6.4. Перелік елементів принципової схеми

Дані про елементи принципової схеми, отримані в результаті електричного розрахунку і вибору типів номіналів елементів, записують в перелік елементів. Перелік виконують у вигляді таблиці (рисунок 6.6) або на аркуші ватману з зображенням повної принципової схеми, або на аркушах формату А4 самостійним документом, який поміщають в пояснювальну записку.

Рисунок 6.6. Головка таблиці переліку елементів схеми

Зв'язок переліку з умовними графічними позначеннями елементів на схемі здійснюється через позиційні позначення елементів. Якщо перелік елементів поміщають на аркуші зі схемою, його розміщують, як правило, над основним написом. Відстань між переліком елементів і основним написом повинно бути не менше 12 мм. Продовження переліку елементів розміщують зліва від основного напису, повторюючи заголовок таблиці.

Елементи в перелік записують групами в алфавітному порядку буквених позиційних позначень. Найменування елементів вказують у графі «Найменування» у вигляді загального заголовка групи (рисунок 6.7). В межах кожної групи елементи розташовують за зростанням порядкових номерів.

Рисунок 6.7. Приклад запису в «Перелік елементів» групи резисторів

6.5. Правила виконання складальних креслень

Складальним називається креслення, що містить зображення складальної одиниці та інші дані для її складання (виготовлення) і контролю. На складальних кресленнях показуються способи з'єднання деталей (додаток А.8). Приклад складального креслення наведений на рисунку 6.8, специфікації до нього - на малюнку 6.9.

За ГОСТ 2.109 - 73 складальне креслення повинне містити:

а) зображення складальної одиниці, що дає уявлення про розташування та взаємний зв'язок складових частин, що з'єднуються з даного креслення, і забезпечує можливість здійснення збирання і контролю складальної одиниці. На складальних кресленнях допускається поміщати додаткові схематичні зображення з'єднання та розташування складових частин виробу;

б) розміри з граничними відхиленнями та інші параметри і вимоги, які повинні бути виконані або проконтрольовані по даному складальному кресленню. В якості довідкових вказуються розміри і граничні відхилення, що визначають характер їх сполучення і габарит. Довідкові розміри не підлягають будь-якій обробці вузла з метою їх забезпечення;

в) вказівки про характер сполучення рознімних частин виробу і методах його здійснення. На кресленні можуть бути приведені вказівки про спосіб з'єднання нероз'ємних з'єднань;

г) номера позицій складових частин, що входять у виріб;

д) габаритні розміри виробу;

е) настановні, приєднувальні та інші необхідні довідкові розміри;

ж) технічні характеристики вузла (за необхідності);

з) координати центру мас (за необхідності).

Дані, зазначені в пунктах ж) і з), на складальному кресленні не поміщають, якщо вони зазначені в інших конструкторських документах на даний виріб, наприклад, на габаритному кресленні, в технічних умовах та ін.

Габаритні розміри допускається не вказувати на кресленнях складальних одиниць, які не є предметом самостійної поставки.

Повнота зображення виробу на складальному кресленні визначається наявністю необхідних видів, розрізів, перерізів і виносних елементів. При визначенні необхідного числа видів виходять з складності виробу. Число видів повинно бути мінімальним, але достатнім для повного уявлення про структуру виробу. З метою скорочення числа основних видів рекомендується застосовувати місцеві і додаткові види.

Складальні креслення в більшості випадків виконують з розрізами, що дозволяють виявити характер з'єднання деталей. Застосовують розрізи прості і складні, повні й місцеві. Якщо зображуваний виріб проектується у формі симетричної фігури, рекомендується в одному зображенні з'єднувати половину виду з половиною розрізу або частину вигляду та частину розрізу.

При виконанні складальних креслень у багатьох випадках в розрізи потрапляють суцільні деталі типу валів, болтів, шпонок, шпильок, кульок та інші, які стикаються з іншими частинами виробу. При розрізі в поздовжньому напрямку подібні деталі показують умовно і не штрихують.

Частини виробу, що переміщаються, на кресленні зображують, як правило, в робочому положенні. Допускається зображати їх також в крайньому або проміжному положенні, застосовуючи для цього тонку штрих пунктирну лінію з двома крапками. На кресленні наносять відповідні розміри, що характеризують різні положення переміщаються частин. Якщо при зображенні переміщаються частин ускладнюється читання креслення, то ці частини допускається зображати на додаткових видах з відповідними написами, наприклад: «Крайнє положення супорта поз.3».

На складальних кресленнях вироби допускається зображати суміжні, межові вироби («обстановка») і розміри, що визначають взаємне розташування виробу та «обстановки». Предмети «обстановки» виконують спрощено суцільною тонкою лінією і приводять необхідні дані для визначення місця встановлення, методів кріплення і приєднання виробу. В розрізах і перетинах «обстановку» допускається не штрихувати. Складові частини виробу, розташовані за «обстановкою», зображують як видимі, тобто суцільною лінією. При необхідності допускається зображувати їх як невидимі.

Якщо необхідно вказати на складальному кресленні найменування або позначення виробів, що становлять «обстановку», або їх елементів, то ці вказівки поміщають безпосередньо на зображенні «обстановки» або на полиці лінії-виноски, проведеної від відповідного зображення, наприклад: «Верстат закочувальний (позначення)», «Патрубок водороздільника (позначення)» і т. п.

Рис. 6.8. Приклад складального креслення