
- •Тестові завдання з курсу «економічна теорія»
- •1. Визначення, що найбільш точно передає суть предмета економічної теорії:
- •Тестові завдання з курсу "Економіка підприємства"
- •7. Амортизація - це:
- •10. Господарські товариства - це:
- •11. Акціонерне товариство - це:
- •12. Товариство з обмеженою відповідальністю — це:
- •13. Командитне товариство - це:
- •15. Змінні витрати - це:
- •16. Земельний кадастр - це:
- •17. Диференціальний рентний дохід - це:
- •25. Санація підприємства -це:
- •26. Спеціалізація аграрних підприємств – це:
- •Тестові завдання з курсу «Маркетинг»
- •34. Ширина каналу розподілу – це:
- •35. Рівень каналу розподілу – це:
- •Тестові завдання з курсу «фінанси підприємств»
- •Фінансовий стан підприємства характеризується:
- •Фінансова стратегія підприємства забезпечує:
- •Фінансове планування на підприємстві в сучасних умовах обмежується:
- •За класифікаційною ознакою — сферою діяльності виділяють бюджети:
- •Знайти відповідності:
- •Тестові завдання з курсу «основи менеджменту»
- •Інституційному рівню управління відповідає:
- •Ефективність в теорії і практиці менеджменту – це:
- •Предмет вивчення науки Менеджмент:
- •Принцип ієрархічності передбачає:
- •Принцип єдиновладдя передбачає:
- •Засновником наукового менеджменту вважають:
- •Цілі як внутрішня змінна організації – це:
- •Завдання як внутрішня змінна організації – це:
- •Організаційна культура як внутрішня змінна організації – це:
- •Схильність як індивідуальна характеристика особистості – це:
- •Сприйняття як індивідуальна характеристика особистості – це:
- •Відношення як індивідуальна характеристика особистості – це:
- •Лідерство – це:
- •Загальне зовнішнє середовище включає:
- •Класичний підхід до розуміння проблем соціальної відповідальності бізнесу:
- •Соціально-економічний підхід до розуміння проблем соціальної відповідальності бізнесу:
- •Ризик як умова прийняття рішень – це:
- •Процес планування – це:
- •Організація як функція менеджменту – це:
- •Рівень управління – це:
- •Лінійні зв’язки між ланками управління і концентрація всіх функцій управління в одній ланці характерні для:
- •Пізнавальний дисонанс – це:
- •Сприйняття – це:
- •Тестові завдання з курсу «Операційний (виробничий) менеджмент»
- •Тестові завдання з курсу «Планування діяльності підприємства»
- •Тестові завдання з курсу «Організація праці менеджера»
- •1. Функціональний розподіл праці передбачає:
- •2. Професійний розподіл праці передбачає:
- •3. Що таке кооперація праці?
- •4. Вертикальни розподіл управлінсько праці здійснюється за такими напрямками:
- •35. Не бажано делегувати:
- •36. Процес встановлення особистих цілей менеджера передбачає:
- •Тестові завдання з курсу «управління персоналом»
- •17. Управління персоналом – це:
- •Тестові завдання з курсу «основи зовнішньоекономічної діяльності»
- •12. Національний режим регулювання зед передбачає:
- •13. До зовнішньоторговельних заходів, застосування яких спрямовано на пряме обмеження імпорту (експорту) з метою захисту галузей національного виробництва відносяться:
- •14. Квотування - це:
- •15. Акцизний збір – це:
- •16. Експортні субсидії – це:
- •17. Технічні бар'єри – це:
- •18. Демпінг – це продаж за кордоном товарів за цінами, які порівняно з цінами у країнах експорту:
- •19. Тариф – це:
- •20. Резиденти - це:
- •21. Митне законодавство України здійснюється:
- •Тестові завдання з курсу «Підприємницьке право»
- •Тестові завдання з курсу «Аграрний менеджмент»
- •Тестові завдання з курсу „Міжнародний менеджмент”
- •Тестові завдання з курсу «Митна справа»
Рівень управління – це:
А. Склад, взаємозв’язки та супідрядність організаційних одиниць (підрозділів) апарату управління, які виконують різні функції управління організацією (підприємством);
Б. Сукупність ланок управління на певному щаблі ієрархії управління;
В. Відокремлений орган (працівник), наділений функціями управління, правами для їх реалізації, визначеною відповідальністю за виконання функцій та використання прав;
Г. Усі відповіді правильні.
Лінійні зв’язки між ланками управління і концентрація всіх функцій управління в одній ланці характерні для:
А. Матричного типу організаційної структури управління;
Б. Функціонального типу організаційної структури управління;
В. Лінійного типу організаційної структури управління;
Г. Дивізіонального типу організаційної структури управління.
