2.2. Правила і прийоми заверстування великих газетних матеріалів.

Верстка повинна бути єдиною на все видання, сторінки однакового ф-ту, колонки однакової довжини.

Сторінки газети повинні бути прямокутними, без перекосів.

Кожна замітка, стаття відбиваються проміжковим матеріалом, кінцівками, заставками, лінійками.

Якщо заголовки внизу колонки, то після них заверстується мінімум три рядки тексту, якщо зверху колонок, то перед ними мінімум 3 рядки тексту або заголовок верстають з самого верху колонки.

На початку колонок не повинно бути не повних кінцевих рядків.

Шапки і заголовки відбивають від колонтитулів на 10-12п.

Проміжок над заголовками більший в 1,5 – 2 разаніж під заголовком.

Передова стаття – в лівій верхній частині першої сторінки, може набиратись іншим шрифтом і відділятись лінійками.

Добірка – (підбірка) це комплекс матеріалів згрупованих в одному місці рубрикою, заголовком або шапкою.

Вікно – матеріал, розміщений в 2-3ох колонках однакової всоти в верхньому правому, або лівому кутках сторінки, відбивається світлими лінійками, або рамочкою.

Підвал – матеріал заверстаний внизу сторінки, висота ¼ сторінки,може бути на всі колонки, або на їх частину(не менше 4 колонки).

Горище- матеріал заверстаний в верху газетної сторінки. Максимальна висота ¼ сторінки, мінімальна 10 рядків.

Стояк - матеріал заверстаний на 3-4 колонки, на всю висоту сторінки, або до підвалу.

Тематична сторінка – добірка яка охоплює всю газетну сторінку.

2.3. Використання лінійки табуляції в InDesign.

В InDesign табуляція задається для форматування абзаців. Це означає що вона встановлюється до всіх виділених абзаців, а не до символів виділених в абзаці. Щоб застосувати табуляцію до абзацу (ів), потрібно перед початком кожного абзацу потрібно поставити TAB (на клавіатурі). Потім потрібно виділити ці абзаци і за допомогою палітри Табуляція (Ctrl+T) і встановити тип табуляції. Типи табуляцій:

-по лівому краю

-по центру

-по правому краю

-по символу

Заповнювач – це символ або группа символів, які заповнюються проміжок між символами.

Білет 3.

3.1. Елементи книжкових сторінок. Вимоги до їх заверстування

Довідково-допоміжний апарат книги:

1. Колонтитул, колонцифра;

2. Сигнатура (*);

3. Норма;

4. Зміст;

5. Вихідні дані;

6. Пояснення;

7. Покажчик літератури.

Сигнатура — порядковий номер друкованого аркуша видання, необхідний для полегшення виконання друкарських операцій, а саме: друку, фальцювання, комплектування блоків, перевірки готової продукції. Переважно сигнатуру складають шрифтами тієї ж гарнітури, що і основний шрифт, цифрами кг 8 п і ставлять у лівому куті першої та третьої сторінок кожного друкарського аркуша видання. На третій сторінці аркуша після сигнатури, без відбивки від неї, набирають зірочку. У формат сторінки складання сигнатура не входить. Її заверстують в одному рядку з нижньою колонцифрою або нижче її з відбивкою 4 п. Сигнатуру не ставлять на титульному аркуші та вклейках. Норма — заверстується після сигнатури, набирається на 2 п менше від сигнатури (прізвище автора, номер замовлення), відбивка від сигнатури 8-12 п. Норму ставлять і на вклейках.

Колонтитул — це текстовий рядок (назва розділу або прізвище автора, який заверстується над основним текстом кожної сторінки). Колонтитули підкреслюють колон лінійкою, можуть бути «мертві колонтитули», яке мають чисто декоративне значення. Колонтитули набирають шрифтами відмінними від основного тексту (курсив, н/п, прописними капітеллю). З верхнім та нижнім колонтитулом може заверстуватися колонцифра. Короткі колонтитули можна заверстувати в оборці перших двох рядків або на одній сторінці розвороту. Види:

1. Ковзкі, які змінюються на кожній новій сторінці.

2. Переривчасті, які змінюються тільки з початком нового розділу.

За зовнішніми ознаками бувають:

Ліві, праві, верхні, нижні, бокові, оборкові. Це залежить від особливостей твору та книги.

Колонтитул разом з колонцифрою завжди входять у формат складання. Відбивка від основного тексту не менше кг шрифта.

Примітки — це додатковий текст, який уточнюють чи пояснюють основний текст. Слово «примітка» набирають з виділенням (курсивом або розрядкою), з абзацного відступу, всі інші рядки на повний формат. Види:

1. Внутрішньо-текстові;

2. Зноски;

3. Виноски.

Зноски заверстані на сторінці складання, розміщують внизу сторінки чи колонки і позначаються зірочками або цифрами. Набирається на кг менше основного тексту. Відбивка від тексту на кг шрифта і тонкою лінійкою товщиною 1 кв. Якщо верстка багатоколонкова, зноски набирають на формат однієї колонки і підверстують в тій колонці де знаходиться значок зноски.

Виноски, заверстані в кінці розділу, глави або книги. Їх набирають тією ж гарнітурою, але меншим кг на 2 п, позначають цифрами.