
- •Тематичний план дисципліни для студентів денної форми навчання спеціальності 8.03060101 «Менеджмент організацій та адміністрування»
- •Тематичний план дисципліни для студентів денної форми навчання спеціальності 7.03060101 «Менеджмент організацій та адміністрування»
- •Тематичний план дисципліни для студентів заочної форми навчання спеціальності 8.03060101 «Менеджмент організацій та адміністрування»
- •Тематичний план дисципліни для студентів заочної форми навчання спеціальності 7.03060101 «Менеджмент організацій та адміністрування»
- •Навчальна програма дисципліни Модуль 1. Концептуальні основи та процес управління змінами
- •Тема 1. Природа, джерела та необхідність проведення змін
- •Тема 2. Види змін
- •Тема 3. Керівництво і лідерство в управлінні змінами
- •Тема 4. Моделі управління змінами
- •Тема 5. Підготовка до змін та їх планування
- •Тема 6. Механізм реалізації змін. Контроль
- •Тема 7. Управління опором змінам
- •Модуль 2. Підходи і методи управління змінами
- •Тема 8. Традиційні і сучасні методи управління змінами
- •Тема 9. Організаційний розвиток
- •Тема 10. Реінжиніринг бізнес-процесів
- •Тема 11. Зміни у стратегії підприємства
- •Тема 1. Природа, джерела та необхідність проведення змін
- •Термінологічний словник
- •Практичне завдання 2
- •Практичне завдання 2
- •Тести для контролю знань студентів
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Теми рефератів
- •Тема 2. Види змін Алгоритм вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Практичне завдання 2
- •Практичне завдання 3
- •Тести для контролю знань студентів
- •Тема 3. Керівництво і лідерство в управління змінами
- •Термінологічний словник
- •Практичне завдання 2
- •Практичне завдання 3
- •Тести для контролю знань студентів
- •Тема 4. Моделі управління змінами
- •Термінологічний словник
- •Практичне завдання 2
- •Тести для контролю знань студентів
- •Тема 5. Підготовка до змін та їх планування
- •Термінологічний словник
- •Практичне завдання 2
- •Практичне завдання 3
- •Практичне завдання 4
- •Тести для контролю знань студентів
- •Тема 6. Механізм реалізації змін. Контроль
- •Термінологічний словник
- •Тести для контролю знань студентів
- •Тема 7. Управління опором змінам
- •Термінологічний словник
- •Практичне завдання 2
- •Практичне завдання 3
- •Тести для контролю знань студентів
- •Тема 8. Традиційні і сучасні методи управління змінами
- •Термінологічний словник
- •Практичне завдання 2
- •Тести для контролю знань студентів
- •Практичне завдання 2
- •Практичне завдання 3
- •Практичне завдання 4
- •Тести для контролю знань студентів
- •Тема 9. Організаційний розвиток
- •Термінологічний словник
- •Практичне завдання 2
- •Практичне завдання 3
- •Практичне завдання 4
- •Тести для контролю знань студентів
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Теми рефератів
- •Тема 10. Реінжиніринг бізнес-процесів Алгоритм вивчення теми
- •Термінологічний словник
- •Практичне завдання 2
- •Практичне завдання 3
- •Тести для контролю знань студентів
- •Практичне завдання 2
- •Практичне завдання 3
- •Тести для контролю знань студентів
- •Тема 11. Зміни у стратегії підприємства
- •Термінологічний словник
- •Практичне завдання 3
- •Тести для контролю знань студентів
- •Практичне завдання 2
- •Практичне завдання 3
- •Практичне завдання 4
- •Тести для контролю знань студентів
- •Практичне завдання 2
- •Тести для контролю знань студентів
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Теми рефератів
- •Індивідуальне навчально-дослідне завдання для самостійної роботи студентів та методичні рекомендації щодо його виконання
- •Система нарахування балів при вивченні дисципліни
- •Критерії підсумкового контролю результатів вивчення дисципліни
- •Порядок і критерії оцінювання знань студентів
- •Перелік питань, що виносяться на модульний контроль Модуль 1
- •Тема 1. Природа, джерела та необхідність проведення змін
- •Тема 2. Види змін
- •Тема 3. Керівництво і лідерство в управлінні змінами
- •Тема 4. Моделі управління змінами
- •Тема 5. Підготовка до змін та їх планування
- •Тема 6. Механізм реалізації змін. Контроль
- •Тема 7. Управління опором змінам
- •Модуль 2 Підходи і методи управління змінами
- •Тема 8. Традиційні і сучасні методи управління змінами
- •Тема 9. Організаційний розвиток
- •Тема 10. Реінжиніринг бізнес-процесів
- •Тема 11. Зміни у стратегії підприємства
- •Приклад завдання проміжного тестового контролю
- •Приклад завдання поточного модульного контролю Модуль 1. Концептуальні основи управління змінами
- •Рівень в
- •Рівень а
- •Модуль 2. Підходи і методи управління змінами
- •Рівень в
- •Рівень а
- •Перелік використаної літератури Основна
- •Додаткова
Практичне завдання 3
Розгляньте ситуацію та дайте відповіді на такі питання: які причини змусили Робін Гуда замислитися над станом своєї «організації»? Який стиль управління використовує Робін? Яких компетенцій та навичок як менеджеру зі змін йому не вистачає?
