52. Об’єкт, предмет, завдання і структура ландшафтознавства та його місце у системі наук.

53. Поняття про географічний ландшафт і його структуру.

В географії сформовано три розуміння до поняття «ландшафту» - загальне, типологічне, регіональне (індивідуальне). Ландшафт –нім. «ланд» країна, земля, «шафт» –формування. У загальному значені ландшафт – синонім до ПТК; типологічне (30-ті рр.. ХХ ст..) ландшафти - це групи індивідуальних комплексів, що повторюються по території і матеріально не пов’язані між собою. Регіональне розуміння – ландшафт являє собою індивідуальний неповторний ПТК, що характеризується природними властивостями і внутрішньою однорідною будовою. Це трактування стало основою для розробки теорії ландшафтознавства як науки. Ландшафт – індивідуальний природний комплекс, що має межі, є однорідним за походженням та неоднорідний морфологічно. Для ландшафту характерна єдність геологічного фундаменту –приуроченість до морфоструктури (тобто геологічної структури, яка виражена у рельєфі, тобто це ділянка земною кори з специфічною геологічною будовою), однорідність генезису території, єдність кліматичних умов, своєрідна морфологічна будова

Аналіз структури ландшафту включає аналіз його складових, та характер взаємозв’язку між ними, тобто спосіб їх поєднання. Структура ландшафту проявляється у певному просторовому розміщенні його структурних частин, якими є природні компоненти і комплекси нижчого рангу. Структурні частини поєднані і взаємодіють у часі. Це проявляється у сезонних змінах, і найбільше проявляється у рослинному покриві. Поняття структури включає три аспекти:1) вертикальну структуру, 2) горизонтальну структуру, 3) часову структуру. Вертикальна +горизонтальна =просторова структура, отже просторову та часову структуру. Вертикальна структура відображає поєднання природних компонентів ландшафту, в проявляється у вертикальному розміщенні компонентів природи та їх диференціації на генетичні горизонти, якими є генетичні горизонти ґрунтів, яруси рослин. Горизонтальна структура проявляється у просторовому розміщені к межах ландшафтів ПТК нижчих рангів. Часова структура відображає характер взаємозв’язку природних комплексів та природних компонентів в часі і характеризується сезонними змінами міграції речовини та енергії у ландшафті. Наприклад, південніше теплішає швидше, а північніше пізніше, у лісу, те степу різний часовий перебіг процесів.

Вертикальна структура вивчається на рівні фацій, використовується метод профілювання.

54. Природні компоненти, елементи і фактори та їх роль у ландшафтотворенні.

Природні компоненти є структурними частинами географічного ландшафту. Основними критеріями для виділення природних компонентів є: 1) компонентами мають бути матеріальні тіла; 2) вони являють собою певний агрегатний стан речовини; 3) відрізняються хімічним складом; 4) певне функціонування кожного компоненту. За такими критеріями виділяють компоненти - атмосферне повітря, вода, рослинний світ, тваринний світ – це основні компоненти; є похідні – грунт, як результат взаємодії основних компонентів. Природні компоненти складаються із структурних складових –елементів – ГП: конкретні види ГП (вапняки, пісок, мергелі, суглинки, леси та ін.; повітря – повітряні маси,, темп, хім. склад; рослинний покрив – угрупування рослин, окремі види і т. д.)

Компоненти: біотичні та абіотичні. В залежності від формування і виникнення – старші –земна кора – повітряна оболонка –вода—рослини та молодші – наймол.-грунт. За характером поширення: універсальні-поширені по земній кулі, такі як гірські породи і повітряний компонент, та спорадичні: ґрунту і рослин у пустелях немає. Фактори є ведучі –відіграють провідну роль і незалежні: ГП, повітряний компонент; ведомі –вода, рослинний компонент, тваринний, найбільш залежний – грунт.

Роль: від ґрунтової вологи (вода) залежить зволоження і тренованість території, глибина залягання вод, зв'язок із атмосферними опадами впливають на характер фацій; мінералізація, інтенсивність колообігу, руслові води впливають на річкову ерозію, вигляд ландшафту, акумуляція; рослини відіграють роль у регулювані функцій ландшафту

Природні комплекси, що включають всі природні компоненти називаються повними; пустеля, Антарктида- компоненти відсутні – неповними.

Фактори ландшафтотворення – чинники, рушійні сили. Взаємодія між природними компонентами. Компоненти-фактори – це фактори, пов’язані з окремим природними компонентами: літогенні (геологоморфологічні), кліматогенні, гідрогенні, біогенні, грунтові. Вони утворюють ряд від найсильніших до найслабших. ЗК –А –В –Р –Т

55.Морфологія ландшафту.

Морфологія ландшафту -це розділ, що займається вивченням морфологічної структури ландшафту. Морфологічна структура ландшафту – то сукупність ПТК нижчого рівня і характер їх просторового розміщення. Морфологія ландшафту виявляє число ієрархічних рівнів, тобто ступенів морфологічних одиниць

56.Особливості ландшафтної структури гірських країн.

57. Зміст і завдання моніторингу природного середовища та його структура.

Завдання моніторингу – оцінка середовища.

58. Глобальна система моніторингу природного середовища

61. Основні характеристики річкового стоку.

27