Пізнавальний дисонанс – це:
А. Дії і вчинки людей на роботі;
Б. Оцінний висновок щодо об'єктів, людей або подій;
В. Будь-яка невідповідність, яку людина може відчувати між своїми різними відношеннями до чого-небудь або між своїм відношенням і поведінкою;
Г. Процес, у ході якого люди систематизують і інтерпретують свої враження, отримані за допомогою органів почуттів, щоб усвідомити події і явища навколишнього світу.
Сприйняття – це:
А. Будь-яка невідповідність, яку людина може відчувати між своїми різними відношеннями до чого-небудь або між своїм відношенням і поведінкою;
Б. Оцінний висновок щодо об'єктів, людей або подій;
В. Дії і вчинки людей на роботі;
Г. Процес, у ході якого люди систематизують і інтерпретують свої враження, отримані за допомогою органів почуттів, щоб усвідомити події і явища навколишнього світу.
Теорія про те, що людина може здобувати знання, спостерігаючи за оточуючими й на своєму особистому досвіді, називається теорією:
А. Приписування;
Б. Соціального навчання;
В. Відповідності характеру і роботи;
Г. Пізнавального дисонансу.
Теорія мотивації, в основі якої лежать два припущення відносно природи людини – негативне та позитивне, – що визначають її поведінку, називається:
А. Теорією Х та теорією Y;
Б. Мотиваційно-гігієнічною теорією;
В. Теорією трьох потреб;
Г. Теорією потреб.
Теорія мотивації, в основі якої лежить твердження про те, що наслідки певних дій працівника визначають його майбутню поведінку, називається:
А. Теорією трьох потреб;
Б. Теорією підкріплення;
В. Теорією розробки мотивуючих робочих завдань;
Г. Теорією постановки цілі.
Людину, яка здатна впливати на групу людей для досягнення певних цілей, називають:
А. Лідером;
Б. Формальним керівником;
В. Підприємцем;
Г. Всі відповіді вірні.
Тестові завдання з курсу «Операційний (виробничий) менеджмент»
Операційний (виробничий) менеджмент – це:
А. Організаційне формування, що функціонує на ринку в системі продуктових сил;
Б. Всі види діяльності, пов’язані із збереженням цілісності системи;
В. Система в якій відбувається безпосереднє об’єднання робочої сили із засобами виробництва;
Г. Управління діяльністю, яка відноситься до створення товарів та послуг шляхом перетворення входів у виходи.
Яке з понять ширше – „виробництво” чи „операції” і чому?
А. Термін „операції” є складовою виробничого менеджменту і тому він вужчий за термін „виробництво”.
Б. Термін „операції” набагато ширший за термін „виробництво” тому, що включає не тільки виробництво товарів, але й надання послуг.
В. Термін „операції” застосовується лише у сфері послуг і тому є вужчим поняттям.
Г. Термін „виробництво” ширший за термін „операції” тому, що застосовується тоді, коли йдеться про виробничі процеси.
Предметом операційного (виробничого) менеджменту є:
А. Процес управління виробничою діяльністю підприємства.
Б. Процес планування виробничої діяльності підприємства.
В. Виробнича діяльність підприємства.
Г. Збутова діяльність підприємства.
Складову частину операційного менеджменту з плануванням на квартал, місяць, декаду, тиждень, добу, зміну називають:
А. Календарний менеджмент.
Б. Стратегічний менеджмент.
В. Оперативний менеджмент.
Г. Виробничий менеджмент.
Об’єктом виробничого менеджменту є:
А. Маркування і збут товарів.
Б. Виробництво і функціонування виробничих систем.
В. Процес просування товару на ринок.
Г. Процес організації збутової діяльності підприємства.
Початок досліджень з управління виробництвом пов’язують з ім’ям:
А. Ліс Гелловея.
Б. Фредеріка Уінслоу Тейлора.
В. Ліліан Гілберт.
Г. Мері Паркер Фоллет.
До основних принципів менеджменту не належить:
А. Цілеспрямованість.
Б. Адекватність.
В. Відповідальність.
Г. Відносність.
Принцип раціональної організації процесів, що характеризує ступінь поєднання операцій у часі це:
А. Паралельність
Б. Рівномірність
В. Ритмічність.
Г. Безперервність.
Конкретний кінцевий стан чи бажаний результат, якого прагне досягти фірма при ухваленні рішення називають:
А. Процес.
Б. Виробництво.
В. Операція.
Г. Мета.
Яка з функцій менеджменту передбачає створення фірми, формування її структури та системи управління та забезпечення її діяльності необхідною документацією?
А. Планування
Б. Організація.
В. Контроль.
Г. Мотивація.