Повстання йшло другий рік проти Нотінгемського шерифа. Була весна. Робін Гуд вирішив прогулятися у Шервудському лісі. Він ішов і обдумував свій успіх, стан своїх сил, недавні дії шерифа та можливості, які стали перед ним.
Повстання проти шерифа розпочалося з особистого протистояння, воно зародилося з конфлікту між Робіном та шерифом з його адміністарцією. Однак, виступивши проти один на один, Робін навряд чи міг досягти успіху. Саме тому, він почав шукати спільників, людей скривджених та з загостреним відчуттям несправедливості. Пізніше він почав приймати усіх, хто до нього приєднувався, задаючи при цьому лише декілька питань та вимагаючи лише одного – бажання служити. Сила, як він вважав, полягає в кількості.
Перший рік пройшов під знаком перетворення групи людей в дисципліновану команду, яку об’єднувало вороже ставлення до шерифа та бажання жити поза законом. Команда була організована дуже просто. Робін мав всю владу, приймаючи усі важливі рішення. Окрім завдання він делегував своїм лейтенантам повноваження. Вілл Скарлет відповідав за розвідку. Його основним завданням було перетворитися на тінь шерифа, щоб упереджувати кожний їх наступний крок. Він також збирав інформацію про пересування багатих купців та збирачів податків. Маленький Джон повинен був підтримувати дисципліну серед людей Робіна та забезпечувати відповідність навичок людей вимогам їх професій. Шерлок відповідав за фінанси. Він конвертував здобич в гроші, ділив їх між співучасниками та знаходив надійні місця для переховування спільних коштів, що залишилися. І, нарешті, Мук, син Міллера, мав надзвичайно складне завдання забезпечувати усім необхідним постійно зростаючу команду «лісових жителів».
Збільшення команди завжди задовольняло Робіна, але, разом з тим, було і причиною його стурбованості. Слава про його «лісових жителів» швидко поширювалась, нові рекрути вливалися в організацію з усіх куточків Англії. В міру зростання команди їх маленьке лісове сховище перетворювалось на великий військовий табір. Між рейдами люди валяли дурня, граючи в ігри та нічого не роблячи. Моральний дух спадав, все важче було підтримувати дисципліну. «Чому?» – задавався питання Робін і сам собі відповідав: «Я не знаю і половини людей, якими я зараз керую».
Зі зростанням угрупування зменшувалися і можливості прокормитися, які завжди надавав ліс, що їх оточував. Дичини ставало все менше, і все більше треба було розраховувати на постачання з навколишніх сіл. Витрати пов’язані з закупівлею їжі, виснажували фінансові можливості організації, та ще й саме у той момент, коли надходження почали зменшуватися. Ті, хто мав, що втрачати, подорожуючи, почали обходити ліс десятою дорогою. Для них це, звичайно, було дорого та незручно, та все ж краще, ніж залишатися взагалі без нічого.
Робін був впевнений, що настав час, коли потрібно змінити політику «лісових жителів», а саме: замість конфіскувати товари у купців, які проїжджали через ліс, брати з них фіксоване мито за транзит. Його лейтенанти виступали категорично проти такої ідеї. Вони гордилися знаменитим лозунгом: «Грабуй багатих, віддавай бідним». «З іншого боку, – казали вони, – фермери та міські жителі це найкращі союзники. Як ми зможемо розраховувати на їх допомогу в нашій боротьбі проти шерифа, якщо ми їх теж почнемо обкладати митом за транзит?».
Робін думав про те, як довго ще «лісові жителі» зможуть використовувати методи, що і в ранні дні свого існування. Шериф ставав все сильнішим та краще організованим. Зараз він вже мав гроші та людей і починав турбувати його людей, намагаючись визначити їх слабкі місця. Плин подій почав змінюватись на користь «лісових жителів». Робін відчував, що необхідно зробити якісь рішучі кроки до перемоги ще до того, як шериф отримає шанс нанести смертельний удар. «Але як це зробити?» – питав він сам себе.
Робін часто мріяв про можливість вбити шерифа, але шанси зробити це – все зменшувалися. Крім того, вбивство шерифа могло б задовольнити його особисте прагнення помсти, але ніяк не могло виправити загальну ситуацію. Робін сподівався, що постійна атмосфера загрози та нездатність збирати податки рано чи пізно призведуть до усунення шерифа з його посади. Але навпаки, шериф міг скористатися своїми політичними зв’язками та отримати підтримку. Він мав могутніх друзів при королівському дворі та користувався повагою регента, принца Джона.
Принц Джон був непостійним та порочним. Його з’їдала власна непопулярність в народі, який хотів повернути на трон ув’язненого Короля Ричарда. Він жив у постійному страху перед баронами, які надавши йому регентство, зараз вже почали сумніватися, чи віддавати йому трон. Декілька баронів навіть почали заколот з метою визволення Ричарда Левове Серце з австрійської тюрми. Робіна вони теж запросили приєднатись до заколоту в обмін на амністію. Це була небезпечна пропозиція. Одна річ провінційне розбійництво, інша – інтриги королівського двору. Шпигуни принца Джона були всюди. Якщо план провалиться, переслідування стане безжалісним, а покарання – неминучим і швидким.
…Звук горну, що закликав до вечері, відволік Робіна від його думок. У повітрі стояв запах смаженої оленини. Жодного рішення все ще не було прийнято. Робін повернув до табору, обіцяючи самому собі, що він обов’язково зосередиться на цих речах після повернення з завтрашнього походу.