3.2. Способи заверстування ілюстрацій в газеті.

Ілюстрації розділяються за їх значущістю і взаємозв’язком з текстом : великі .ілюстрації .що мають самостійне значення ,групи фотознімків , об’єднаних з текстом ,що становить з ним єдиний блок;Сомостійні ілюстрації рекомендується розміщувати в одному з центральних місць полоси ,при цьому вона повинна бути відокремлена від попереднього і подальшого газетного матеріалу лінійками на повний формат однієї або декількох колонок ,що займає дана ілюстрація.Ілюстрації,що відносяться до тексту ,розташовуються усередині свого тексту наступними способами: --Над текстом; при цьому заголовок може бути розташований як над чи під ілюстрацією,так і на ній самій; підпис для ілюстрації може бути винесений у кінець матеріалу. - частково врізана в текст і розташована під заголовком у центральних колонках,підпис для ілюстрації може бути розміщений як під ілюстрацією так і в кінці матеріалу. Пробіли навколо ілюстрацій . розміщених у тексті своєї статті , повинні бути за можливість рівномірні .але не менше 8п. Додаткові прийоми розміщеня ілюстрацій6 - смислове зєднання ілюстрацій з рубрикою - комбінація фотографії з текстовим врізанням. -З виходом на полі полоси -на внутрішньому полі при оформленні тематичного розвороту.

3.3. Види коректур. Видавнича і друкарська коректура.

Коректура — це процес вичитування коректурних відбитків з набору, з метою виправлення помилок за допомогою коректурних знаків.

Комп’ютерна правка — це виправлення помилок в наборі у відповідній програмі на комп’ютері.

Коректор — це працівник видавництва або друкарні, який перевіряє по коректурних відбитках точність відтворення оригіналу, виправляє граматичні технічні помилки за допомогою коректурних знаків. Види коректур:

1. Видавнича (вичитують у видавництві автор, коректор, редактор) 2. Друкарська

Види видавничих коректур:

1. Вичитування оригіналу перед здачею до складання.

2. Вичитування коректури після складання.

3. Вичитування коректури зверстаних сторінок.

4. Вичитування коректури звірки і підпис до друку.

5. Сигнальний примірник підписується перед випуском друкування накладу.

Види друкарських коректур:

1. Вичитування коректури комп’ютерних гранок.

2. Вичитування коректури з верственних сторінок.

3. Вичитування коректури звірки.

4. Контрольний примірник перед друкування накладу.

Білет 4.

4.1. Колонтитул. Правила заверстування. Створення колонтитулів в InDesign

Колонтитул — це текстовий рядок (назва розділу або прізвище автора, в якій заверстується над основним текстом кожної сторінки). Колонтитули підкреслюють колон лінійкою, можуть бути «мертві колонтитули», які мають чисто декоративне значення. Колонтитули набирають шрифтами відмінними від основного тексту (курсив, прописними, капітеллю). З верхнім та нижнім колонтитулом. Короткі колонтитули можна заверстувати в оборці перших двох рядків або на одній сторінці розвороту. Колонтитули поділяються на:

1. Ковзкі, які змінюються на кожній новій сторінці;

2. Переривчасті, які змінюються тільки з початком нового розділу.

Колонтитули розміщуються на шаблон-сторінках.

Щоб створити колонтитул потрібно увійти в шаблон-сторінку і намалювати там текстовий фрейм і набрати потрібний текст. Після цього переходимо в режим верстки і присвоюємо даний шаблон до потрібних сторінок. Це робиться так: значок шаблону перетягується на сторінки. Або за допомогою меню палітри обираємо «Застосувати ш-ст до..» і вказуємо сторінки до яких треба застосувати.