
- •1. Об’єкт, предмет і зміст суспільної географії на сучасному етапі її розвитку.
- •2. Категорія простору у суспільній географії
- •3. Поняття про територіальну організацію суспільства
- •4. Завдання суспільної географії на сучасному етапі
- •5. Система методів суспільної географії
- •6. Внесок с. Рудницького у національну географію
- •7. Внесок проф.. Кубійовича у національну географію
- •8. Періодизація розвитку географічної науки
- •9. Київська географічна школа
- •10. Львівська географічна школа
- •11. Обгрунтувати раціональну структуру промислового виробництва України
- •12. Розкрити сутність структури господарства за квеДом
- •13. Поняття про інветисційну привабливість території
- •14. Обєкт і предмет соціології як науки
- •15. Розвиток соціології у 19-20ст.
- •16. Соціологія особистості
- •17.Зміст понять «твк» і «кластер»
- •23. Проблеми динаміки віково-статевої структури населення
- •24. Міжрегіональні і світові міграції населення
- •25.Поняття про світове господарство
- •26. Компоненна та геопросторова структура світового господарства
- •27. Проблеми геопросторової організації світового господарства на сучасному етапі його розвитку
- •28. Географічні проблеми єс
- •29. Суспільно-географічна типологія країн світу
- •52. Об’єкт, предмет, завдання і структура ландшафтознавства та його місце у системі наук.
- •53. Поняття про географічний ландшафт і його структуру.
- •54. Природні компоненти, елементи і фактори та їх роль у ландшафтотворенні.
5. Система методів суспільної географії
Метод науки має місце, так само, як і об’єкт науки та предмет. Усі методи суспільної географії між собою пов’язані. Вони утворюють систему. Вчення про особливості застосування окремого методу чи системи методів –це методика. Алгоритм – якщо сукупність строго послідовна від початку дослідження до одержання результатів. Головна вимога до методі у суспільні й географії, окрім націленості, детермінованості, результативності, надійності, ясності, економічності , це відповідність методу об’єктові дослідження і рівню пізнання. Філософські принципи, що застосовуються руху і розвитку, історизму, причинності, сходження від абстрактного до конкретного, взаємозв’язку.
Групи методів суспільної географії: філософські, загальнонаукові, конкретнонаукові. Філософський метод є всезагальним, бо застосовується у всіх науках. Загальнонаукові методи є традиційні та сучасні (модерні). Традиційні: спостереження, аналіз і синтез, індукція та дедукція, узагальнення та абстрагування, порівняння та аналогія. Порівняльним методом успішно замінюють метод експерименту. Порівняння –пошук спільних та відмінних рис географічних об’єктів. Порівняльно-історичний метод –коли одну і ту ж систему досліджуємо у різні періоди. Деякі методи мають свою конкретизацію, наприклад метод спостереження у географії, геології і біології конкретизується як польовий. Абстрагування часто виступає як метод генералізації –усунення під час дослідження другорядних властивостей. Модерні: моделювання, системний, формалізація, аксіоматико-дедуктивний. Моделювання здійснюємо, коли досліджуємо об’єкт не в натурі, а через модель. Моделлю у географії може бути план, карта, графік, копія, матриця та ін. модель є аналогом до досліджуваного об’єкта. Є два типи моделей - предметні (натурні, фізичні та електронні)і знакові (образно-знакові –карта, аерознімок та формально-знакові – математичні, статистичні та ін.). Формалізація – вивчення обєтів шляхом відображення їхнього змісту, структури, форми у знаковому вигляді, з допомогою штучних мов. Наприклад, математичне моделювання. Системний підхід –обєкт як система, ознаки системи: цілісність, склад. з множини елементів, вони пов’язані, має над системи, виконує властиву їй функцію, елементи формують підсистеми і т.д. Системний підхід буває двох видів: системного аналізу та системного синтезу. Ідеалізація – метод, що включає також абстрагування, моделювання та аналогію. Ідеальні моделі у суспільній географії – це ідеальне місто Н. Блажко, ідеальний ландшафт Б. Родомана (у вигляді шестикутної зірки), ідеальний енергопромисловий цикл тощо. А-д. метод базується на на визначенні аксіом.
Конкретно наукові методи: картографічний метод –складання картографічних моделей та одержання інформації із готових шляхом їх аналізу та перетворення . Карта, як образно-знакова модель має властивості: двовимірність мови, синоптичність, умовний знак –код. Конкретне дослідження передбачає складання тематичних карт. Є два етапи картографічного моделювання: перший – складання карт, атласів, серій карт і т.д. Для карти важлива науковість, 2-ий: використаннч карт для одержанняноовї інформації через зчитування. Польові дослідження – різні способи його застосування: суцільний, вибірокий, маршрутний. Це міждисциплінарний метод. У сусп. географії найчастіше досліджують симплекси – це с.г., пром., транспортн. підприємства, заклади сфери послуг або первинних форм територіального зосередження суспільства - населених пунктів, промислових кущів, вузлів і т.д. Дистанційні методи – одержання наукових висновків шляхом аналізу і синтезу аерокосмічн. знімків. Під час дистанційного фотографування земної поверхні відбувається генералізація інформації Обсяг зафіксованої інформації залежить від висоти знімання. Метод ААА –аналіз аналогових ареалів-вивчення подібних об’єктів шляхом їх порівняння, коли знання про один з них є достовірним. В основі –метод порівняння. Вивчаються перше- риси спільності, друге –риси відмінності. Балансовий метод –баланс трудових ресурсів, міграційний баланс, балнси палива, транспортний балан, баланс прибуктів та видатків населення. Спеціальні методи: галузевий підхід засіб вивчення компонентної структури ТВК регіону чи національного комплексу, є міжгалузевий метод-окрема галузь трактується як компонент міжгалузевого комплексу. Міжгалузевий комплекс – це сукупність кількох галузей, пов’язаних за функцією, використанням ресурсів або за розв’язанням певної територіальної проблеми. Метод енерговиробничих циклів(ЕВЦ) - Колосовський –метод призначений для визначення компонентної структури ТВК великих економічних районів з метою їх типізації. ЕВЦ – сукупність виробничих процесів, що послідовно розгортаються у великому економічному районі на основі поєднання певного виду сировини або енергії , починаючи ід їх виготовлення і закінчуючи виробництвом продукції, придатної для кінцевого споживання. Метод ТВК застосовується для изначення функціональної структури економічних районів. Районний метод – районування.