Яка з функцій менеджменту необхідна для своєчасного визначення небезпеки, виявлення помилок, відхилень від існуючих стандартів і цим самим створення основи для процесу корегування діяльності фірми?
А. Планування
Б. Організація.
В. Контроль.
Г. Мотивація.
Календарний період часу, протягом якого предмет праці проходить усі стадії виробничого процесу називається:
А. Виробничим рухом;
Б. Операцією;
В. Виробничим циклом;
С. Виробничим періодом.
Система, що використовує операційні ресурси компанії, для перетворення фактора виробництва, що вводиться («входу») в обрану нею продукцію чи послугу («вихід») називається:
А. Виробничим циклом;
Б. Виробничою системою;
В. Виробничим процесом;
Г. Виробничою стратегією.
До складових виробничої системи не належать:
А. Реклама
Б. Матеріали і комплектуючі вироби
В. Процеси
Г. Персонал.
Організаційно неподільні повторювані однорідні елементи виробничого процесу називають:
А. Робочими операціями;
Б. Робочими рухами;
В. Робочими прийомами;
Г. Робочим циклом.
До складу виробничої системи не належить:
А. Переробна підсистема;
Б. Підсистема забезпечення;
В. Маркетингова підсистема;
Г. Підсистема планування і контролю.
Якість продукту (товару), як правило, не оцінюють за:
А. Широтою асортиментного ряду конкретних товарів;
Б. Відсотком браку;
В. Ресурсом гарантованого функціонування продукту;
Г. Показниками витрат на підвищення якості.
Стратегії, що фокусуються на задоволенні вимог замовника, вводячи показник якості на всіх стадіях виробництва називаються:
А. Стратегіями, заснованими на попиті;
Б. Стратегіями проникнення;
В. Стратегіями, заснованими на якості;
Г. Стратегіями, заснованими на часі.
Стратегії, що засновані на часі, фокусуються на скороченні термінів виконання різних операцій називаються:
А. Стратегіями, заснованими на попиті;
Б. Стратегіями проникнення;
В. Стратегіями, заснованими на якості;
Г. Стратегіями, заснованими на часі.
Який з наведених факторів не є класифікаційною ознакою операційних (виробничих) систем?
А. Унікальність конструкції та виконуваних завдань;
Б. Характер застосування процесу переробки ресурсів;
В. Характер створюваної продукції;
Г. Характер виміру продукту за довжиною, площею, масою чи часом.
До основних типів схем планувань виробництва не належить:
А. Абстрактно-логічне;
Б. Пропорційно-функціональне;
В. Фіксоване позиційне;
Г. Лінійне поточне.
До основних типів операційних (виробничих) систем за двовимірною класифікацією не належить:
А. Проектна система;
Б. Система забезпечення;
В. Система масового виробництва;
Г. Серійна операційна система.
Який з наведених факторів належить до макросередовища при розв’язанні проблеми місцезнаходження фірми?
А. Кількість і якість трудових ресурсів;
Б. Наявність достатньої кількості енергії та води;
В. Розмір, конфігурація та відповідність місцевості розміру підприємства;
Г. Політична стабільність, податкова політика і питання захисту середовища.
До особливостей одиничної операційної системи не належить:
А. Номенклатура продукції періодично повторюється;
Б. Обладнання спеціальне і універсальне;
В. Номенклатура продукції широка;
Г. Всі ресурси системи направляються на реалізацію одного проекту.
Випуск продукції окремими групами (партіями) проводиться при:
А. Одиничному виробництві;
Б. Масовому виробництві;
В. Серійному виробництві;
Г. Безперервному виробничому процесі.
До особливостей систем масового виробництва не належить:
А. Виробництво великих обсягів стандартизованої продукції;
Б. Виготовлення однотипної продукції у великих обсягах протягом тривалого часу;
В. Короткий час проходження одиниці продукції через систему;
Г. Широка номенклатура продукції.
До особливостей операційної системи із безперервним процесом не належить:
А. Ресурси надходять до системи безперервним потоком;
Б. Широка номенклатура продукції;
В. Високі капітальні витрати;
Г. Випуск значних обсягів однорідного виду продукції.
При якій схемі планування виробництва виробничі ресурси розміщуються у вигляді послідовності робочих місць згідно з порядком технологічних операцій?
А. Фіксоване позиційне планування;
Б. Пропорційно-функціональна схема;
В. Лінійне або поточне планування;
Г. Абстрактно-логічне планування.
Яка схема планування виробництва передбачає групування виробничих ресурсів за ознакою виконуваних робіт?
А. Фіксоване позиційне планування;
Б. Пропорційно-функціональна схема;
В. Лінійне або поточне планування;
Г. Абстрактно-логічне планування.
