МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут аеронавігації

Кафедра авіоніки

Домашня контрольна робота

З дисципліни : «Основи економічної теорії»

Тема №44: Еволюція теоретичних концепцій ринку праці, зайнятості та безробіття.

Виконав:

Студент АВ-310 (ІАН)

Соломатіна М.Ю.

Перевірив:

Бойко С.Д.

Київ 2013

Зміст

Введення

1.Ринок праці та робочої сили

2. Безробіття

3. Неокласична концепція зайнятості

4.Кейнсіанська концепція зайнятості

5. Регулювання ринку праці

6.Висновок

Використана література

Введення

В даний час у Росії триває складний процес перетворення економіки, в рамках якого відбуваються глибокі перетворення в системі політики зайнятості. Основним напрямком цього процесу є формування ринку праці, який в свою чергу впливає на всю систему відносин зайнятості.

Ринок праці, як і ринок товарів, послуг, житла, цінних паперів, фінансів тощо є складовою частиною ринкової економіки. Більш того, він займає одне з найважливіших місць в економіці, оскільки попит і пропозиція на ринку праці визначають перелив робочої сили між сферами зайнятості, а також чисельність зайнятих працівників.

Раніше політика управління трудовими ресурсами відштовхувалася не від інтересів людини, а від потреб, визначених загальною спрямованістю економіки. Вона була підпорядкована завданням подолання браку кадрів, вишукування додаткових джерел робочої сили для укомплектування зростаючого числа робочих місць. При цьому на підприємствах і в організаціях мало місце збільшення управлінського і допоміжного персоналу.

Перехід до ринкової економіки призвів до великих змін у використанні трудових ресурсів. А відсутність економічно обгрунтованої політики зайнятості в перехідний період, а також слабка, постійно змінюється і суперечлива законодавчо-правова база не в змозі була прискорити становлення та розвиток ринку праці в Росії. У цих умовах дослідження політики зайнятості, її сутності, місця і ролі ринку праці, розробка конструктивних пропозицій щодо її реформування, набуло всебічне значення - економічне, соціальне і політичне. І першорядна роль у процесі становлення ринку праці на новий рівень відводиться державі, так як без втручання держави в ринкові механізми розподілу і формування трудових ресурсів не обходиться жодна країна.

1. Ринок праці та робочої сили

1.1 Поняття ринку праці та робочої сили

Ринок праці - сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу специфічного товару - робочої сили, ринок, на якому відбувається обмін праці на заробітну плату.

На ринку праці формуються попит, пропозиція і ціна на робочу силу і, отже, на трудові послуги. Суб'єктами економічних відносин на ринку праці виступають, з одного боку, підприємці - великі монополії, середні і дрібні бізнесмени, держава, а з іншого - окремі працівники чи їхні асоціації (профспілки). Складаються на ринку праці ціни являють собою ставки заробітної плати, що є грошовою формою вартості робочої сили. Кон'юнктура ринку праці характеризується співвідношенням між вільними робочими місцями і незайнятими і шукають роботу працездатними громадянами. Разом з іншими видами ринку ринок праці утворює економічну систему ринкового механізму. Причому ринок праці займає центральне становище в структурі ринкового господарства, виступає свого роду основою, на якій будується вся ринкова система, так як без ринку праці практично немислимо оптимальне функціонування і розвиток ринкової економіки.

У макроекономіці розрізняють національний і світовий ринки праці. Перший діє в економіці країни в цілому, другий - у світогосподарських масштабах і існує у формі міжнародної трудової міграції.

Ринок праці, будучи одним з провідних компонентів загальноекономічного ринкового механізму, виконує специфічну функцію розподілу і перерозподілу трудових ресурсів за сферами, галузями, регіонами, професіями, спеціальностями, кваліфікації згідно дії закону попиту і пропозиції. Ринок праці по багатьом принципам механізму свого функціонування являє собою ринок особливого роду, що має ряд істотних відмінностей від інших товарних ринків. Регуляторами ринку праці є фактори не тільки макро-і мікроекономіки, а й соціально-економічні та соціально-психологічні, не завжди мають відношення до заробітної плати. Динаміка ринку праці характеризується багатьма особливостями, основними з яких є:

1. На відміну від інших факторів виробництва продуктивність праці найманих працівників може значно змінюватися в залежності від того, наскільки оптимально організований процес праці, а також від рівня особистої зацікавленості працівників у роботі.

2. Робота, як правило, проводиться колективами працівників, які незалежно один від одного визначають для них норми виробітку.

3. На ринку праці зустрічаються власник умов виробництва (засобів виробництва) і власник робочої сили, між якими йде торг щодо купівлі не самого власника робочої сили, а конкретного виду праці (праці кухаря, слюсаря, інженера і т.д.), а також умов і тривалості використання працівника.

