Питання для самостійного опрацювання

1. Управлінські функції за моделлю (кодом) І. Адізеса «PAEL».

2. Відмінності стратегічного набору для моно- і поліпродуктових підприємств.

3. Методи «аналіз прихильності» та «аналіз закріплення».

Теми рефератів

1. Альтернативність у стратегічному виборі.

2. Критерії оцінки стратегічних альтернатив.

3. Ризики різних видів конкурентних стратегій.

Література: 4, 9, 32, 41, 43.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання для самостійної роботи студентів та методичні рекомендації щодо його виконання

Індивідуальним завданням для самостійної роботи студента про­тя­гом семестру є написання рефератів з теми за вибором. Захист рефе­ратів проводиться під час індивідуальних занять під керівництвом вик­ладача, а також під час практичних занять.

Написання реферату є додатковою частиною самостійної роботи студента над навчальною дисципліною «Ділове адміністрування (Управління змінами)». Мета цього виду роботи – поглиблення теоретичних знань, набутих студентами у процесі вивчення дисципліни.

Написання реферату має сприяти глибшому засвоєнню студентами дисципліни, спонукає ґрунтовно вивчати нормативно-законодавчу ба­зу з питань економічних відносин, статистичні матеріали, спеціальні наукові видання вітчизняних і закордонних авторів, у яких роз­гля­даються питання ефективного управління підприємством як курсу на подальший розвиток в умовах становлення ринкових відносин.

Першим етапом написання реферату є обрання теми. Студенти оби­рають тему реферату на власний розсуд, але відповідно до тематики рефератів, визначеної кафедрою бізнес-адміністрування та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності. За погодженням з викладачем студент мо­же підготувати реферат на іншу тему, якої немає у цьому переліку.

Після обрання теми студент повинен розробити й викласти у пись­мовій формі її план. План теми слід розробляти після ознайомлення з літературними джерелами, які висвітлюють ті чи інші питання і проб­леми з теми дослідження. Це дасть змогу студенту детальніше уявити собі структуру реферату, послідовно викласти його зміст, повніше вис­вітлити коло питань, які мають бути вирішені.

План має включати лише ті питання, які безпосередньо стосуються теми і дають змогу повно й глибоко її розкрити.

Титульний аркуш реферату повинен мати такий вигляд: назва нав­чального закладу; назва кафедри; назва навчальної дисципліни; тема реферату; прізвище, ініціали студента, номер академічної групи; дата подання реферату викладачеві на перевірку (день, місяць, рік).

За титульним аркушем йде детальний план реферату, в якому треба виділити вступ, два-три підрозділи основного змісту, висновки, спи­сок використаної літератури, додатки.

Складні таблиці, які не вміщуються в тексті, а також інші допо­міжні матеріали включаються в додатки до роботи. При цьому в тексті на них робляться відповідні посилання.

У кінці реферату подається повний список використаних джерел. Його необхідно скласти у певному порядку: спочатку наводяться зако­нодавчі та нормативні акти, статистичні довідники, загальна та спе­ціальна література за алфавітом.

Реферат має бути виконано і подано на кафедру не пізніше заз­на­ченої в навчальному плані дати.

Оптимальний обсяг роботи – 10–15 сторінок друкованого тексту, виконаного на одній стороні окремих пронумерованих аркушів паперу у відповідності до стандарту на виконання документів з вико­рис­танням друкуючих та графічних пристроїв приводу ПЕОМ.

Робота оформлюється на аркушах формату А4 (210–297 мм) через 1,5 інтервали, розмір шрифту 14, шрифт «Times New Roman». Розмір поля: верхнє, нижнє та ліве –20 мм, праве – 10 мм.

Порядок розміщення структурних елементів роботи наступний: перша сторінка – титульний аркуш, зміст роботи, в якому вказуються сторінки, вступ, потім основний текст, перелік літератури і додатки

Структурні елементи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕ­ЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ» не нумерують, а їх най­ме­нування є заголовком структурного елементи. Допускається простий план (без параграфів та підзаголовків).

Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами в правому верхньому куті сторінок, із збереженням наскрізної нумерації всього тексту. Нумерація починається з першого аркуша після вступу. Ти­тульний аркуш теж включають до нумерації, але номер сторінки не ставлять.

Ілюстрації необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілю­страції мають бути посилання в роботі. Ілюстрації нумеруються араб­ськими цифрами в межах розділу та називаються «Рисунок», що разом з назвою ілюстрації (у разі необхідності) розміщується під рисунком, наприклад, «Рис. 3.2.........».

Цифровий матеріал оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути по­си­лання в тексті і нумеруються вони аналогічно ілюстраціям. Слово «Таблиця» розміщують справа над таблицею, після чого йде її назва.

Посилання у тексті на бібліографічні джерела слід пода­вати, вка­зуючи порядковий номер за списком літерату­ри, взятий у квадратні дужки, наприклад [5].

У разі потреби посилаються на стандарти, технічні умови, ін­ст­рукції та інші подібні документи, на доку­мент у цілому або на його розділи, вказуючи позначення і найменування документа, номера і назви розділу. По­силання на джерела документальної інформації дається не лише на порядковий номер, а й на конкретні сторін­ки, наприклад [16, с. 45–47]. Цього правила необхідно додержувати у всіх випадках запозичення чужого тексту, цифрових даних та ін., а та­кож використання цитат із творів інших авторів.

Бібліографічний опис літературних джерел, використаних у кур­совій роботі «ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ» наво­диться лише з включенням обов’яз­кових елементів. Опис книжок по­чи­нається з прізвища автора у називному відмінку. Після прізвища автора вка­зують його ініціали, назву книги, місце видання, видав­ниц­тво, рік видання, кількість сто­рінок.

Приклад:

Салчук В. К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподар­сь­ких підприємств: підручник / В. К. Салчук – К.: Урожай. 2010. – 328 с.

Бібліографічний опис на статті, опубліковані у серіальних видан­нях наводять у такому порядку: автор, заголовок, джерело публікації, рік видання (число і місяць для газет), номер, випуск, том (для жур­налів та видань, що продовжуються), сторінки, на яких надрукована стаття (крім газет обсягом шість і менше сторінок).

Приклад:

Мазур В. Пріоритети промислової політики // Урядовий кур’єр. – 2010. – 5 грудня.

Штрадт Б., Петрах О. Контролінг у реалізації інформаційної функ­ції // Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. – № 7. – С. 35 – 39.