Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
+Методичка ДЕК 6.030601.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
783.87 Кб
Скачать
  1. Рівень управління – це:

А. Склад, взаємозв’язки та супідрядність організаційних одиниць (підрозділів) апарату управління, які виконують різні функції управління організацією (підприємством);

Б. Сукупність ланок управління на певному щаблі ієрархії управління;

В. Відокремлений орган (працівник), наділений функціями управління, правами для їх реалізації, визначеною відповідальністю за виконання функцій та використання прав;

Г. Усі відповіді правильні.

  1. Лінійні зв’язки між ланками управління і концентрація всіх функцій управління в одній ланці характерні для:

А. Матричного типу організаційної структури управління;

Б. Функціонального типу організаційної структури управління;

В. Лінійного типу організаційної структури управління;

Г. Дивізіонального типу організаційної структури управління.

  1. Пізнавальний дисонанс – це:

А. Дії і вчинки людей на роботі;

Б. Оцінний висновок щодо об'єктів, людей або подій;

В. Будь-яка невідповідність, яку людина може відчувати між своїми різними відношеннями до чого-небудь або між своїм відношенням і поведінкою;

Г. Процес, у ході якого люди систематизують і інтерпретують свої враження, отримані за допомогою органів почуттів, щоб усвідомити події і явища навколишнього світу.

  1. Сприйняття – це:

А. Будь-яка невідповідність, яку людина може відчувати між своїми різними відношеннями до чого-небудь або між своїм відношенням і поведінкою;

Б. Оцінний висновок щодо об'єктів, людей або подій;

В. Дії і вчинки людей на роботі;

Г. Процес, у ході якого люди систематизують і інтерпретують свої враження, отримані за допомогою органів почуттів, щоб усвідомити події і явища навколишнього світу.

  1. Теорія про те, що людина може здобувати знання, спостерігаючи за оточуючими й на своєму особистому досвіді, називається теорією:

А. Приписування;

Б. Соціального навчання;

В. Відповідності характеру і роботи;

Г. Пізнавального дисонансу.

  1. Теорія мотивації, в основі якої лежать два припущення відносно природи людини – негативне та позитивне, – що визначають її поведінку, називається:

А. Теорією Х та теорією Y;

Б. Мотиваційно-гігієнічною теорією;

В. Теорією трьох потреб;

Г. Теорією потреб.

  1. Теорія мотивації, в основі якої лежить твердження про те, що наслідки певних дій працівника визначають його майбутню поведінку, називається:

А. Теорією трьох потреб;

Б. Теорією підкріплення;

В. Теорією розробки мотивуючих робочих завдань;

Г. Теорією постановки цілі.

  1. Людину, яка здатна впливати на групу людей для досягнення певних цілей, називають:

А. Лідером;

Б. Формальним керівником;

В. Підприємцем;

Г. Всі відповіді вірні.

Тестові завдання з курсу «Операційний (виробничий) менеджмент»

  1. Операційний (виробничий) менеджмент – це:

А. Організаційне формування, що функціонує на ринку в системі продуктових сил;

Б. Всі види діяльності, пов’язані із збереженням цілісності системи;

В. Система в якій відбувається безпосереднє об’єднання робочої сили із засобами виробництва;

Г. Управління діяльністю, яка відноситься до створення товарів та послуг шляхом перетворення входів у виходи.

  1. Яке з понять ширше – „виробництво” чи „операції” і чому?

А. Термін „операції” є складовою виробничого менеджменту і тому він вужчий за термін „виробництво”.

Б. Термін „операції” набагато ширший за термін „виробництво” тому, що включає не тільки виробництво товарів, але й надання послуг.

В. Термін „операції” застосовується лише у сфері послуг і тому є вужчим поняттям.

Г. Термін „виробництво” ширший за термін „операції” тому, що застосовується тоді, коли йдеться про виробничі процеси.

  1. Предметом операційного (виробничого) менеджменту є:

А. Процес управління виробничою діяльністю підприємства.

Б. Процес планування виробничої діяльності підприємства.

В. Виробнича діяльність підприємства.

Г. Збутова діяльність підприємства.

  1. Складову частину операційного менеджменту з плануванням на квартал, місяць, декаду, тиждень, добу, зміну називають:

А. Календарний менеджмент.

Б. Стратегічний менеджмент.

В. Оперативний менеджмент.

Г. Виробничий менеджмент.

  1. Об’єктом виробничого менеджменту є:

А. Маркування і збут товарів.

Б. Виробництво і функціонування виробничих систем.

В. Процес просування товару на ринок.

Г. Процес організації збутової діяльності підприємства.

  1. Початок досліджень з управління виробництвом пов’язують з ім’ям:

А. Ліс Гелловея.

Б. Фредеріка Уінслоу Тейлора.

В. Ліліан Гілберт.

Г. Мері Паркер Фоллет.

  1. До основних принципів менеджменту не належить:

А. Цілеспрямованість.

Б. Адекватність.

В. Відповідальність.

Г. Відносність.

  1. Принцип раціональної організації процесів, що характеризує ступінь поєднання операцій у часі це:

А. Паралельність

Б. Рівномірність

В. Ритмічність.

