бути достатньо еластичними, гнучкими, щоб при необхідності можна було здійснити їх переорієнтацію. Рекомендують дві найпоширеніші техніки для покращення процесу стратегічного планування: «адвокати диявола» та діалектичне поєднай

Техніка «Адвокати диявола» працює за схемою: План експерта => Критика «адвоката диявола» => Кінцевий план

Діалектичне поєднання: План експерта 1

=> Дебати => Кінцевий план

План експерта 2

Страт. планування повинно вам допомогти:

- думати стратегічно і прояснити майбутні напрямки,

- установити пріоритети і розробляти ефективні стратегії,

- визначити сьогоднішні рішення у світлі майбутніх умов,

- виробити рішення щодо всіх рівнів і функцій,

- визначити основні організаційні проблеми,

- ефективно діяти у мінливому середовищі,

- організувати команду виконавців і експертів.

Потрібно також пам'ятати, що саме по собі стратегічне план. ще не породжує успіх, тому що можуть бути помилки в організації діяльності, мотивації, контролі.

21.Етапи стратегічного планування

Перед безпосередньою розробкою стратегічного плану потрібно усвідомити необхідність його і уточнити організаційні повноваження. У першу чергу, необхідно забезпечити підтримку процесу страт. планув.:

- визначте, хто буде підтримувати ваші зусилля,

- створіть зворотній зв'язок для залучення людей,

- забезпечте доступ нових ідей,

- побудуйте оточення консенсусу - і приступайте до процесу стратегічного планування.

Етапи страт. план.:

1.Розробка місії організації.

2.Формування цілей та завдань.

3.Аналіз зовнішнього середовища.

4.Дослідження внутрішніх сильних і слабких сторін.

5.Вивчення та вибір стратегічних альтернатив.

6.Обгрунтування реалізації стратегії (тактика, політика, проце­дури і правила).

7.Управління реалізацією стратегії.

8. Оцінка стратегії та оцінка структури.

Визначення місії означає:

1.Завдання фірми з точки зору її основних послуг чи виробів, її основних ринків, технологій, тобто діяльність організації.

2.Зовнішнє середовище

З.Культура організації. Якого типу робочий клімат існує всере­дині організації? Якого типу людей приваблює цей клімат?

У деяких, керівників місія асоціюється з отриманням прибутків, хоча й дуже важлива мета, але повністю внутрішня проблема. Організація може вижити тільки тоді, якщо буде задовольняти якусь потребу, яка знаходиться поза неї самої.

Загальні цілі формуються і встановлюються на основі місії організації та певних цінностей, на які орієнтується вище керівництво. Щоб зробити істинний внесок в успіх організації, вони мають мати відлов. характеристики:

а)конкретність і можливість вимірювання,

б)орієнтація цілей у часі, тому розглядають: довгострокові цілі - більше 5 років, середньострокові - 1-5 років, короткострокові - до 1 року.

в)досяжність цілей (неперебільшення своїх можливостей),

г)взаємодія і взаємопідтримка цілей.

22.Аналіз зовнішнього середовища - це процес, за допомогою якого розробники стратегічного плану контролюють зовнішні фактори з метою визначення можливостей і погроз для організації.

Оцінка зовнішнього середовища здійснюється за трьома параметрами: всі можливі зміни, пов'язані із зовнішніми факторами, загрозливі фактори, сприятливі фактори.

Зовнішнє середовище організацій визначається такими факторами: Екон.: темпи інфляції, дефляції, рівень зайнятості, міжнародний платіжний баланс, стабільність валюти, податкова ставка, Політ.: нормативні документи, кредити уряду та можливості отримання по­зики, угоди по тарифах і торгівлі, Соц.: зміна очікувань у суспільстві, мораль суспільства, відношення до під­приємництва, роль і захист прав жінок і національних меншин, демо­графічні умови, Ринк.: розподіл доходів населення, огляд передумов відносно галузі та кон­курентів (їх вразливість), сильні і слабкі сторони конкурентів, Міжнар.: легкість доступу до сировинних матеріалів, діяльність міжнародних картелів (ОПЕК), зміна валютних курсів, зміна політичних рішень у країнах, Технолог.: технологія виробництва, застосування ЕОМ у проектуванні та пред­ставленні товарів і послуг.

Фактори зовнішнього середовища характеризуються такими ознаками:

- їх взаємозалежністю - рівень впливу одного фактору на ін.

- складністю середовища - кількість факторів, на які організ. обов'язково повинна реагувати,

- рухливість середовища - швидкість, з якою проходять змін в оточенні організації.

- невизначеність зовн. середовища - це відносна кіл-сть інформації про середовище і впевненість в її точності.

23.Аналіз внутрішнього серед. Управлінське дослідження внутрішніх сильних і слабих сторін організації - це методична оцінка функціональних зон організації, призначена для виявлення її стратегічних сильних і слабих сторін. Організаціям рекомендується досліджувати такі 5 основних функціон. зон: маркетинг, фінанси і бухгалтерський облік, в-во, труд. ресурси, культура та образ організації.

Оцінюючи трудові ресурси керівник повинен, напр., визначитися із такими питаннями:

1.Як охарактеризувати тип співробітників, які працюють у даний час, і що від них необхідно у майбутньому?

2.Яка компетентність і підготовка вищого керівництва?

3.Чи є у Вас ефективна і конкурентна система винагород?

4.Чи запланована у Вас послідовність керівних посад?

5.Чи ефективно використовується підготовка і підвищення кваліфікації керівних посад?

6.Чи є у Вас втрати провідних спеціалістів за останній час?

7.Коли в останній раз у Вас здійснювалась ретельна оцінка діяльності персоналу?

8.Чи можете Ви покращити якість виробів/послуг і роботу співробітників?

З метою аналізу сильних і слабих сторін підприємства корисно виявити внутрішні змінні, на які можна здійснювати управлінський вплив. Внутр. змінні - результат управлінських рішень. Основними змінними всередині органі­ці які вимагають уваги керівництва, є: цілі- конкретне кінцеве становище чи бажаний результат, якого праг­не досягти група, працюючи разом, структура - логічне співвідношення рівнів управління, завдання - передумовлена робота, яка повинна бути виконана в на­перед установлені строки і наперед обумовленим способом., технологія - засіб перетворення сировини, кадри - центральний фактор в організації, як традиційно вважається.