24.2. Особливості верстання журнальних видань.

Журнал — це періодичне видання, що виходить під незмінною назвою, має постійні рубрики, містить статті, інші матеріали з громадсько-політичних, наукових, виробничо-практичних та ін. питань, літ.-худ. твори, ілюстрації, фотографії.

Усі номери різного комплекту журналу оформляються за єдиною схемою. Технічний редактор з’ясовує план і задум його оформлення: формат скл., обсяг тексту в сторінках, гарнітуру, кг загол. і текстових шрифтів, оформлення поч. і кін. сторінок, заверствування ілюстр. та заголовків.

Особливість журнального верстання — це багатоколинковість:

1 Рядки основного тексту в суміжних колонках слід вирівнювати по горизонталі.

2 В кінці тексту колонки мають бути збалансовані, тобто кількість рядків у колонках має бути однакова, останні рядки мають бути вирівняні за однією прямою.

3 Значення середника знаходиться в межах 3-7 мм при чому в середнику можуть бути лінійки або інші орнаменти, відбивка від них до тексту має становити не менше 2 пункти.

4 Колонтитули мають бути набрані на повний формат складання і відокремлені від тексту проміжком, що приблизно дорівнює ширині середника між колонками.

5 Заголовок для всього видання можна виключати і на повний формат складання. В цьому випадку заставка та загальний епіграф повинні заверстуватись на повний формат сторінки.

6 Виноски розміщують у тій колонці,де є посилання на них. Виноска до заголовка заверстується в першій колонці.

7 Формули не слід заверстувати на декілька колонок.

8 Таблиці, ілюстрації не повинні розрізати текст. Але таблиці і ілюстрації що заверстуються в одну колонку, розміщуються між абзацами.

24.3. Службові елементи газетних сторінок. Правила заверствування вихідних даних.

До службових елементів відносяться вихідні відомості, колонтитул, авторські підписи, ініціали.

Вихідні дані заверствуються внизу останньої сторінки (адрес, тел.. редакції, друкарні, « замовлення, ціна, наклад). Заверствується на весь формат, накреслення світло пряме або курсивне, зверху відбивається лінійкою, кг 9 п.

Колонтитули заверствуються на всіх сторінках крім першої. Включають назву газети, номер сторінки, дату випуску.

Авторські підписи, розміщуються в кінці приміток чи статей. Його розбивають на 2 рядки. В 1-му ініціали та прізвище, в 2-му посада, і заверствується праворуч статті чи матеріалу, жирного накреслення.

Ініціали (ліхтарики) — це великі літери, кг 16-24 п, які влізають на початок 1-го пункту матеріалу.

Білет25

25.1. Правила заверствування підписів під ілюстраціями.

1. Оформляються на 2п менше, без абзацного відступу і без крапок вкінці.

2. Якщо ілюстрації сторінкові, то підпис можна набирати як і осн. текст, але курсивом або іншою гарнітурою.

3. Виключка для підпису задається довільно. Якщо підпис багаторядковий, то ост. рядок викл. по центру, а весь підпис по формату ілюстрацій.

4. Якщо використовується нумерація малюнків: «мал.1», оформляється курсивом або жирним накресленням. В цьому випадку обов’язково має бути посилання на малюнок.

5. Довжина рядка підпису немає бути більша за довжину ілюстрацій.

6. Відбивка між ілюстрацією та підписом повинна бути меншою за відбивку між підписом і осн. текстом.

7. Підписи можуть заверствуватися зліва і зправа, внизу ілюстрацій. Підпис над ілюстраціями не використовують.

8. Існує декілька варіантів підписів:

— Експлікація — це пояснення до елементів ілюстрацій, вона скл. зі слова де або тут і заверствується впідбір або колонку з тире (на 4п менше).

— Легенда — підпис зменшується на 2п менше щодо кг осн. тексту, а порядок підпису такий: автор, назва картини, рік видання, матеріал, де зберігається. Матеріал оформляється курсивним накресленням.

9. Для ілюстрації не прямокутної форми з великими проміжками, один із країв бажано заверствувати підпис в площі проміжку. При цьому підпис не повинен виходити за видимий формат ін. частин ілюстрації і відбивка повинна бути не менше 4—6п.