Г. Безперервність.

  1. Конкретний кінцевий стан чи бажаний результат, якого прагне досягти фірма при ухваленні рішення називають:

А. Процес.

Б. Виробництво.

В. Операція.

Г. Мета.

  1. Яка з функцій менеджменту передбачає створення фірми, формування її структури та системи управління та забезпечення її діяльності необхідною документацією?

А. Планування

Б. Організація.

В. Контроль.

Г. Мотивація.

  1. Яка з функцій менеджменту необхідна для своєчасного визначення небезпеки, виявлення помилок, відхилень від існуючих стандартів і цим самим створення основи для процесу корегування діяльності фірми?

А. Планування

Б. Організація.

В. Контроль.

Г. Мотивація.

  1. Календарний період часу, протягом якого предмет праці проходить усі стадії виробничого процесу називається:

А. Виробничим рухом;

Б. Операцією;

В. Виробничим циклом;

С. Виробничим періодом.

  1. Система, що використовує операційні ресурси компанії, для перетворення фактора виробництва, що вводиться («входу») в обрану нею продукцію чи послугу («вихід») називається:

А. Виробничим циклом;

Б. Виробничою системою;

В. Виробничим процесом;

Г. Виробничою стратегією.

  1. До складових виробничої системи не належать:

А. Реклама

Б. Матеріали і комплектуючі вироби

В. Процеси

Г. Персонал.

  1. Організаційно неподільні повторювані однорідні елементи виробничого процесу називають:

А. Робочими операціями;

Б. Робочими рухами;

В. Робочими прийомами;

Г. Робочим циклом.

  1. До складу виробничої системи не належить:

А. Переробна підсистема;

Б. Підсистема забезпечення;

В. Маркетингова підсистема;

Г. Підсистема планування і контролю.

  1. Якість продукту (товару), як правило, не оцінюють за:

А. Широтою асортиментного ряду конкретних товарів;

Б. Відсотком браку;

В. Ресурсом гарантованого функціонування продукту;

Г. Показниками витрат на підвищення якості.

  1. Стратегії, що фокусуються на задоволенні вимог замовника, вводячи показник якості на всіх стадіях виробництва називаються:

А. Стратегіями, заснованими на попиті;

Б. Стратегіями проникнення;

В. Стратегіями, заснованими на якості;

Г. Стратегіями, заснованими на часі.

  1. Стратегії, що засновані на часі, фокусуються на скороченні термінів виконання різних операцій називаються:

А. Стратегіями, заснованими на попиті;

Б. Стратегіями проникнення;

В. Стратегіями, заснованими на якості;

Г. Стратегіями, заснованими на часі.

  1. Який з наведених факторів не є класифікаційною ознакою операційних (виробничих) систем?

А. Унікальність конструкції та виконуваних завдань;

Б. Характер застосування процесу переробки ресурсів;

В. Характер створюваної продукції;

Г. Характер виміру продукту за довжиною, площею, масою чи часом.

  1. До основних типів схем планувань виробництва не належить:

А. Абстрактно-логічне;

Б. Пропорційно-функціональне;

В. Фіксоване позиційне;

Г. Лінійне поточне.

  1. До основних типів операційних (виробничих) систем за двовимірною класифікацією не належить:

А. Проектна система;

Б. Система забезпечення;

В. Система масового виробництва;

Г. Серійна операційна система.

  1. Який з наведених факторів належить до макросередовища при розв’язанні проблеми місцезнаходження фірми?

А. Кількість і якість трудових ресурсів;

Б. Наявність достатньої кількості енергії та води;

В. Розмір, конфігурація та відповідність місцевості розміру підприємства;

Г. Політична стабільність, податкова політика і питання захисту середовища.

  1. До особливостей одиничної операційної системи не належить:

А. Номенклатура продукції періодично повторюється;

Б. Обладнання спеціальне і універсальне;

В. Номенклатура продукції широка;

Г. Всі ресурси системи направляються на реалізацію одного проекту.

  1. Випуск продукції окремими групами (партіями) проводиться при:

А. Одиничному виробництві;

Б. Масовому виробництві;

В. Серійному виробництві;

Г. Безперервному виробничому процесі.

  1. До особливостей систем масового виробництва не належить:

А. Виробництво великих обсягів стандартизованої продукції;

Б. Виготовлення однотипної продукції у великих обсягах протягом тривалого часу;

В. Короткий час проходження одиниці продукції через систему;

Г. Широка номенклатура продукції.

  1. До особливостей операційної системи із безперервним процесом не належить:

А. Ресурси надходять до системи безперервним потоком;

Б. Широка номенклатура продукції;

В. Високі капітальні витрати;

Г. Випуск значних обсягів однорідного виду продукції.

  1. При якій схемі планування виробництва виробничі ресурси розміщуються у вигляді послідовності робочих місць згідно з порядком технологічних операцій?

А. Фіксоване позиційне планування;

Б. Пропорційно-функціональна схема;

В. Лінійне або поточне планування;

Г. Абстрактно-логічне планування.

