3. Обсяг і структура, зміст дипломного проекту

Структура дипломного проекту бакалавра повинна відображати характер вибраного напряму і визначається наступними компонентами:

• титульний лист дипломного проекту (додаток А.1);

• титульний лист пояснювальної записки (додаток А.2);

• завдання (додаток А.3);

• календарний план (додаток А.4);

• реферат (українською та іноземною мовами);

• вступ та постановка задачі (не більше 1 сторінки);

• літературний огляд або порівняльний опис об’єктів по вибраній темі;

• основна частина роботи;

• висновки по роботі;

• список використаних джерел (додаток А.7);

• додатки (за необхідності).

Реферат до атестаційного бакалаврського проекту повинен коротко і в достатній мірі повно відображати зміст виконаних розробок і досліджень, висновки по роботі.

Вступ повинен містити коротку характеристику вибраної для дослідження теми, обґрунтування її актуальності і значення.

Огляд літератури повинен містити у собі аналіз технічних і наукових публікацій по темі роботи, порівняльний аналіз різних відомих технологічних рішень, математичних моделей, засобів і способів аналітичних досліджень.

Основна частина повинна містити необхідний об’єм теоретичних досліджень і конструктивно-технологічних рішень, що відображають характер вибраного напряму і відповідають поставленим задачам, які сформульовані в завданні до роботи.

Висновки по роботі повинні складатися з декількох пунктів, в яких повинні міститися отримані результати і виводи у вигляді практичних рекомендацій.

3.1. Титульний лист дипломного проекту

Титульний лист дипломного проекту оформлюється на типовому бланку (додаток А.1).

Тема вказується в відповідно до формулювання в наказі по університету, який затверджує тему і керівника проекту.

3.2. Титульний лист пояснювальної записки

Титульний лист пояснювальної записки оформлюється на типовому бланку (додаток А.2).

Тема вказується в відповідно до формулювання в наказі по університету, який затверджує тему і керівника проекту.

Прізвище та ініціали студента, керівника проекту, консультантів проставляються нижній частині титульного листа.

У рядках під словом «консультанти» вказується найменування розділів дипломного проекту:

• з питань охорони праці;

• нормоконтроль.

Консультанти підписують титульний лист проекту після завершення студентом усіх робіт з відповідного розділу.

3.3. Завдання

Завдання до дипломного проекту оформляється на типовому бланку (додаток А.3). Повинно бути коротким і містити найосновніші показники розробки проекту.

У завданні зазначаються:

• тема дипломного проекту та наказ по університету, яким вона затверджена (вписується після отримання наказу деканатом);

• термін здачі студентом закінченого проекту, який встановлюється рішенням випускної кафедри або вченої ради факультету з урахуванням часу, необхідного для отримання відгуку керівника, візи завідувача випускної кафедри про допуск до захисту, рецензії на ДП та подання секретарю ДЕК не пізніше ніж за два дні до захисту;

• вихідні дані до проекту (роботи)

Зазначаються лише кількісні або (та) якісні показники (характеристики) об’єкта проектування, яким він повинен відповідати після розробки в даному дипломному проекті; умови, в яких повинен функціонувати об’єкт проектування (часові, просторові, кліматичні, енергетичні, навантажувальні, екологічні, ергономічні); припустимі відхилення від нормативних значень показників або похибки (максимальні, мінімальні, середньоквадратичні) тощо. Вихідні дані до дипломної роботи повинні визначати кількісні або (та) якісні показники щодо умов, засобів та методів, які характеризують спрямованість наукового дослідження, конкретизують методику розв’язання теоретичних проблем та проведення експерименту, якщо останнє не є предметом самостійного вибору студента в процесі виконання дипломної роботи. Залишати цей розділ завдання незаповненим або зазначати в ньому літературні джерела (крім тих, де надається опис і характеристика конкретного об’єкта-прототипу) неприпустимо!

• перелік питань, які повинні бути розроблені

Зазначаються конкретні завдання з окремих частин проекту (основної, спеціальної, охорони праці та навколишнього середовища та інших (за необхідності)), послідовність та зміст яких визначають фактично програму дій дипломника та майбутню структуру пояснювальної записки. Формулювання цих завдань з кожної частини проекту (роботи) повинно бути в наказовому способі, тобто починатися зі слів: “Розробити...”, “Обґрунтувати...”, “Оптимізувати...”, “Провести аналіз...”, “Розрахувати...” тощо;

• перелік графічного (ілюстративного) матеріалу

Визначає креслення, діаграми, гістограми, малюнки, плакати тощо, які є обов’язковими для виконання в даному проекті. Кількість обов’язкових креслень (ілюстрацій) та їх формати визначає випускова кафедра з урахуванням вимог цього Положення;

• консультанти з окремих питань (або частин) проекту

Зазначаються назви питань (наприклад, з питань охорони праці, інших спеціальних питань) та вчене звання, прізвище, ініціали й посада консультанта з цих питань;

• дата видачі завдання

Завдання підписується керівником ДП, який несе відповідальність за реальність виконання та збалансованість його обсягу з часом, відведеним на дипломне проектування, а також студентом, який своїм підписом засвідчує дату отримання завдання для виконання. Завдання є необхідною складовою пояснювальної записки. Внесення до нього суттєвих змін допускається, як виняток, рішенням випускної кафедри на прохання керівника ДП тільки протягом місяця від початку дипломного проектування.

При розробці завдань на дипломне проектування треба враховувати відмінності виробничих задач діяльності фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів, які визначаються їх освітньо-кваліфікаційними характеристиками. Виробничі задачі бакалавра передбачають переважно діяльність за заданим алгоритмом на експлуатаційному рівні, що містить процедуру часткового конструювання відповідних рішень (стереотипні та переважно діагностичні задачі).

Таким чином, завдання на дипломний проект бакалаврів повинно орієнтувати на розв’язання в основному діагностичних задач, що потребує не тільки вибору відомих методів рішень, а й перетворення їх для нових (нестандартних) умов.