4. Характерною рисою ринку праці є постійне перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї.

5. На ринку праці відбувається конкурентна боротьба між працівниками за вільні робочі місця. У цій боротьбі перемагає той, хто може забезпечити своєю працею власнику капіталу більше прибутку.

Динаміка ринку праці залежить від співвідношення двох його елементів:

· Ринкового попиту на робочу силу;

· Ринкового пропозиції робочої сили.

Перший елемент ринку праці являє собою суму обсягів попиту на ресурси праці всієї економіки країни за будь-якої ціною на ці ресурси.

Другий елемент ринку праці є сумою обсягів пропозиції ресурсів праці всієї чисельності працівників у країні при кожній можливій ціні на них.

Факторами ринкового попиту на робочу силу і, отже, на ресурси праці є:

а) величина попиту на товари та послуги, вироблені працівниками, так як попит на будь-який ресурс, в тому числі і на ресурси праці, зроблений від попиту на блага, що випускаються ними;

б) рівень цін на ресурси праці, тобто рівень заробітної плати;

в) ступінь заміни капіталу працею у процесі виробництва;

г) фаза економічного циклу: у фазі підйому попит на трудові послуги зростає, у фазі спаду - скорочується;

д) що склалася економічна кон'юнктура, яка збільшує або

скорочує попит на трудові послуги;

з) науково-технічний прогрес, який, з одного боку, створює передумови для вивільнення частини працівником або висуває до них нові вимоги (за їх структурі і якості), що супроводжується скороченням зайнятості, а з іншого - викликає попит на працівників нових професій і спеціальностей ;

ж) ситуація, при якій об'єднання роботодавців діють як монопсонії при покупці трудових послуг, обмежуючи попит на них для зниження ставок заробітної плати.

Факторами, що впливають на зростання пропозиції трудових послуг, є:

а) демографічні фактори (народжуваність, смертність, природний приріст, половозростная структура), які спричиняють чисельність населення;

б) рівень економічної активності різних демографічних і етнічних груп трудових ресурсів. Залучення жінок у надання трудових послуг значно збільшило пропозицію робочої сили на ринку праці;

в) пенсійний вік: більш ранній вихід на пенсію скорочує обсяги пропозиції трудових ресурсів, і, навпаки, більш пізній вихід на пенсію збільшує обсяги пропозиції трудових послуг;

г) імміграція працездатного населення. У США в 80-і рр.. XX ст. на частку імміграції в прирості населення країни припадало 39%, у першій половині 1990-х рр.. ці обсяги збереглися. До Росії в 1990-1999 рр.. в'їхало тільки ізбившіх республік СРСР 7517 тис. осіб. Окрім офіційно зареєстрованих іммігрантів багато сотень тисяч іммігрували нелегально;

д) мобільність у зміні роду занять, що залежить як від рівня професійно-кваліфікаційної підготовки працівників, так і від можливості їх перепідготовки;

е) тривалість робочого дня, від якої залежить прагнення до понаднормової роботи;

ж) дії профспілок як монопольних продавців трудових послуг, які обмежують пропозиції з метою підвищення ставок заробітної плати;

з) можливість інших джерел отримання доходу, крім заробітної плати, що веде до скорочення пропозиції праці;

і) прийнятність умов праці при виборі місця роботи.

У результаті взаємодії попиту на працю і її пропозиції встановлюються ставки заробітної плати. На макрорівні завжди відбувається конфлікт між працею і капіталом у розподілі національного доходу. Отже, ринок праці недосконалий, оскільки, наприклад, повна зайнятість передбачає наявність так званої «природного безробіття», що виникає внаслідок перевищення пропозиції праці над попитом на нього.

Розрізняють дві основні функції ринку праці:

а) економічну;

б) соціальну.

Сутність економічної функції ринку праці полягає в забезпеченні оптимального процесу відтворення працездатного населення. Соціальна функція ринку праці полягає в забезпеченні високого рівня життя і якості працівників та їх сімей.

Робоча сила: а) здатність людини до праці; б) сукупність фізичних і розумових здібностей людини, які використовуються ним у процесі виробництва життєвих благ; в) загальна кількість працівників у країні; г) частину населення, що включає зайнятих, самозайнятих і шукають роботу (безробітні ).

Реально робоча сила функціонує, розвивається і збагачується в процесі трудової діяльності людини. Соціально-економічні умови функціонування робочої сили знаходяться в безпосередній залежності від способу з'єднання виробника до умов виробництва.

Половозрастная та професійно-кваліфікаційна структура робочої сили, як і її чисельність, істотно впливають на трудовий потенціал країни. У тих країнах, де частка працівників у молодому віці значна, є широкі можливості їх перекваліфікації, що є найважливішою перевагою з точки зору впровадження досягнень науково-технічного прогресу.