Тема 10. Реінжиніринг бізнес-процесів

Сутність і необхідність впровадження реінжинірингу бізнес-процесів. Ситуації застосування і умови проведення реінжинірингу. Види реінжинірингу. Бізнес-процеси. Види бізнес-процесів. Учасники бізнес-процесів. Управління бізнес-процесами.

Основні етапи реінжинірингу бізнес-процесів. Проект реінжинірингу бізнес-процесів, особливості його розробки. Створення карти процесу. Інструментарій реінжинірингу бізнес-процесів. Принципи реінжинірингу бізнес-процесів. Методи вдосконалення процесів. Управління змінами в реінжинірингу бізнес-процесів.

Тема 11. Зміни у стратегії підприємства

Взаємозв’язок стратегії підприємства і стратегічних змін. Форми стратегічних змін: трансформація, реструктуризація, реорганізація. Сутність реструктуризації. Причини реструктуризації. Методи і засоби реструктуризації. Форми реструктуризації: удосконалення, перебудова, реінжиніринг. Проблеми і фактори успіху реструктуризації. Основні етапи реструктуризації. Форми реорганізації злиття, поглинання, приєднання, поділ, виділення, перетворення.

Загальні стратегії розвитку підприємства: стратегії зростання, стабілізації, скорочення, комбіновані стратегії. Стратегія інтенсивного зростання і специфіка змін, обумовлених нею. Інтеграційні процеси та зміни. Мотиви інтеграції. Форми успіху і провали інтеграції. Форми об’єднань. Процеси диверсифікації і зміни. Причини диверсифікації. Фактори успіху і провалу диверсифікації. Способи диверсифікації.

Підходи до управління реалізацією стратегічних змін фірми. Стратегії впровадження змін залежно від стану підприємства: випереджаюча стратегія, стратегія розвитку, стратегія оптимізації, стратегія перебудови, стратегія скорочення і розпродажу. Вибір стратегії.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Модуль 1. Концептуальні основи та процес управління змінами

Тема 1. Природа, джерела та необхідність проведення змін

Алгоритм вивчення теми

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

Розгляд цієї теми доцільно розпочати з особливостей діяльності вітчизняних підприємств в ринкових умовах господарювання.

Вивчення організаційних змін як окремого направлення управлінської науки почалося після Другої світової війни, коли внаслідок зміни характеристик споживання, появи нових технологій і нових ринків з'явилася потреба в адаптації компаній до нових умов середовища, і проблема успішної реалізації змін потрапила в поле зору багатьох керівників і вчених.

Більшість ранніх робіт були сконцентровані на процесній складовій змін, а точніше, на найбільш ефективних методах впровадження перетворень і подолання опору персоналу. На думку ряду авторів протягом декількох десятиліть в організаційній науці домінувало розуміння процесу організаційних змін «за К. Левіном». Запропонована соціальним психологом Куртом Левіним в 1951 р. трьохетапна схема «розморожування - зміна - замороження» і сьогодні залишається найбільш поширеним загальним «рецептом» по впровадженню змін в організації.

Подальші напрями досліджень в спробі визначити які-небудь орієнтири у всьому різноманітті організаційного змін логічно привели до створення різних класифікацій цього феномена. Більшість з них так чи інакше спирається на розмежування між інкрементальними і радикальними (еволюційний і революційними, кумулятивними і дискретними) змінами.

Слід звернути увагу на те, що під управлінням організаційними змінами розуміється цілеспрямована діяльність органів управління організації в інтересах реалізації планів її поновлення. Об'єктом управління стає в даному випадку процес оновлення організації.

Управління змінами є предметом діяльності тих співробітників організації, хто відповідає за її тривалий успіх.

Оновлення організації здійснюється з метою виживання та розвитку. При цьому, як правило, вирішуються одночасно наступні завдання:

- адаптація організації до мінливих умов внутрішнього і зовнішнього середовища (антикризове управління; підвищення ефективності функціонуючої організації);

- формування організації за проектом в міру її розвитку.

Зверніть увагу на теорії пояснення джерел змін: екстерналіську теорію, теорію іманентних змін та інтегральну теорію.

Зосередьте увагу на чотирьох типах змін всередині організації: зміни в товарах і послугах; зміни в стратегії і структурі; зміни в культурі організації; зміни в технології. У кожної організації є неповторний набір товарів, послуг, стратегії, структури, культури і технологій, які можна ефективно використовувати для підвищення конкурентоспроможності.