Яка схема планування виробництва передбачає, що вироби зафіксовані, до місця роботи подаються необхідні ресурси?
А. Фіксоване позиційне планування;
Б. Пропорційно-функціональна схема;
В. Лінійне або поточне планування;
Г. Абстрактно-логічне планування.
Операційні системи поділяються на:
А. Радикальні, вузлові, абстрактні;
Б. Дискретні, аперіодичні;
В. Прості, складні, дуже складні;
Г. Сублокальні, локальні, глобальні.
Дрібносерійне (замовлене) виробництво це:
А. Виробництво малими партіями різноманітного асортименту продукції;
Б. Виробництво широкої номенклатури виробів в одиничних кількостях;
В. Виробництво пов’язане зі створенням одиничних, унікальних зразків;
Г. Виробництво великих обсягів стандартизованої продукції.
Процес, що реалізується операційним менеджером і має забезпечити дії, спрямовані на виконання у певній ситуації називають:
А. Операцією;
Б. Циклом;
В. Завданням;
Г. Рішенням.
За способом обґрунтування управлінські рішення поділяють на:
А. Раціональні та ірраціональні;
Б. Логічні, типові та критичні;
В. Інтуїтивні, раціональні та засновані на суб’єктивних судженнях;
Г. Інтуїтивні, об’єктивні та суб’єктивні.
Рішення, засновані на відчутті того, що вибір правильний називають:
А. Ірраціональними;
Б. Логічними;
В. Об’єктивними;
Г. Інтуїтивними.
Обставини у яких приймається управлінське рішення по відношення до ризику традиційно класифікують як:
А. Абстрактні, логічні і функціональні;
Б. Об’єктивні і суб’єктивні;
В. Раціональні та ірраціональні;
Г. Визначеність, ризик і невизначеність.
Не належить до основних базових моделей:
А. Абстрактна модель;
Б. Аналогова модель;
В. Фізична модель;
Г. Математична модель.
До основних типів математичних моделей не належать:
А. Алгебраїчні моделі;
Б. Об’єктивні моделі;
В. Моделі лінійного програмування;
Г. Моделі управління запасами.
До якісних методів прогнозування не належить:
А. Думка журі;
Б. Метод Дельфі;
В. Каузальний метод;
Г. Думка збутовиків.
До основних категорій прогнозів за часом не належить:
А. Імітаційний прогноз;
Б. Довгостроковий прогноз;
В. Середньостроковий прогноз;
Г. Короткостроковий прогноз.
Не належить до моделей вибору варіантів економічної стратегії:
А. Модель Карлоффа;
Б. Платіжна матриця;
В. SWOT-аналіз;
Г. Аналіз „АР”.
Основними критеріями для побудови матриці БКГ є:
А. Обсяги попиту і пропозиції;
Б. Компетентність та конкурентоспроможність підприємства;
В. Слабкі та сильні сторони підприємства;
Г. Темпи зростання попиту і частка ринку підприємства.
З точки зору об'єктів планових рішень та горизонтів планування діяльності конкретного підприємства не виділяють такий вид плану як:
А. Стратегічний;
Б. Короткостроковий;
В. Тематичний;
Г. Тактичний.
Мінімізація витрат шляхом корегування використовуваної робочої сили та рівня запасів є основною метою:
А. Стратегічного планування;
Б. Агрегатного планування;
В. Тематичного планування;
Г. Бізнес-планування.
Плани, що мають вузьку спрямованість, високу міру деталізації і характеризуються великою кількістю використовуваних прийомів та методів називають:
А. Стратегічними;
Б. Короткостроковими;
В. Бізнес-планами;
Г. Тактичними.
До основних принципів операційного планування не належить:
А. Принцип повноти;
Б. Принцип черговості;
В. Принцип безперервності;
Г. Принцип економічності.
До методів планування економічних показників господарської діяльності не належить:
А. Монографічний метод;
Б. Балансовий метод;
В. Нормативний метод;
Г. Математико-статистичний метод.
Метод, що ґрунтується на взаємному поєднанні ресурсів і потреб у них в рамках планового періоду називають:
А. Монографічним;
Б. Балансовим;
В. Нормативним;
Г. Математико-статистичним.
Метод при якому в основу планових завдань на певний період закладаються норми витрат різних ресурсів на одиницю продукції називають:
А. Монографічним;
Б. Балансовим;
В. Нормативним;
Г. Математико-статистичним.
Метод операційного планування, суть якого полягає в складанні плану послідовного виконання робіт, у якому кожна з них описується з необхідною мірою деталізації називають:
А. Монографічним методом;
Б. Методом послідовного опису операцій;
В. Нормативним методом;
Г. Методом сіткового планування.