- •1. Мета і завдання курсу омз
- •2. Інфекційні захворювання. Їх загальна характеристика. Імунітет.Профілактика.
- •3.Інфекційні захворювання органів дихання: грві, грип, дифтерія. Причини, симптоми та профілактика.
- •4. Інфекційні захворювання органів дихання: ангіна, туберкульоз. Причини, симптоми та профілактика.
- •5. Кишкові інфекції: дизентерія, сальмонельоз. Причини, симптоми та профілактика.
- •6. Кишкові інфекції – вірусні гепатити.
- •7. Кров'яні інфекції: снід. Причини, ознаки та профілактика сніду
- •8. Дитячі інфекції: кір, краснуха. Причини, симптоми та профілактика.
- •11. Травми. Види травматизму. Причини. Профілактика.
- •9. Дитячі інфекції: вітряна віспа, скарлатина. Причини, симптоми та профілактика
- •10. Дитячі інфекції: коклюш, паратит. Причини, симптоми та профілактика.
- •12..Забиття. Розтяг зв'язкового апарату. Вивих. Причини. Симптоми. Перша допомога.
- •14. Перегрівання. Ознаки. Перша допомога.
- •16. Невідкладна допомога при зупинці серця та дихання.
- •17. Переломи кісток. Симптоми. Надання першої медичної допомоги при переломах кінцівок.
- •19. Відмороження. Ступені відмороження. Перша допомога при різних ступенях.
- •20. Електротравми. Причини. Симптоми. Пед. Доп.
- •21.Утоплення. Пмд при утопленні
- •23. Переохолодження. Ознаки. Перша допомога.
4. Інфекційні захворювання органів дихання: ангіна, туберкульоз. Причини, симптоми та профілактика.
Ангіна— гостра інфекційна хвороба з групи інфекцій дихальних шляхів, що характеризується гарячкою, явищами інтоксикації, запальними змінами мигдаликів піднебіння і регіонарних лімфатичних вузлів. Симптоми:
Підвищення температури (39 – 40); Різкий та сильний біль в горлі; Слабкість, головний біль, нездужання; Збільшення лімфатичних вузлів; Біль в мязах та кінцівках
Профілактика:
Дизенфекція; Ізоляція хворого, постільний режим(6-8днів); Загартування організму; Уникати переохолодження
Правильне, здорове харчування; Пити багато води
Сан.-просвітна робота з дітьми; гігієна
Туберкульоз - інфекційне захворювання, що викликає запальний процес, який супроводжується утворенням дрібних горбиків переважно в легенях та лімфатичних вузлах. Хвороба має схильність до хронічного перебігу.Збудник:особливі мікроби - мікобактерії, ще туберкульозні палички, або палички Коха. Зараження двояке: повітряно-крапельне (найнебезпечніше) і повітряно-пилове. Туберкульозний процес розвивається через 3-8 тижнів після проникнення мікобактерій туберкульозу в легеневу тканину.
Туберкульозні палички вражають органи дихання (легені, бронхи, гортань), кишечник, сечостатеві органи, кістки, шкіру тощо.
Симптоми: 1. Кашель упродовж трьох і більше тижнів. 2.Кровохаркання. 3. Біль у грудній клітці. 4. Погіршення апетиту. 5. Зниження маси тіла.6. Втома і слабість.7. Лихоманка субфебрильна температура ( 37 – 37,3) .8. Потіння вночі. 9. Задишка.
Туберкульоз поділяють на первинний і вторинний. До первинного туберкульозу належать ті клінічні форми туберкульозу, які виникають унаслідок первинного зараження, первинного зіткнення організму’ з туберкульозною інфекцією. Вторинний туберкульоз виникає після первинного і розвивається на тлі природного імунітету, внаслідок реактивації інфекції, яка в знаходилась у залишкових вогнищах.
Загальна профілактика:
Для запобігання туберкульозу, окрім специфічної профілактики, яку здійснюють працівники протитуберкульозних установ, необхідно дотримуватись здорового способу життя, не зловживати алкоголем, курінням. Дотримуватись правил праці та відпочинку, санітарно-гігієнічних умов. У приміщенні має бути свіже чисте повітря. Їжа повинна бути збалансована. Варто також уникати стресових, конфліктних ситуацій.
Специфічна профілактика:
Вакцинація, проведення дезінфекцій у приміщеннях, карантинні заходи в дитячих садках, школах, лікарнях це застосування протитуберкульозних препаратів з метою попередження туберкульозу в осіб, які мають великий ризик захворювання на нього.
