
- •1. Загальні положення закінчення досудового розслідування.
- •2. Повноваження прокурора при закритті кримінального провадження.
- •4.1. Відкриття матеріалів іншій стороні.
- •4.2 Обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.
- •5. Закінчення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
- •Глава 36. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення, не містить окремо положень щодо форм закінчення кримінального провадження у зазначеній категорії кримінальних правопорушень.
- •3) Звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
4.1. Відкриття матеріалів іншій стороні.
Дещо інший зміст у порівнянні з КПК 1960 року носять норми ст. 290 КПК, які регулюють порядок ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Частина 2 зазначеної статті містить вимогу до прокурора, зокрема, прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі і будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання.
Крім того, прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді (ч. 3 ст. 290 КПК).
Особливо підкреслюється надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів (ч. 4 ст. 290 КПК).
Водночас, у документах, які надаються для ознайомлення, можуть бути видалені відомості, які не будуть розголошені під час судового розгляду. Видалення повинно бути чітко позначено. За клопотанням сторони кримінального провадження суд має право дозволити доступ до відомостей, які були видалені.
На сторону захисту покладається обов’язок за запитом прокурора надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
Разом з тим, законодавець передбачає, що сторона захисту має право не надавати прокурору доступ до будь-яких матеріалів, які можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того зазначає, що вирішення питання про віднесення конкретних матеріалів до таких, що можуть бути використані прокурором на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення і, як наслідок, прийняття рішення про надання чи ненадання прокурору доступу до таких матеріалів, може бути відкладено до закінчення ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування (ч. 6 ст. 290 КПК).
Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.
Про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів повідомляються також цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, після чого ці особи мають право ознайомитися з ними в тій частині, яка стосується цивільного позову, за правилами, викладеними в цій статті (ч. 8 ст. 290 КПК).
У свою чергу, сторони кримінального провадження зобов’язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.
Відповідно до положень ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод сформульовано ч. 10 ст. 290 КПК, норми якої зобов’язують надати сторонам кримінального провадження, потерпілому достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.
Проте, у зазначеній частині маються і застереження. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею не пізніше п’яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.
Положення ч. 11 ст. 290 КПК зобов’язують сторін кримінального провадження здійснювати відкриття одне одній також додаткових матеріалів, які отримані до або під час судового розгляду.
Надзвичайно важливим застереженням також є - заборона суду допускати як докази відомості в матеріалах, відкриття яких сторона кримінального провадження не здійснила (ч. 12 ст. 290 КПК).