• 1,56% Щороку.

Урбанізація - глобальний процес, який охопив усі регіони, усі країни світу (табл. 23). Сьогодні найвищий рівень урбанізації в Північній Амери­ці (79%). Населення міст зростає за рахунок міграції з сільської місцевості (що властиво усім іншим регіонам світу) та притоку мігрантів із інших країн. На другому місці за рівнем урбанізації - Латинська Америка (76%) із помітними внутрішньорегіональними контрастами: Центральна Аме­рика та деякі країни Карибського регіону мають низький рівень урбаніза­ції (Гватемала - 47%, Сент-Люсія - 28%), усі південноамериканські країни, за винятком Гвіани, мають високу частку міських жителів (Уругвай - 93%,

• „феодальне село" - характерне поєднання сільських поселень із неве­ликими містами. При цьому поселення дещо ізольовані, оскільки базою економіки є натуральне господарство, а отже, - самозабезпечуваність;

• урбанізоване розселення формується в доіндустріальну та індустріаль­ну епоху внаслідок поділу праці між сільськогосподарським і промисло­вим виробництвом. Рівень урбанізації високий. Людність багатьох міст перевищує 1 млн осіб, окремих - досягає кількох мільйонів. Відбувається формування міських агломерацій і великих урбанізованих ареалів - мега­лополісів;

• особливий тип розселення, який виникає в постіндустріальну епоху та характеризується досить рівномірним розміщенням населення на давньо- заселених територіях внаслідок деконцентрації населення.

Американський геоурбаніст Дж. Джиббс вважав, що еволюція ур­банізації відбувається поетапно від точкових до ареальних, просторових форм. Згідно з концепцією стадійого розвитку урбанізації Джиббса (1963) у територіальному аспекті урбанізація проходить такі етапи:

• досить рівномірне сільське розселення, детерміноване природними умовами території з окремими містами, що є на стадії зародження, виник­нення;

• збільшення темпів зростання міст, які мають зручне транспортно- географічне розташування;

• формування міських агломерацій, посилення концентрації насе­лення та діяльності в ядрах агломерації, депопуляція в міжагломератив- ному просторі;

• сповільнення зростання міст завдяки стагнації малих'міст, тери­торіальне розширення агломерації за рахунок зростання приміської (пе­риферійної) зони;

• посилення відцентрових потоків із ядер агломерації, деконцентра- ція населення, заселення міжагломера гивних територій уздовж транспор­тних артерій, стагнація історичних центрів.

Просторовий розвиток урбанізації був визначений географією най­давніших міст світу, які фактично стали базовими точками формуван­ня мережі урбанізаційного розселення. Професор Топчієв О.Г. провів паралель між космічними та урбанізаційними процесами: „у пилових туманностях Всесвіту космічні виходи та сила тяжіння „закручували" й „ущільнювали" пилові частки до зірок і планет; можливо, за такими ж законами на певній стадії життєдіяльності людства соціально-еконо­мічне тяжіння створило перші згустки цивілізації у вигляді протоміст, які надалі вже самі сталії центрами тяжіння, навколо яких формувались і формуються „планетарні системи" поселень-супутників" [74, с. 264]. Сьогодні в давньоосвоєних регіонах переважають відцентрові сили, які відображають ареальний характер освоєння території, формування ур­банізованих ареалів унаслідок деурбанізації.

На сучасному етапі урбанізація характеризується такими тенденціями.

По-перше, швидко зростає кількість міського населення та рівень ур­банізації (переважно за рахунок країн, іцо розвиваються).

По-друге, особливо швидко ростуть міста-мільйонери.

По-третє, формуються міські агломерації, людність яких перевищує мільйон осіб, а в багатьох країнах скупчення агломерацій мільйонерів тво­рять мегалополіси.

По-четверте, поряд із процесами урбанізації у розвинених країнах від­буваються процеси субурбанізації. Субурбанізація - це швидкий розвиток приміської зони великих міст, зростання щільності населення та перене­сення сюди деяких видів економічної діяльності з центру агломерації. Рур- банізація - це явище, яке виникає у результаті активних маятникових міг­рацій сільських жителів у великі міста. Його характерні риси - особливий соціальний склад сільського населення, зміна способу життя із сільського на міський, покращення благоустрою сільських поселень тощо. Такі про­цеси відбуваються закономірно, циклічно у такому порядку: урбанізація —* субурбанізація —> деурбанізація та рурбанізація.