5. Кишкові інфекції: дизентерія, сальмонельоз. Причини, симптоми та профілактика.
Дизентерія - загальне інфекційне захворювання, що викликається дизентерійними бактеріями і протікає з переважним ураженням слизової оболонки товстого кишечника. Захворювання клінічно проявляється загальним нездужанням, болями в животі, частим рідким проносом, який в типових випадках містить домішки слизу і крові і супроводжується помилковими позивами.
Джерелом інфекції є хворі на гостру і хронічну дизентерію, а також бактеріовиделітелі. Способи передачі дизентерії
Факторами передачі служать харчові продукти, питна вода і мухи. Збудники можуть передаватися і через брудні руки.
Види дизентерії, симптоми
Дизентерію прийнято поділяти на гостру і хронічну. Гостра дизентерія триває від декількох днів до трьох місяців, захворювання з більш тривалим перебігом розглядається як хронічне.
Легка форма гострої дизентерії. Інкубаційний (прихований) період, як і при інших формах дизентерії, зазвичай триває 2-5 днів, але може скорочуватися до 18-24 годин. У хворих з'являються помірні болі в низу живота, переважно зліва, можуть бути тягнуть болі в області прямої кишки. Стілець частий, від 3-5 до 10 разів на добу, з домішками слизу, іноді крові. Температура тіла нормальна або злегка підвищена.
Середня форма. У більшості випадків в першу чергу виникають переймоподібні болі в низу живота, в основному ліворуч. Частота стільця (хворобливого, рідкого, з домішками слизу і крові) коливається від 10-15 до 25 разів на добу і може наростати протягом перших двох діб. В цей же час з'являється головний біль, підвищується температура, яка тримається 2-5 днів, досягаючи 38-39С. Тривалість підвищення температури тіла не більше 2-3 днів.
Важка форма гострої дизентерії характеризується наявністю гострої клінічної картини. Захворювання починається бурхливо, хворі в основному скаржаться на сильні переймоподібні болі в животі, відзначається частий рідкий стілець, слабкість, висока температура тіла, нерідко нудота і блювота. Стілець дуже частий, з домішкою слизу, крові, іноді гною. Різко прискорений пульс, спостерігається задишка, артеріальний тиск знижений. Захворювання може тривати до 6 тижнів і при несприятливому перебігу переходить в хронічне.
Профілактика дизентерії
Профілактика дизентерії пов'язана в першу чергу з санітарно-гігієнічними заходами. Санітарний нагляд за харчовими промисловими підприємствами, молочно-товарними фермами, підприємствами громадського харчування. Контроль санітарного благоустрою дитячих дошкільних установ, громадських і житлових установ. Санітарний нагляд за питним водопостачанням, харчуванням населення. Мета всіх перерахованих заходів - попередження передачі всіх кишкових інфекцій. Велике значення в цьому зв'язку надається санітарно-освітньої роботи. Особиста профілактика зводиться до ретельного дотримання правил особистої гігієни. Одним словом, дизентерія - хвороба брудних рук! Частіше мийте руки з милом, бийте мух!
Сальменолоз— інфекційне захворювання, що передається, в більшості випадків, з їжею (96–98%), а також контактно - побутовим шляхом, який переважає серед дітей раннього віку, осіб похилого і старечого віку та дуже ослаблених. Викликається різними мікробами роду сальмонел.
Збудник – сальмонелла.
Джерелом інфекції можуть бути тварини, птахи, люди, хворі на сальмонельоз або здорові бактеріоносії; найчастіше велика рогата худоба, свині, свійська водоплавна птиця, кури, у кишках яких з великою постійністю містяться сальмонели.
Інкуб. Період – 8 – 36 год.
Профілактика:
* догляд за дом. тваринами, виконання всіх сан гігієн.. вимог
* м'ясо, птицю, яйця вживати в їжу тільки після термічної обробки; * качині і гусині яйця використовувати тільки в тісто; * не годувати сирими курячими яйцями маленьких дітей; * кашу або пюре, в які добавляють молоко чи жовтки, неохідно прокип'ятити; * для готових та сирих продуктів використовувати окремий посуд, дощечки для нарізування; * молоко перед вживанням кип'ятити, особливо яке придбане на стихійних ринках; * продукти, які швидко псуються (варені ковбаси, м'ясні салати, молочні продукти та ін.) зберігати в холодильниках при температурі не вище 8°С; * дотримуватись правил особистої гігієни, уважно стежити за гігієною маленьких дітей, мити руки, по можливості харчуватися в місцях передбачених для цього.
