19.2.Особливості газетного верстання.

Газета – це періодичне видання з постійною назвою, що несе офіційно-актуальну інформацію про події в світі.

Всі шпальти газети повинні мати однаковий формат незалежно від числа колонок на полосі. Всі колонки на полосі повинні бути однакової довжини. Хоча багато правил книжково-журнальної верстки застосовні і для газетного, але вимоги до верстки трохи пом'якшені, так наприклад при наборі і верстці газет необов'язкове виконання вимог привідності; потрібно витримувати лише горизонтальну привідність рядків в одній статті і привідність останніх рядків всіх колонок; припустимі переноси, що йдуть підряд у кількох рядках, і ін..Крім того деякі правила верстки характерні тільки для газет

19.3.Характеристика, переваги і недоліки методу ром (оригінал-макет).

Автоматизована підготовка видавничих оригіналів в результаті якої отримуємо РОМ (репродукований оригінал-макет). Готується у видавництві, в друкарні процеси складання та верстання відсутні. У друкарню поступають зверстані сторінки на плівці або папері. Метод РОМ вимагає використання у видавництві КВС і є сьогодні основним методом видання друкованої продукції.

Білет 20

20.1.Титульні елементи книги. Правила заверстування фронтисписа.

Авантитул – це передній титул, де поміщають: прізвище автора, назву видання або марку видання, інколи назву видавництва чи декоративний малюнок або надзаголовочні дані однієї чи кількох організацій, які видають книгу, а також дані про серію. Верстається оформлення на оптичній середині сторінки, інколи у верхній частині з виключкою вправо чи посередині. Тексти тієї ж гарнітури, що і титул, але кг=не більше 12-14п.

2. Фронтиспис – це ілюстрація, яка розташована на лівій стороні розвороту титульного аркуша. І яка відображає зміст книги або портрет автора.

3. Контртитул (додатковий титул) – може розміщуватися на місці фронтисписа і буває тільки в перекладних і багатотомних виданнях.

4. Основний титул – завжди присутній в книгах де вказується прізвище автора, видавництво, рік видання.

Осн. титул буває:

-одинарний (перша сторінка кн.. блоку разом із зворотом)

-розгорнутий (коли частина відомостей чи зображення подається на другій сторінці блоку, а частина – на третій, зі сторінки на сторінку)

-двійчастий (коли текст чи зображення починається на лівій сторінці розвороту, а закінчується на правій)

5. На звороті основного титулу вказуються такі дані: бібліотечний шифр, прізвище авторів, редакторів, анотація (- це короткий зміст книги), ISBN (міжнародний стандартний номер книги), 10 цифр, ©(- знак захисту авторського права).

6. Шмуцтитул – це вн. титул, який знаходиться в середині книги на окремій непарній сторінці. Це назва розділу, він може бути текстовий, текстово-ілюстраційний, зворот цього титулу не задруковується.

20.2. Види газетних заголовків. Особливості їх складання і верстання.

Звичайний заголовок дає уявлення про що йдеться під ним.

Підзаголовок - найчастіше тематичний - пояснює, уточнює, іноді розвиває що стоїть над ним заголовок. Бувають і внутрішні підзаголовки - назви розділів матеріалу, якщо, наприклад, стаття щодо великого обсягу ділиться на кілька частин.

Рубрика зазвичай ставиться над основним заголовком і найчастіше вказує на розділ газети, в якому міститься даний матеріал (наприклад, «Новини спорту»). Рубрика може також характеризувати напрям або жанр матеріалу.

Шапка - це заголовок, що поєднує кілька газетних матеріалів, кожен з яких може мати свій заголовок.

Шапки і заголовки відбивають від колонтитула на 10-12 п. Заголовки від подальшого тексту відбивають на 4-6 п., а від попереднього - на 8-12 п.