Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
№3 Метаболізм та вплив факторів.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
344.06 Кб
Скачать

Патогенність і вірулентність мікроорганізмів

Патогенність – потенційна можливість викликати (при сприятливих умовах) хворобу. Патогенними є всі факультативні та облігатні паразити. Але патогенний мікроб може потрапити в макроорганізм і це не призведе до хвороби. Причини:

  • даний макроорганізм не чутливий до збудника;

  • кількість збудника була недостатньою;

  • ефективно працює імунна система.

  • мікроорганізм – мутант із природно або штучно зміненими властивостями.

Що ж змінюється у збудника хвороби в останньому випадку? Це – здатність до виділення речовин, завдяки яким мікроб отруює хазяїна та розповсюджується в його тканинах. Загальна назва такої здатності – вірулентність, її складові частини отримали назви - токсигенність (виділення отруйних речовин) та інвазивність (розповсюдження з клітини в клітину).

Фактори вірулентностіце молекули або комплекси молекул, які входять до складу конкретних органоїдів патогенного мікроба (капсула, фімбрії та ін.) або виділяються в оточуюче середовище. Вірулентність збудника може збільшуватись чи зменшуватись, що принципово впливає на перебіг, характер та ін характеристики інфекційної хвороби. Зменшення відбувається при тривалому рості на штучних середовищах з додаванням антисептиків або в організмі нечутливих лабораторних тварин., культивуванні при максимальній температурі, дії бактеріофагів. Збільшення настає при дії протеолітичних ферментів мікробів-сапрофітів або тварин, вирощуванні збудника в організмі чутливих тварин.

Характеристика факторів вірулентності.

Власти-вість

Група факторів

Назва фактору

Механізм дії на організм

Токсигенність

Токсини

Ендотоксини

Термостабільні прості і складні білки або гліколіпіди. Отруйність невисока.

Вражають окремі органи та тканини при руйнуванні клітин збудників.

Екзотоксини

Термолабільні протеїни, можуть мати ферментативні властивості. Висока ступінь отруйності.

Виділяються в навколишнє середовище. Вибірково вражають окремі органи та тканини.

Інвазивність

Мікробні ферменти Збільшення проникності тканин. Розповсюдження збудника в різних тканинах

Гиалуронідаза

.

Розщеплення речовин шкіри, підшкірної та міжмязевої речовини

Фібринолізин

Розжиження згустків крові

Нейрамінідаза

Розщеплення поверхневіх структур епітеліальних клітин, розжиження секретів (ніс, кишесник)

ДНК-аза

Розщеплення ДНК зруйнованих лейкоцитів.

Колагеназа

“Розплавлення” мязевої тканини

Коагулаза

Згортання плазми крові.

Поверхневі структури

Бактерій 1.

Закріплення на клітині-хазяїні

Ворсинки, джгутики, пілі, речовини клітинних стінок грам+ та грам- бактерій

Зазначені адгезивні структури взаємодіють з рецепторами цитоплазматичної мембрани хазяїна.

Поверхневі структури

Бактерій 2.

Протидія фагоцитам

А-протеїн стафілококів,

М-протеїн стрептококів, ліпіди збудників туберкульозу, капсульні полісахариди збудників сибірки.

Блокування різних стадій фагоцитозу.

Одиниц виміру вірулентності. DLM скорочена назва мінімальної смертельної дози. Це найменша доза збудника, яка викликає загибель більшості піддослідних тварин через деякий час. Індивідуальна чутливість тварин розрізняється. Тому довелось ввести DСL (абсолютно смертельну дозу), коли в досліді гине 100% тварин. Найбільш точною є LD50 – доза збудника, яка викликає загибель 50% макроорганізмів в досліджуваній популяції.

ВИДИ ІНФЕКЦІЙ

Характеристики, за якими класифікують інфекції

Показники, характерні для даної класифікації

Види інфекцій

1. Види уражених організмів

Тільки людина

Антропоноз

Тільки тварини

Зооноз

Тварини и людина

Зооантропонози

2. Кількість випадків хвороби

Один хворий

Спорадична інфекція

Хворі в регіоні незначних розмірів

Ендемія

Хворі в регіоні значних розмірів (країна)

Епідемія

Хворі на всіх континентах

Пандемія

3. Характер виникнення інфекції

Збудник потрапив в макроорганізм із навколишнього середовища

Екзогенна, гетерогенна

Активізувався умовно-патогенний мікроорганізм, який певний час існував в складі мікрофлори хазяїна

Ендогенна, спонтанна, аутоінфекція

4. Кількість збудників

Один збудник

Моноінфекція

Одночасне протікання декількох захворювань, причиною якого є декілька збудників

Змішана

Одночасний розвиток декількох збудників з подібною клінічною картиною

Асоційована

5. Повторність інфекції, тривалість проміжков між випадками хвороби

Повторне зараження організму, коли не закінчилось основне захворювання

Суперінфекція

Інфекція, викликана найчастіше умовно-патогенними мікробами, яка спостерігається одразу після закінчення основного захворювання

Секундарна (вторинна)

Після одужання організм не має стійкого імунітету проти збудника і при повторному зараженні знову хворіє

Реінфекція

6. Характер взаємодії збудника і ураженого організму

Патогенні мікроби знаходяться в місці ураження, а їх токсини потрапляють в кров і отруюють весь організм

Токсинемія

Патогенні мікроби знаходяться в крові, але не розмножуються в ній. З током крові переносяться до чутливих органів і тканин.

Бактеріемія

Мікроорганізми розмножуються в крові і швидко колонізують різноманітні тканини та органи макроорганізму.

Септицемія (сепсис)

Мікроорганізми розповсюджуються по лімфатичним і кровеносним шляхам, в окремих органах виникають гнійні вогнища

Септікопіемія

7. Форми протікання інфекційного процесу (швидкість,місце протікання, вираженність клінічних симптомів)

Збудник розмножується в макроорганізмі з максимальною швидкістю

Блискавична

Збудник інфекції здатен до розвитку в багатьох органах і тканинах

Генералізована

Збудник інфекції здатен до розвитку в певному місці (органі) макроорганізму

Локальна

Інфекція з явно вираженими клінічними симптомами

Гостра

Збудник інфекції циркулює в організмі довгий час

Хронічна (персистентна)

Клінічний період хвороби продовжується десятки років

Повільна

Клінічні симпоми інфекції відсутні або слабо виражені

Латентна

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]