  1. Яка схема планування виробництва передбачає групування виробничих ресурсів за ознакою виконуваних робіт?

А. Фіксоване позиційне планування;

Б. Пропорційно-функціональна схема;

В. Лінійне або поточне планування;

Г. Абстрактно-логічне планування.

  1. Яка схема планування виробництва передбачає, що вироби зафіксовані, до місця роботи подаються необхідні ресурси?

А. Фіксоване позиційне планування;

Б. Пропорційно-функціональна схема;

В. Лінійне або поточне планування;

Г. Абстрактно-логічне планування.

  1. Операційні системи поділяються на:

А. Радикальні, вузлові, абстрактні;

Б. Дискретні, аперіодичні;

В. Прості, складні, дуже складні;

Г. Сублокальні, локальні, глобальні.

  1. Дрібносерійне (замовлене) виробництво це:

А. Виробництво малими партіями різноманітного асортименту продукції;

Б. Виробництво широкої номенклатури виробів в одиничних кількостях;

В. Виробництво пов’язане зі створенням одиничних, унікальних зразків;

Г. Виробництво великих обсягів стандартизованої продукції.

  1. Процес, що реалізується операційним менеджером і має забезпечити дії, спрямовані на виконання у певній ситуації називають:

А. Операцією;

Б. Циклом;

В. Завданням;

Г. Рішенням.

  1. За способом обґрунтування управлінські рішення поділяють на:

А. Раціональні та ірраціональні;

Б. Логічні, типові та критичні;

В. Інтуїтивні, раціональні та засновані на суб’єктивних судженнях;

Г. Інтуїтивні, об’єктивні та суб’єктивні.

  1. Рішення, засновані на відчутті того, що вибір правильний називають:

А. Ірраціональними;

Б. Логічними;

В. Об’єктивними;

Г. Інтуїтивними.

  1. Обставини у яких приймається управлінське рішення по відношення до ризику традиційно класифікують як:

А. Абстрактні, логічні і функціональні;

Б. Об’єктивні і суб’єктивні;

В. Раціональні та ірраціональні;

Г. Визначеність, ризик і невизначеність.

  1. Не належить до основних базових моделей:

А. Абстрактна модель;

Б. Аналогова модель;

В. Фізична модель;

Г. Математична модель.

  1. До основних типів математичних моделей не належать:

А. Алгебраїчні моделі;

Б. Об’єктивні моделі;

В. Моделі лінійного програмування;

Г. Моделі управління запасами.

  1. До якісних методів прогнозування не належить:

А. Думка журі;

Б. Метод Дельфі;

В. Каузальний метод;

Г. Думка збутовиків.

  1. До основних категорій прогнозів за часом не належить:

А. Імітаційний прогноз;

Б. Довгостроковий прогноз;

В. Середньостроковий прогноз;

Г. Короткостроковий прогноз.

  1. Не належить до моделей вибору варіантів економічної стратегії:

А. Модель Карлоффа;

Б. Платіжна матриця;

В. SWOT-аналіз;

Г. Аналіз „АР”.

  1. Основними критеріями для побудови матриці БКГ є:

А. Обсяги попиту і пропозиції;

Б. Компетентність та конкурентоспроможність підприємства;

В. Слабкі та сильні сторони підприємства;

Г. Темпи зростання попиту і частка ринку підприємства.

  1. З точки зору об'єктів планових рішень та горизонтів планування діяльності конкретного підприємства не виділяють такий вид плану як:

А. Стратегічний;

Б. Короткостроковий;

В. Тематичний;

Г. Тактичний.

  1. Мінімізація витрат шляхом корегування використовуваної робочої сили та рівня запасів є основною метою:

А. Стратегічного планування;

Б. Агрегатного планування;

В. Тематичного планування;

Г. Бізнес-планування.

  1. Плани, що мають вузьку спрямованість, високу міру деталізації і характеризуються великою кількістю використовуваних прийомів та методів називають:

А. Стратегічними;

Б. Короткостроковими;

В. Бізнес-планами;

Г. Тактичними.

  1. До основних принципів операційного планування не належить:

А. Принцип повноти;

Б. Принцип черговості;

В. Принцип безперервності;

Г. Принцип економічності.

  1. До методів планування економічних показників господарської діяльності не належить:

А. Монографічний метод;

Б. Балансовий метод;

В. Нормативний метод;

Г. Математико-статистичний метод.

  1. Метод, що ґрунтується на взаємному поєднанні ресурсів і потреб у них в рамках планового періоду називають:

А. Монографічним;

Б. Балансовим;

В. Нормативним;

Г. Математико-статистичним.

  1. Метод при якому в основу планових завдань на певний період закладаються норми витрат різних ресурсів на одиницю продукції називають:

А. Монографічним;

Б. Балансовим;

В. Нормативним;

Г. Математико-статистичним.

  1. Метод операційного планування, суть якого полягає в складанні плану послідовного виконання робіт, у якому кожна з них описується з необхідною мірою деталізації називають:

А. Монографічним методом;

Б. Методом послідовного опису операцій;

В. Нормативним методом;

Г. Методом сіткового планування.